Рішення № 12526010, 12.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2010 р. Справа № 20/145-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області

до Житлово-комунального господарства села Волошинівка

про стягнення 22019,92 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Шпак О.І. (довіреність № 01265/02-13 від 26.05.2010 р.)

від відповідача: Ковтун В.І. (довіреність б/н від 31.12.2010 р.)

Обставини справи:

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Житлово-комунального господарства села Волошинівка (далі - відповідач) про стягнення 22019,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що інспекторами Державної екологічної інспекції в Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Житлово-комунальним господарством села Волошинівка та встановлено, що відповідачем здійснювалося самовільне водокористування без відповідного дозволу в період з 01.07.2008 р. до 10.03.2010 р.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача 22019,92 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а також відшкодувати судові витрати.

У судовому засіданні 12.11.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 12.11.2010 р. представник відповідача подав лист № 140 від 11.02.2010 р. із запереченням проти стягнення 22019,92 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У судовому засіданні 12.11.2010 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10 березня 2010 року Державною екологічною інспекцією в Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Житлово-комунальним господарством села Волошинівка.

За результатами перевірки було складено акт б/н від 10.03.2010 р., відповідно до якого встановлено, що Житлово-комунальним господарством села Волошинівка в період з 01.07.2008 р. до 10.03.2010 р. здійснювалося самовільне водокористування без спеціального дозволу, що суперечить статтям 44, 49, 50 Водного кодексу України, а також ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Як зазначає позивач, відповідно до довідки від 10.03.2010 р. б/н, наданої Житлово-комунальним господарством села Волошинівка, за період самовільного водокористування з 01.07.2008 р. до 10.03.2010 р. відповідачем використано 32716 м3 води, з них: з 01.07.2008 р. по 31.12.2008 р. –8090 м3, з 01.01.2009 р. по 24.08.2009 р. –11000 м3, після 25.08.2009 р. –13636 м3.

12.03.2010 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища було винесено припис Житлово-комунальному господарству села Волошинівка та вказано, що дозвіл на спецводокористування необхідно отримати до 14.04.2010 р.

31.03.2010 р. Державною екологічною інспекцією в Київській області було надіслано на адресу відповідача претензію № 35 від 31.03.2010 р. з пропозицією добровільно відшкодувати державі збитки, завдані порушенням природоохоронного законодавства, у сумі 22019,58 грн.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Гайдуком В.М. був складений протокол № 000330 від 10.03.2010 р. про адміністративне правопорушення. На підставі протоколу державним інспектором винесено постанову № 000334 від 12.03.2010 р. про накладення адміністративного стягнення, в якій притягнуто до відповідальності в.о. директора Житлово-комунального господарства села Волошинівка Ковтун В.І., яку останньою не оскаржено. Штраф сплачений правопорушником у повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 11 від 26.04.2010 р. в сумі 136,00 грн.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.03.2010 р. відповідачем в судовому порядку оскаржено не було, скарги на дії державних інспекторів з охорони навколишнього природоохоронного середовища під час перевірки до Державної екологічної інспекції в Київській області не надходили.

У зв’язку із наведеним Державна екологічна інспекція в Київській області і звернулася до суду з даним позовом про стягнення з Житлово-комунального господарства села Волошинівка збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Слід зазначити, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України; спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій як це передбачено частинами 2, 3 статті 16 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Згідно зі статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Київській області, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 55 від 19 лютого 2007 року, державна екологічна інспекція в Київській області є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції; інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Київської області.

Інспекція має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відтворення та охорону природних ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (підпункти 1, 5, 6, 7, 9 пункту 5 Положення).

Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (стаття 48 Водного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 та 6 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних; спеціальне водокористування є платним.

Крім того, органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування, встановлюються строки спеціального водокористування (частина 1 статті 50 Водного кодексу України).

Як передбачено частиною 1 та пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Частиною 1 статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (пункт “з” частини 2 та частина 4 статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).

В частині 1 статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зафіксовано, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1.6 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища”, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного водокористування без відповідного дозволу Житлово-комунальним господарством села Волошинівка, згідно розрахунку позивача, проведеного у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 18.05.1995 р. № 37, становить –за період з 01.07.2008 р по 31.12.2008 р. в сумі 128,38 грн., за період з 01.01.2009 р. по 24.08.2009 р. в сумі 251,20 грн., а відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 р. № 389 за період з 25.08.2009 р по 10.03.2010 р. –21604,34 грн.

Проте згідно вірного арифметичного розрахунку відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 р. № 389 за період з 25.08.2009 р. по 10.03.2010 р. сума збитків, що підлягає стягненню з відповідача становить 21604,33 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 22019,91 грн. збитків, завданих відповідачем державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, які є доведеними та обґрунтованими.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Житлово-комунального господарства села Волошинівка (07545, Київська обл., Баришівський р-н, с. Волошинівка, вул. Леніна, 23, код ЄДРПОУ 31490154) зарахувавши на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету р/р 33118331700020 в ГУ ДКУ в Київський області, МФО 821018, отримувач: Волошинівська сільська рада, ЄДРПОУ 23570295, по коду бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в наслідок господарської та іншої діяльності” –22019 (двадцять дві тисячі дев’ятнадцять) грн. 91 коп. збитків.

3.          Стягнути з Житлово-комунального господарства села Волошинівка (07545, Київська обл., Баришівський р-н, с. Волошинівка, вул. Леніна, 23, код ЄДРПОУ 31490154) в доход Державного бюджету України

на р/р 31118095700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу У ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 220 (двісті двадцять) грн. 20 коп.

на р/р 31217264700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу державний Київська область, код бюджетної класифікації 22050003, 235 (двісті тридцять п’ять) 99 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

                    Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення –17.11.2010 р.