Рішення № 12526444, 11.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.09                                                                                           Справа№ 19/149

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Куликова ферма-1”, с. Ставчани, Пустомитівського р-ну., Львівської обл.;

До Відповідача: приватного підприємства „Кобза”, м. Львів

Про: стягнення 4750193,20 грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: Куспись Є.А.-директор;

Відповідача: Кондра О.Я.- предст. (дов. від 17.06.2009р.)

Представникам сторін, які взяли участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст.20, 22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Куликова ферма-1”, с. Ставчани, Пустомитівського р-ну., Львівської обл. до Відповідача: приватного підприємства „Кобза”, м. Львів про стягнення 4750193,20грн. основного боргу, 25500,00грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Обставини Справи:

Ухвалою суду від 14.07.2009р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено на 11.08.2009р.

В судове засідання 14.07.2009р. Представник Позивача з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник Відповідача в судове засідання з’явився, відзив на позовну заяву в суд не представив, проте, подав заяву в якій наявність основного боргу перед Позивачем визнав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення Позивача та відповідача у справі, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

01.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Куликова ферма-1” та Приватним підприємством „Кобза” укладено Договір поставки зернових культур (далі - товар) № 104 (далі Договір).

Відповідно до Договору ТзОВ „Куликова ферма-1” здійснила ряд поставок, що підтверджується видатковими накладними з підписами директора ПП “Кобза” №100401 від 10 квітня 2009 року на суму 760500 грн.; №130401 від 13 квітня 2009 року на суму 760500грн.; № 140401 від 14 квітня 2009 року на суму 760320грн.; №150401 від 15 квітня 2009 року на суму 704869,20грн.; №160401 від 16 квітня 2009 року на суму 1764004,00грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 4750193,20грн.

Пунктом 7.1. Договору передбачено оплату повної вартості Товару (партії Товару) на поточний рахунок Постачальника на протязі десяти календарних днів з моменту поставки.

Так, відповідно до п.7.1. Договору оплата мала відбутись наступним чином, згідно видаткових накладних:

№100401 від 10.04.2009р. на суму 760500 грн. –до 20.04.2009р.;

№130401 від 13.04.2009р. на суму 760500 грн. –до 23.04.2009р.;

№140401 від 14.04.2009р. на суму 760320 грн. –до 24.04.2009р.;

№150401 від 15.04.2009р. на суму 704869,20грн.–до 25.04.2009р.;

№160401 від 16.04.2009р. на суму 1764004грн. –до 26.04.2009р.

В судовому засіданні представником Відповідача наявність основного боргу перед Позивачем підтверджено у заяві від 11.08.2009р.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму,

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України і частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

ТзОВ „Куликова ферма-1” здійснено ряд поставок, що підтверджується видатковими накладними з підписами директора ПП “Кобза” №100401 від 10.04.2009р. на суму 760500,00грн.; №130401 від 13.04.2009р. на суму 760500,00грн.; № 140401 від 14.04.2009р. на суму 760320,00грн.; №150401 від 15.04.2009р. на суму 704869,20грн.; №160401 від 16.04.2009р. на суму 1764004,00грн.

Пунктом 7.1. Договору поставки № 104 встановлено строки оплати за поставлений товар: на протязі десяти календарних днів з моменту поставки.

Проте, Відповідачем не виконано взятих на себе зобов’язань.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 4750193,20грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.          

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи викладене, суд вбачає позовні вимоги підставними і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на Відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, -

суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з приватного підприємства „Кобза” (пр. Свободи, 37/3, м. Львів, р/р 26000060258303 в ЗГРУ ВАТ КБ „Приватбанк”, МФО 325321, код ЄДРПОУ 32602062) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Куликова ферма-1” (юр. адреса: вул. сагайдачного, 16, с. Ставчани Пустомитівського р-ну Львівської обл., р/р 2600401121094 у ВАТ „Кредобанк”, МФО 325365, код ЄДРПОУ 36278096) 4750193,20грн. основного боргу, 25500,00грн. держмита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя