Рішення № 12524810, 02.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2010 р. Справа № 06-5-32/995/12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства «Баядєра»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 5536,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Хілінський А.О. - представник (довіреність від 30.09.2010р.);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2010 до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 06-5-32/995 за позовом приватного підприємства “Баядєра” (далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 5 536,72 грн., які були передані за підсудністю господарським судом міста Києва.

В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки № 1015-09 від 18 грудня 2009 року (далі договір), згідно з яким позивач взяв на себе зобовязання поставити алкогольні напої (далі товар), а відповідач зобовязувався товар прийняти та оплатити.

Позивач передав відповідачу товар згідно з видатковими накладними №1452723 від 05.03.2010 року та №1454533 від 06.03.2010 року на загальну суму 4 361,16 грн.

Відповідач зазначений товар прийняв, проте не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 4 361,16 грн. основного боргу, пеню в розмірі 443,04 грн., штраф у розмірі 305,29 грн. та 20 процентів річних у розмірі 427,23 грн.

Справу прийнято до провадження ухвалою господарського суду Київської області від 28.09. 2010 року, справу призначено до розгляду 07 жовтня 2010 року.

07 жовтня 2010 року відповідач у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2010 року.

08 жовтня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: вул. Матросова, 11, Києво-Святошинський район, Київська область, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

21 жовтня 2010 року відповідач у судове засідання не зявився, розгляд справи відкладено на 02 листопада 2010 року.

У судовому засіданні 02 листопада 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

18 грудня 2009 року між приватним підприємством «Баядєра»(далі постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі покупець) був укладений договір поставки № 1015-09 (далі - договір), відповідно до якого постачальник (далі позивач) зобовязувався передати товар покупцю, а покупець (далі відповідач) зобовязувався його прийняти та оплатити.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 4 361,16 грн., який відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними №1452723 від 05.03.2010 року та №1454533 від 06.03.2010 року, проте не оплатив.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема, з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 6.1. договору закріплено, що розрахунки за товар здійснюються відповідачем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Тобто, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за товар, переданий згідно з видатковою накладною №1452723 від 05.03.10р. до 19.03.10 року, а за товар, переданий згідно з видатковою накладною №1454533 від 06.03.10р. до 20.03.10 року.

Відповідач документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача боргу у розмірі 4 361,16 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 443,04 грн., штраф у сумі 305,29 грн. та 20 процентів річних у розмірі 427,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, за прострочення строків виконання зобовязання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг).

П. 7.1. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача за видатковою накладною №1452723 від 05.03.2010 року становила:

з 20.03.10р. 07.06.10р. 3469,08 грн. (80 днів прострочення), а облікова ставка НБУ становила 10,25%;

з 08.06.10р. 07.07.10р. 3469,08 грн. (30 дні прострочення), а облікова ставка НБУ становила 9,5%;

з 08.07.10р. 09.08.10р. 3469,08 грн. (33 дні прострочення), а облікова ставка НБУ становила 8,5%;

з 10.08.10р. 16.09.10р. 3469,08 грн. (38 днів прострочення), а облікова ставка НБУ становила 7,75%;

за видатковою накладною №1454533 від 06.03.2010 року становила:

з 20.03.10р. 07.06.10р. 892,08 грн. (80 днів прострочення), а облікова ставка НБУ становила 10,25%;

з 08.06.10р. 07.07.10р. 892,08 грн. (30 дні прострочення), а облікова ставка НБУ становила 9,5%;

з 08.07.10р. 09.08.10р. 892,08 грн. (33 дні прострочення), а облікова ставка НБУ становила 8,5%;

з 10.08.10р. 16.09.10р. 892,08 грн. (38 днів прострочення), а облікова ставка НБУ становила 7,75%,

то пеня за видатковими накладними №1452723 від 05.03.2010 року та №1454533 від 06.03.2010 року становить 343,82 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки заборгованість за видатковою накладною №1452723 від 05.03.2010 року виникла з 20.03.2010 року, за видатковою накладною № 1454533 від 06.03.2010 року виникла з 21.03.2010 року, а позивач звернувся до суду 16.09.2010 року, відповідач построчив виконання зобовязання більше, ніж на 30 днів.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 305,29 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.2. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати отриманої від постачальника продукції, покупець зобовязаний сплатити постачальнику 20 процентів річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Враховуючи, що 20 процентів річних від суми боргу у розмірі 3469,08 грн. згідно з видатковою накладною № 1454533 від 06.03.2010 року за період з 20.03.10р.-16.09.10р. (181 день прострочення) становить 344,06 грн., а від суми боргу у розмірі 892,08 грн. згідно з видатковою накладною № 1454533 від 06.03.2010 за період з 21.03.10р.-16.09.10р. (180 днів прострочення) становить 87,99 грн., то 20 процентів річних від загальної суми боргу становить 432,05 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем розмір 20 процентів річних визначений у сумі 427,23 грн., то стягненню підлягає сума, у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 230, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530 ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства «Баядєра»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 08150, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «Баядєра»(вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька обл., 84601, код 13491057) 4 361,16 грн. (чотири тисячі триста шістдесят одну грн. 16 коп.) основного боргу; пеню у розмірі 343,82 грн. (триста сорок три грн. 82 коп.); штраф у розмірі 305,29 грн. (триста пять грн. 29 коп.); 20 процентів річних у розмірі 427,23 грн. (чотириста двадцять сім грн. 23 коп.); 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 231,77 грн. (двісті тридцять одну грн. 77 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 04.11.2010 року.