Рішення № 12525259, 09.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2010 р. Справа № 12/048-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:                    судді Дьоміної С.Ю.

секретар:                    Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом                     відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

                    в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»

до           військової частини А 2319

про           стягнення боргу у розмірі 582,22 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Путієнко Є.В. (довіреність від 21.07.2008р.);

від відповідача: Козицький М.О. (посвідчення УК № 188541 від 19.06.2010р.),

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(далі –позивач) до військової частини А 2319 (далі –відповідач) про стягнення боргу у розмірі 582,22 грн.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору № 826/8 від 01.04.2003 року про надання послуг зв’язку (далі –договір). Згідно з умовами договору, позивач зобов’язувався надавати послуги зв’язку, а відповідач зобов’язувався своєчасно оплачувати надані послуги.

          Відповідач надані в період з 01 грудня 2008 року по 30 липня 2010 року послуги оплатив частково.

          Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 534,41 грн. суми основного боргу, 3,94 грн. пені, 32,93 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних у розмірі 10,94 грн.

          Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 27 вересня 2010 року, справу призначено до розгляду 12 жовтня 2010 року.

          12 жовтня 2010 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи був відкладений на 26 жовтня 2010 року.

          26 жовтня 2010 року розгляд справи був відкладений на 09 листопада 2010 року.

01 листопада 2010 року на адресу суду надійшла заява від позивача про зменшення позовних вимог. У зв’язку з оплатою відповідачем основного боргу у повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3,94 грн., 32,94 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних у розмірі 10,94 грн.

09 листопада 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача проти стягнення штрафних санкцій заперечував.

          Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

01 квітня 2003 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(далі –філія) та військовою частиною А 0244 (далі –споживач) був укладений договір № 826/8 про надання послуг зв’язку (далі –договір), згідно з яким філія (далі – позивач) зобов’язувалась надавати споживачу послуги зв’язку, а споживач зобов’язувався оплачувати вартість наданих послуг.

Додатковою угодою № 2 від 03.10.2006 року до договору сторону в зобов’язанні було замінено на військову частину А 2319 (далі –відповідач).

          Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватись Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України (далі –Правила).

          П. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»закріплений обов’язок споживачів виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

          Відповідно до п. 32 Правил, споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

          Згідно з п. 2.1.4 договору, відповідач зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв’язку.

          Ч. 1 ст. 68 Закону України «Про телекомунікації»закріплено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

          П. 40 Правил передбачено, що плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

          Відповідно до п. 3.2 договору, споживач зобов’язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, висланого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

          З 21 січня 2009 року до 30 липня 2010 року відповідачу за надані послуги нараховано до сплати 534,31 грн.

          Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення зв’язку і заявок про їх усунення не надходило.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          09 листопада 2010 року у судовому засіданні представник позивача підтвердив зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку з оплатою відповідачем основного боргу у повному обсязі, надав платіжне доручення № U1748306 від 25 жовтня 2010р., згідно з яким відповідач сплатив на користь позивача 620,73 грн.

          Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 534,41 грн. підлягає припиненню.

          Крім стягнення основної заборгованості, позивач просив суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 32,93 грн., пеню у розмірі 3,94 грн. та три проценти річних у розмірі 10,94 грн.

          Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи те, що індекс інфляції за період з 21 січня 2009 року по 20 вересня 2010 року становив у 2009 році: у лютому –101,5% (УК №43 від 11.03.2009р.), березні –101,4% (УК №63 від 08.04.2009р.), квітні –100,9% (УК №80 від 07.05.2009р.), травні – 100,5% (УК №101 від10.06.2009р.), червні –101,1% (УК №120 віл 08.07.2009р.), липні –99,9% (УК №143 від 08.08.2009р.), серпні –99,8% (УК №164 від 09.09.2009р.), вересні –100,8 (УК №185 від 08.10.2009р.), жовтні –100,9 (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді - 101,1% (УК №228 від 08.12.2009р.), грудні - 100,9% (УК №3 від 09.01.2010р.); у 2010 році: у січні - 101,8% (УК №24 від 09.02.2010р.), лютому - 101,9% (УК №44 від 10.03.2010р.), березні-100,9% (УК №64 від 08.04.2010р.), квітні –99,7% (УК №83 від 08.05.2010р.), травні –99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), у червні –99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), у липні –99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), у серпні –101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), у вересні –102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), а також те, що розмір заборгованості становив 534,41 грн., то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, становить 49,13 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги те, що позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 32,93 грн., стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.

          Що стосується трьох процентів річних, то враховуючи 608 днів прострочення з 21.02.2009р. по 30.04.2010р., заборгованість у розмірі 534,41 грн., то три проценти річних становлять 13,61 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги те, що позивачем три проценти річних визначені у розмірі 10,94 грн., стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.

          Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Враховуючи вищезазначений період та розмір заборгованості, а також те, що облікова ставка Національного банку України до 14.06.2009р. становила 12,0%, а з 15.06.2009р. становила 11,0%, то розмір пені становить 9,04 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги те, що позивачем пеня визначена у розмірі 3,94 грн., стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.

          Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.          

          Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 68 Закону України «Про телекомунікації»та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити.

Позов відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»до військової частини А 2319 задовольнити повністю.

Стягнути з військової частини А 2319 (08291, Київська обл., смт. Гостомель-1, код 07948328) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 3, код 01184901) суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 32,93 грн. (тридцять дві грн. 93 коп.); три проценти річних у розмірі 10,94 грн. (десять грн. 94 коп.); пеню у розмірі 3,94 грн. (три грн. 94 коп.); 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя                                                                                           С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 10.11.2010 року.