Рішення № 12523847, 24.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2010 р. Справа № 9/089-10

За позовом Приватного акціонерного товариства «Сітронікс Інформаційні технології України»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр високих технологій»

Про стягнення 281716,00грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Новожилов Є.В. (дов. № 67/1/11-09 від 19.10.2009 р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Сітронікс Інформаційні технології України»(позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр високих технологій» (відповідач) про стягнення 281716,00 грн.

Ухвалою від 11.05.2010 року порушено провадження у справі № 9/089-10 та призначено її до розгляду на 10.06.2010 року; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; відповідача зобов’язати подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків , письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

Ухвалою суду від 11.05.10 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судове засідання 10.06.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 11.05.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, в зв’язку з цим ухвалою суду від 10.06.2010 р. розгляд справи відкладено на 24.06.2010 р., зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали документів (для огляду); відповідача зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 11.05.2010 року.

В судове засідання 24.06.2010 р. представник відповідача вдруге не з’явився, вимоги ухвали суду від 11.05.2010 р. та 10.06.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав та не надіслав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи відповідь Головного управління статистики в Київській області від 02.06.2010 р., ухвали суду від 01.05.2010 р. та 10.06.2010 р. були направлені за адресою, яка вказана у відповіді та позовній заяві, а саме: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка,1

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 24.06.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

За ствердженням позивача, 12 вересня 2009 р. між Акціонерним товариством закритого типу «Квазар-Мікро Техно»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Центр Високих Технологій»(відповідач) укладено усний договір про встановлення програмного забезпечення, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання поставити відповідачу програмне забезпечення (надалі - товар), а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 05.10.09 р. змінено найменування Акціонерного товариства закритого типу «Квазар-Мікро Техно»на Приватне акціонерне товариство «СІТРОНІКС ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ»(позивач), що підтверджується витягом з протоколу № 16 позачергових загальних зборів акціонерів від 05.10.09 р. та п. 1.1 Статуту підприємства.

Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 07.10.09 р.

Відповідно до ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На виконання умов попередньої усної домовленості між сторонами, позивач поставив відповідачу шляхом самовивозу товару по накладній: ПО Windows XP Professional SP2b Russian DSP в кількості 500 штук на суму 353610,00 грн., а відповідач прийняв його, що підтверджується підписаною представниками позивача та відповідача наказ-накладною № Т458Т4719 від 12.09.2007 р.

Товар (програмне забезпечення) отриманий згідно довіреності №770381 від 12.09.2007 р., Слинчак Світланою Леонідівною, яка підписана головним бухгалтером і скріплений печаткою ТОВ «Український центр високих технологій». .

Разом з товаром позивач надав відповідачу оригінал рахунку-фактури № Т458Т4719 від 12.09.2007 р. на оплату поставленого товару, яку відповідач отримав, що підтверджується підписом представника відповідача на вказаній накладній.

В рахунку-фактурі № Т458Т4719 від 12.09.2007 р. зазначено, що цей рахунок-фактура №Т458Т4719 повинен бути оплачений протягом 2-х банківських днів, тобто до 15.09.2007 року.

Однак, оплату поставленого товару відповідач здійснив частково в сумі 71894,00 грн., а сума заборгованості в розмірі 281716,00 грн. станом на 01.04.2010 р. залишилась непогашена.

За ствердженням позивача, заперечень стосовно затримки, якості та кількості товару відповідач не надіслав; покладені на нього обов’язки щодо своєчасної оплати отриманого товару виконав частково, перерахувавши на рахунок Позивача 71894,00 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача складає 281716,00 грн.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично між сторонами виникли правовідносини, що регулюються нормами поставки на підставі ст. ст. 712 Цивільного кодексу України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

В даному випадку між позивачем та відповідачем не виникло бажаного договірного правовідношення та відповідного правового результату.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Зобов’язальні правовідносини мають відносний характер, оскільки праву конкретного кредитора протистоїть обов’язок конкретного боржника.

Якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач не виконав свого обов’язку щодо оплати товару у строк, встановлений у накладній, 07.04.09 р. позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою про оплату отриманого товару (претензію) № 561/0/7-09 від 24.07.2009 р. з проханням здійснити повний розрахунок за отриманий товар негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 3 днів з моменту отримання цієї претензії (належним чином засвідчена копія листа долучена до матеріалів справи).

Лист позивача з вимогою про оплату отриманого товару (претензію) № 561/0/7-09 від 24.07.2009 р. відповідачем отримано 22.04.2010 р.

За ствердженням Позивача, відповіді від Відповідача отримано не було, сума боргу залишилась несплаченою.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість Відповідача становить 281716,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, доказів проти існування боргу перед Позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми основного боргу у сумі 281716,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст. ст. 526, 530, 627, 629, 655, 712, ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр високих технологій»(07300, Київська область, Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 34301809) на користь Приватного акціонерного товариства «Сітронікс Інформаційні технології України»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1, код ЄДРПОУ 19494134) з будь-якого рахунку, виявленого держаним виконавцем, основний борг в сумі 281716,00 грн (двісті вісімдесят одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 00 коп., державне мито в сумі 2817,16 (дві тисячі вісімсот сімнадцять ) грн. 16 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 16.07.2010