Рішення № 12525806, 11.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2010 р. Справа № 7/173-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс», м. Київ,

до                    Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Велокоєрчиківське», с. Великі Єрчики, Сквирський район, Київська область,

про                    стягнення 28563,77грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кудін О.Г. –представник за довіреністю №1юр-17/10 від 01.10.2009року,

від відповідача: не з’явились;

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №1юр-11/09 від 15.09.2010року (вх. №4549 від 05.10.2010року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велокоєрчиківське»(далі –відповідач) про стягнення 28563,77грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велокоєрчиківське»своїх зобов’язань за договором №4 від 20.08.2009року про надання послуг по збиранню врожаю, а саме щодо своєчасної і повної оплати за надані послуги по збиранню врожаю, а тому просить суд стягнути з відповідача 21430,00грн. суму основного боргу, 4500,41грн. пеню, 1946,74грн. інфляційних втрат, та 686,62грн. –3% річних, а всього 28563,77грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2010року було порушено провадження у справі № 7/173-10 та призначено її розгляд на 21.10.2010року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 21.10.2010року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, розгляд справи було відкладено на 11.11.2010року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2010року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 11.11.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 11.11.2010року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

20.08.2009року між Відкритим акціонерним товариством «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс»(виконавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велокоєрчиківське»(замовник за договором, відповідач у справі) було укладено договір №4 про надання послуг по збиранню врожаю (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом договору є дії виконавця по наданню замовнику послуг по збиранню сільськогосподарських культур врожаю 2009року на земельних площах замовника комбайном марки ДОН-1500А «DOMINATOR»в с. Великі Єрчики у Сквирському районі Київської області, та дії замовника по прийняттю та сплаті вартості послуг, наданих виконавцем.

Пунктом 2.1.1. договору визначено обов’язок виконавця провести на земельних площах замовника у відповідності з агротехнічними умовами, що звичайно ставляться до збирання наступних сільськогосподарських культур: гречки і соняшника.

Згідно п. п. 3.1., 3.2. договору за надання виконавцем послуг по збиранню сільськогосподарських культур врожаю 2009року замовник сплачує на користь виконавця винагороду в залежності від виду культур прямого комбайнування чи обмолоту з валків, стану хлібостою. Загальна вартість наданих за даним договором послуг буде визначена на підставі акту виконаних робіт, який підписується сторонами після завершення виконаних робіт по збиранню врожаю.

Порядок оплати наданих послуг визначений сторонами у п. 3.3. договору, де вказано, що замовник перед початком збиральних робіт авансує виконавця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ВАТ «Київоблагротехсервіс»30% вартості послуг передбачених цим договором, та повний розрахунок здійснює на протязі 5 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань згідно даного договору (п.5.4. договору).

Господарським судом досліджено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги передбачені п. 2.1.1. договору, на загальну суму 27150,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі виконаних робіт №1 від 21.09.2009року на суму 7950,00грн., №2 від 29.09.2009року на суму 6150,00грн. та №3 від 30.09.2009року на суму 13050,00грн. (оригінали актів оглянуті судом в судовому засіданні). Вказані акти підписані уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача та скріплені печатками товариств. Як вбачається з актів №1 від 21.09.2009року, №2 від 23.09.2009року та №3 від 30.09.2009року та наявних матеріалів справи, жодних претензій щодо якості виконаних робіт відповідачем не заявлялось, а роботи були прийняті в повному обсязі на загальну суму 27150,00грн.

Враховуючи, що акти приймання-передачі виконаних робіт підписані сторонами 21.09.2009року, 23.09.2009року, 30.09.2009року та беручи до уваги положення п. 3.3. договору, відповідач за надані послуги повинен був провести кінцевий розрахунок протягом п’яти календарних днів, тобто до 26.09.2009року, 28.09.2009року та до 05.10.2009року відповідно.

Як стверджує позивач та не заперечено відповідачем, в порушення умов договору, відповідач вартість наданих послуг сплатив лише частково у сумі 5720,00грн., а саме 24.12.2009року сплативши 3000,00грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №44 від 24.12.2009року, та шляхом поставки товару на загальну суму 2720,00грн., що вбачається з наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної від 10.06.2010року з зазначенням умови продажу «Бартер».

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятого на себе обов’язку щодо оплати наданих послуг, позивач у справі звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велокоєрчиківське»з претензією №1юр-4/03 від 29.03.2010року. Оскільки відповіді на надіслану претензію відповідач не надав, суму заборгованості в повному обсязі не сплатив позивач звернувся з позовом до суду.

Беручи до уваги вище встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги по збиранню врожаю становить 21430,00грн. (27 150,00грн., загальна вартість наданих послуг, - 5720,00грн., проведена відповідачем часткова оплата).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт існування заборгованості перед позивачем за надані послуги по збиранню врожаю у сумі 21430,00грн., проте доказів сплати суми боргу не надав, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 21430,00грн. основного боргу є доведеною та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що при несвоєчасному розрахунку за надані послуги по збиранню врожаю, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 4500,41грн. на суму боргу по акту №1 за період з 26.09.2009року по 12.09.2010року; на суму боргу по акту №2 за період з 29.09.2009року по 12.09.2010року; та на суму боргу по акту №3 за період з 05.10.2009року по 12.09.2010року.

Однак господарський суд зазначає, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вже було зазначено, пунктом 4.3. укладеного договору, сторони передбачили відповідальність у вигляді сплати пені за прострочення платежу, однак умова договору про сплату пені за кожен день прострочки не є встановленням іншого строку (згідно положень п. 6 ст. 232 ГК України) нарахування даного виду неустойки. Господарський суд зазначає, що даний пункт договору дублює загальне визначення пені, надане ч. 3 ст. 549 ЦК України і не встановлює строку для нарахування пені понад 6 місяців.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Таким чином, беручи до уваги вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України та те, що відповідно до умов договору відповідач у справі повинен був провести кінцевий розрахунок протягом 5 календарних днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних послуг, то строк нарахування пені:

-          на суму боргу по акту №1 розпочинається 27.09.2009року і закінчується 27.03.2010року;

-          на суму боргу по акту №2 розпочинається 29.09.2009року і закінчується 29.03.2010року;.

-          на суму боргу по акту №13 розпочинається 06.10.2009року і закінчується 06.04.2010року;

Здійснивши перерахунок суми пені за вказані періоди (за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.0.1.»), господарський суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2847,53грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 1652,88грн. пені (4500,41грн. -2847,53грн.), суд відмовляє.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язань щодо проведення розрахунку за отримані послуги позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 686,62грн. та 1946,74грн. інфляційних втрат.

Оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд встановив, що надані позивачем розрахунки вказаних сум є арифметично вірними.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 26910,89грн., з яких 21430,00грн. сума основного боргу, 2847,53грн. пеня, 1946,74грн. інфляційні втрати та 686,62грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 1652,88грн. пені суд відмовляє.

Враховуючи, що спір виник з вини Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Велокоєрчиківське»судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Велокоєрчиківське»(09024, Київська область, Сквирський район. С. Великі Єрчики, вул. Коноплястого, буд. 7. код ЄДРПОУ 03754082) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 00914680) 21 430 (двадцять одну тисячу чотириста тридцять) грн. 00 коп. боргу, 2 847 (дві тисячі вісімсот сорок сім)грн. 53 коп. пені, 1 946 (одну тисячу дев’ятсот сорок шість)грн. 74 коп. інфляційних втрат, 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 62 коп. 3% річних та судові витрати: 285 (двісті вісімдесят п’ять) грн. 64 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          В іншій частині позову відмовити.

          4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В. М.

Рішення підписане 15.11.2010року