Рішення № 12526078, 07.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2010 р. Справа № 5/089-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський склотарний завод», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірем», м. Ірпінь

про стягнення 4484,16 грн.

за участю представників:

позивача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Київський склотарний завод» (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірем»(далі –Відповідач) про стягнення 4484,16 грн.

Представник позивача під час розгляду справи подав заяву від 20.05.2010р. № 01-171, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 4399,20 грн.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 20.05.2010р. № 01-171 про стягнення 4339,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо виконання ремонтних робіт, в зв’язку з чим позивач поніс прямі збитки, в розмірі перерахованої суми попередньої оплати за виконання вказаних робіт.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі був укладений договір від 11.01.2010р. № 20, відповідно до умов якого замовник –позивач здає, а підрядник –відповідач приймає на себе виконання робіт ремонт кабелю 10 кв (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору вартість робіт по договору визначається згідно з кошторисом, затвердженим замовником і складає 14664 грн. (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що після підписання договору замовник сплачує аванс в розмірі 30% від вартості робіт на придбання матеріалів.

Повний розрахунок між замовником і підрядником проводиться в 5-ти денний строк після подання актів виконаних робіт до сплати (п. 2.3 договору).

Згідно п. 3.7 договору підрядник зобов’язався виконати роботи передбачені договором в строк до 15.01.2010р.

Договір діє з моменту вступу його в законну силу і до повного виконання (п. 5.1 договору).

На виконання умов зазначеного договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату - аванс в розмірі 4399,20 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 11.01.2010р., завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо виконання робіт визначених договором не виконав, жодного документа, який би свідчив про обсяг виконаних робіт відповідач позивачу не надав.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія, якою позивач на підставі вимог ч. 2 ст. 849 ЦК України відмовився від договору та вимагав від відповідача повернути перераховану суму авансу. Факт надіслання та вручення відповідачу зазначеної кореспонденції підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, згідно якого 24.02.2010р. уповноважена особа відповідач отримала зазначену претензію

Однак, відповідач зазначену претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач залишив претензію без відповіді і задоволення, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів до суду з вимогою про стягнення 4399,20 грн., які були сплачені позивачем в якості попередньої оплати згідно умов договору та є реальними збитками, які він поніс внаслідок невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо виконання робіт.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

          Приписами ст. 612 ЦК України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов’язань щодо виконання підрядних робіт належним чином не виконав, кошти (попередня оплата) перераховані позивачем за виконання цих робіт на вимогу останнього не повернув, чим завдав йому прямих збитків в розмірі заявленої до стягнення сумі, які зобов’язаний відшкодувати.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що відповідач свої договірні зобов’язання щодо виконання підрядних робіт належним чином не здійснив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4399,20 грн. –збитків є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірем»(08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Інтернаціоналу, 152, код ЄДРПОУ 25655771) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський склотарний завод»(04073, м. Київ, провулок Балтійський, 23, код ЄДРПОУ 00293278) 4399 (чотири тисячі триста дев’яносто дев’ять) грн. 20 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.