Рішення № 12526079, 05.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 5/134-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Квазар», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда», м. Вишгород

про стягнення 36918,89 грн.

за участю представників:

позивача:Миронюк В.П. –дов. від 24.02.2010р. № 43/А

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Квазар»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда»(далі –відповідач) про стягнення 36918,86 грн., з яких 28943,93 грн. основного боргу, 4913,85 грн. пені, 2724,85 грн. інфляційних втрат та 336,23 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунків зі сплати орендних платежів, виконаних робіт і наданих послуг у строки передбачені договором.

Під час розгляду справи представник позивача через загальний відділ господарського суду подав заяву від 01.10.2010р, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені та інфляційних втрат, а в частині вимог про стягнення 3% річних збільшив їх розмір та просить суд стягнути з відповідача 28943,93 грн. основного боргу, 2418,48 грн. пені, 1407,10 грн. інфляційних втрат та 353,28 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 28943,93 грн. основного боргу, 2418,48 грн. пені, 1407,10 грн. інфляційних втрат та 353,28 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 01.10.2010р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 14.07.2010 року та від 02.09.2010 року, в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди приміщень та надання послуг від 01.09.2005р. № 237/Д (далі –договір), відповідно до умов якого орендодавець –позивач передає, а орендар - відповідач приймає в строкове користування і сплачує вартість оренди приміщення. До складу орендованих приміщень, які є власністю орендодавця і не перебувають під спором або арештом, входить об’єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Київ, вул. Північно-Серецька, 3 (вимоги по експлуатації об’єкту, площа та ціна зазначена в додатках № 1-а, 1-б, 1-в, 1-г), забезпечений всіма видами енергоносіїв і зв’язком (Додатки №№ 2, 5, 6), що мають зовнішню охорону (Додаток №3). При здійсненні виробничої діяльності орендар виконує вимоги охорони праці і середовища (Додатки №№ 4-а, 4-б, 7-а, 7-б). Вищезазначені додатки № № 1-а, 1-б, 1-в, 1-г, 2,3, 4-а, 4-б, 5, 6, 7а, 7-б є невід’ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору орендну плату за експлуатацію орендованих приміщень з урахуванням виконання зобов’язань згідно додатків №№ 1-а, 1-б, 1-в, 1-г, 2, 3, 4-а, 4-б, 5, 6, 7а, 7-б орендар перераховує щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця.

Згідно п. 5.2 договору, орендар зобов’язався сплачувати орендні платежі з моменту підписання акту вводу в експлуатацію приміщень (додаток № 1-в) згідно інвентаризаційної відомості обліку площ (додаток № 1-г).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, орендодавець виставляє орендарю узгоджений з ним двосторонній акт виконання робіт та надання послуг за звітний місяць, а орендар у строк не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним здійснює оплату згідно виставленого акту.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування приміщення в будівлі № 10 загально площею 59,0 м2, розташоване по вул. Північно-Сирецька, 3 в м. Києві, про що сторони 01.09.2005р. склали акт приймання-передачі в оренду приміщень. Зазначений акт підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печаткою відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Сторони договору 05.09.2005р. склали акт вводу в експлуатацію орендованих приміщень, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до умов додаткових угод до договору від 31.07.2006р., 02.07.2007р., 01.07.2008р., 30.09.2008р., 25.12.2008р. строк його дії сторонами було подовжено до 31.12.2009р.

Додатковою угодою від 31.10.2009р. № 349/511 до договору оренди сторонами достроково розірвали договір оренди.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди відповідач зобов’язався сплатити позивачу наявну заборгованість зі сплати орендних платежів та виконаних робіт і наданих послуг за грудень 2008р. –жовтень 2009р., згідно актів виконаних робіт та наданих послуг № 512/108 від 28.12.2008р., № 512/0109 від 30.01.2009р., № 512/0209 від 27.02.2009р., № 512/0309 від 31.03.2009р., № 512/0409 від 29.04.2009р., № 512/0509 від 29.05.2009р., № 512/0609 від 30.06.2009р., № 512/0709 від 31.07.2009р., № 512/0809 від 31.08.2009р., № 512/0909 від 30.09.2009р., № 512/1009 від 30.10.2009р. в розмірі 28943,93 грн. до 16.11.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань зі сплати орендних платежів, виконаних робіт і наданих послуг, в зв’язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 28943,94 грн.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 02.11.2009р. складає 28943,94 грн. Зазначений акт підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Доказів сплати зазначеного боргу зі сплати орендних платежів, виконаних робіт і наданих послуг відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 28943,94 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, виконаних робіт і наданих послуг.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання грошового зобов’язання щодо сплати орендних платежів, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 1407,10 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 353,28 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 5.4 договору просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне перерахування орендної плати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, починаючи з 16-го числа місяця, наступного за звітним, яка за розрахунком позивача складає 2418,48 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснені позивачем розрахунки пені відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 28943,93 грн. заборгованості, 1407,10 грн. інфляційних втрат, 353,28 грн. 3% річних та 2418,48 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, код ЄДРПОУ 32286119) на користь Публічного акціонерного товариства «Квазар (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 14314038) 28943 (двадцять вісім тисяч дев’ятсот сорок три) грн. 93 коп. основного боргу, 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 48 коп. пені, 1407 (одну тисячу чотириста сім) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 353 (триста п’ятдесят три) грн. 28 коп. 3% річних, 331 (триста тридцять одну) грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.