Рішення № 12526471, 25.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10                                                                                           Справа№ 11/188 (2010)

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіпп Україна», м.Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Доната», м.Львів

Про стягнення заборгованості в розмірі 8553,96грн.

Представники:

Від позивача –Дейнека - предст. доручення № 68 від 19.11.2010року

Від відповідача - не з’явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіпп Україна»про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Доната»8553,96грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 10.11.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.11.2010року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з»явився.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

07.12.2006року між сторонами було укладено договір № КХК –000044 від 07.12.2006року, відповідно до якого позивач (продавець за договором) зобов’язався передати у власність продукцію (дитяче харчування «НІРР», «Bebivita», «NUK»), а відповідач (покупець за договором) відповідно прийняти та оплатити її вартість.

На виконання умов договору позивач поставив товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними:

-          № ЛХК –005184 від 04.06.2009року на суму 168,97грн.;

-          № ЛХК –005185 від 04.06.2009року на суму 521,64грн.;

-          № ЛХК –005186 від 04.06.2009року на суму 2008,98грн.;

-          № ЛХК –005188 від 04.06.2009року на суму 282,28грн.;

-          № ЛХК –005190 від 04.06.2009року на суму 165,98грн.;

-          № ЛХК –005191 від 04.06.2009року на суму 2599,73грн.;

-          № ЛХК –005192 від 04.06.2009року на суму 3256,92грн.;

На момент подання позову після часткової проплати за відповідачем числиться заборгованість в розмірі 8553,96грн.

Відповідно до п.6.1.3. та 7.2 договору оплата за поставлену продукцію має бути здійснена протягом 14-ти днів з дати, зазначеної у видатковій накладній.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості отриманої продукції.

Відповідно до п.6.1.3. та 7.2 договору оплата за поставлену продукцію має бути здійснена протягом 14-ти днів з дати, зазначеної у видатковій накладній.

Таким чином, оскільки продукція поставлена 04.06.2009року, моментом оплати є 28.06.2009року.

Проте, відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється у відповідній товарно-транспортній накладній, яка є невід’ємною частиною договору.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за Договором.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати покласти на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Доната”, м.Львів, вул.Пасічна, 43(код ЄДРПОУ 22402555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіпп Україна», м.Київ, вул. Фрунзе, 40(код ЄДРПОУ 32524959) 8553,96грн. основного боргу, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя