Рішення № 12526206, 16.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2010 р. Справа № 10/229-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/229-10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «Пасіфік-Трейд»,

м. Київ

до                               товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум», с. Трушки, Білоцерківський район

про                               стягнення 28341,11 грн.

Представники:

від позивача:           Варуха А.В. - довіреність б/н від 26.05.2010 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пасіфік-Трейд»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 28341,11 грн. заборгованості, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 455/09-р від 30.07.2009 р. в частині оплати поставлено позивачем згідно з видатковими накладними товару.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2010 р. порушено провадження у справі № 10/229-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 16.11.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджуються відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 27.10.2010 р., направленої на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, які є тотожними з адресою, вказаною у витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 21-10/5640 від 11.10.2010 р., наданому позивачем до матеріалів позовної заяви.

Вимоги ухвали суду від 27.10.2010 р. відповідач не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2009 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 455/09-р, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцеві товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти такий товар та оплатити його вартість за цінами вказаними у накладній, які не можуть перевищувати цін, зазначених у специфікації.

Між позивачем та відповідачем підписана Специфікація до Договору № 455/09-р від 30.07.2009 р., якою сторони узгодили асортимент, кількість та ціну товару, що передається.

На виконання умов договору позивачем на підставі видаткових накладних № Тр-0000304 від 18.08.2009 р. на суму 5609,95 грн., № Тр-0000306 від 18.08.2009 р. - 5609,96 грн., № Тр-0000311 від 19.08.2009 р. - 5609,95 грн., № Тр-0000312 від 19.08.2009 р. - 5609,95 грн., № Тр-0000305 від 19.08.2009 р. - 5609,95 грн., № Тр-0000436 від 07.10.2009 р. - 5829,12 грн., № Тр-0000441 від 3780,00 грн., № Тр-0000440 від 08.10.2009 р. - 3523,10 грн., № ТР-0000439 від 5965,06 грн., № Тр-0000442 від 08.10.2009 р. - 5602,46 грн., № Тр-0000566 від 04.11.2009 р. - 3447,50 грн., № Тр-0000565 від 04.11.2009 р. - 3152,74 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, поставлено товар, всього на загальну суму 59349,73 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 50 від 08.10.2009 р., серії ЯПК № 311275 від 19.08.2009 р., № 14 від 19.08.2009 р., № 39 від 18.08.2009 р., № 311275 від 18.08.2009 р., серії ЯПК № 311285 від 08.08.2009 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Умовами п. 7.4 договору передбачено, що оплата товару здійснюється в українській валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації.

30.07.2009 р. між позивачем та відповідачем підписаний Протокол розбіжностей до Договору № 455/09-р від 30.07.2009 р., яким сторони погодили викласти п. 7.4 договору в новій редакції, згідно з якою оплата товару здійснюється в українській валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в строк до 14 календарних днів з дати його реалізації.

Проте, в порушення взятих на себе зобов’язань, згідно з умовами Договору № 455/09-р, вартість товару в строк, передбачений Протоколом розбіжностей від 30.07.2009 р., сплачена відповідачем лише частково у сумі 8500,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок з особистого рахунку позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем згідно з поверненнями постачальника № ПА-001207х2 від 10.03.2010 р., № ПА02146к3 від 15.03.2010 р., № ПА02755к2 від 15.03.2010 р., № ПА-05951к1 від 17.03.2010 р., ПА00227s1 від 25.03.2010 р., № ПА00313sm1 від 26.03.2010 р. здійснено повернення позивачу товару на суму 22508,63 грн.

Згідно з п. 4.2 договору, покупець взяв на себе обов’язок надавати постачальнику інформацію про хід продажу товару, а відповідно до підписаного між сторонами Протоколу розбіжностей від 30.07.2009 р., покупець взяв на себе обов’язок надавати звіт про реалізацію товарів кожні 7 днів.

Оскільки з умов п. 10.2 договору вбачається, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009 р., проте на час закінчення дії договору відповідачем ненадані відомості щодо реалізації товарів та хід його продажу, інших повідомлень про повернення відповідачем товару матеріали справи не містять, а отже товар вважається таким, що реалізований.

Таким чином, вартість товару у сумі 28341,11 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що станом на 31.03.2010 р. сальдо на користь позивача становить 28341,11 грн.

25.06.2010 р. позивач, на підставі п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з листом, надіслання якого підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення та опису вкладення у цінний лист від 01.07.2010 р., в якому вимагає протягом семи днів сплатити суму заборгованості у розмірі 28341,11 грн.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання 16.11.2010 р. не з’явився, письмових пояснень та доказів оплати вартості отриманого товару не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставлено позивачем на підставі Договору № 455/09-р від 30.07.2009 р. товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 28341,11 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум»(09152, Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки, пл. Центральна, 4; код ЄДРПОУ 32445055) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пасіфік-Трейд» (03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, кімната 272; код ЄДРПОУ 35122213) 28341,11 грн. заборгованості, а також судові витрати: 283,41 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов