Рішення № 12523755, 25.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/47625.11.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ПАУЕР»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «УЦМ»

Про стягнення 32191,68 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Любинський Б.Б. - предст. (дов. у справі)

Від відповідача: не зявився

В судовому засіданні 25.11.2010 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 31191,68 грн. суми неповернутих позивачу коштів по договору доручення №1101-ВЗ від 15.03.2010, 3% річних 207, 687 грн. та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.10.2010 порушено провадження у справі №47/476 розгляд якої призначено на 27.10.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2010, у відповідності з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.11.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2010 у відповідності до вимог ст.24 Господарського процесуального кодексу України за згодою позивача замінено первісного відповідача - ТОВ «Козачок та партнери»(код ЄДРПОУ 32154001) належним відповідачем ТОВ «УЦМС»(код ЄДРПОУ 32154001), розгляд справи розпочато заново та відкладено на 25.11.2010

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2010 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним на виконання умов договору доручення №1101-ВЗ від 15.03.2010 на користь відповідача були перераховані грошові кошти в розмірі 33784,00 грн. на придбання авіабілетів. Але оскільки рейси, на які були придбані авіабілети не відбулись, представники позивача переліт за ними не здійснили, а тому позивачем заявлено вимоги про повернення зазначених коштів в сумі 33784,00 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 25.11.2010 не направив, вимог ухвали суду від 17.11.2010 щодо надання документів, письмових пояснень по суті спору та доказів не виконав. Про проведення судового засідання 25.11.2010 відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13-5531. Відповідач через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні наявні матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2010 між ТОВ «Козачок та партнери», як повіреним, яке 29.04.2010 змінило назву на ТОВ «УЦМС»відповідно до довідки Головного управління статистики у м.Києві від 15.11.2010, і , відповідно є правонаступником ТОВ «Козачок та партнери», та позивачем ТОВ «ВІНД ПАУЕР», як довірителем, було укладено договір доручення № 1101-ВЗ (далі договір № 1101-ВЗ від 15.03.2010).

Відповідно до умов договору № 1101-ВЗ від 15.03.2010 сторони погодили, що повірений зобовязується від імені та за рахунок довірителя виконати наступні юридичні дії: надати інформаційне так консультаційно-довідкове обслуговування на час відвідання Міжнародної виставки «EWEC 2010»19-24 квітня 2010 в Польщі (м. Варшава) згідно цього Договору для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (п. 1.1); повірений зобовязується зокрема придбати авіаквитки для авіаперевезення представників довірителя, письмово (поштовим або факсимальним, або електронним звязком) інформувати довірителя про зміни: руху авіаперевізника/авіаперевізників; тарифів авіаперевізників/авіаперевізника; умов авіаперевезень; придбати авіаквитки для авіаперевезення представників довірителя, надати послуги відповідно до умов договору за умови оплати довірителем вартості послуг, вартості авіаквитків, винагороди повіреного відповідно до умов договору, у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання довірителю послуг, обумовлених цим договором, то повірений письмово (поштовим або факсимальним, або електронним звязком) інформує про це довірителя. (п.2.1.1, п.2.1.3.1, п.2.1.5,п.2.1.6).

Відповідно до п.п.4.3, 4.3.2, 4.4 договору № 1101-ВЗ від 15.03.2010, довіритель зобовязаний сплатити повіреному орієнтовану вартість послуг та розмір винагороди в сумі 24138,00 грн., винагорода повіреного становить 1800,00 грн., довіритель зобовязаний сплатити окремо повіреному, окрім вартості послуг та винагороди повіреного, вартість авіаквитків у відповідності до рахунку фактури. В призначенні платежу довіритель зобовязаний зазначити: «на купівлю авіаквитків за договором доручення №1101-ВЗ від 15.03.2010».

Також, сторонами у пункті 5.5 договору №1101-ВЗ від 15.03.2010 погоджено, що за умови неприбуття в країну перебування представника довірителя, з будь-яких причин, представника (-ів) довірителя прибуття на територію країни перебування, то довірителю повертаються сплачені ним грошові кошти згідно п. 4.3. договору за вирахуванням з цієї суми розміру винагороди повіреного, вартості консульського збору та нарахованих зарубіжним та/або українськими партнерами повіреному штрафних санкцій.

Відповідно до платіжного доручення №515 від 26.03.2010, позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти в розмірі 24138,00 грн. з призначенням платежу «оплата за інформаційно-консультаційні послуги згідно рахунку №19 від 16.03.2010».

Відповідно до платіжного доручення №526 від 30.03.2010, позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти в розмірі 9646,00 грн. з призначенням платежу «оплата за авіаквитки відповідно до договору №1101-ВЗ від 15.03.2010».

Відповідачем, позивачу були надані авіаквитки № 257 9755455187 на імя ОСОБА_1 та № 257 9755455186 на імя ОСОБА_3 для здійснення 19.04.2010 перельоту авіасполученням з м. Донецьк (Україна) до м. Варшава (Польща).

Відповідно до пояснень представника позивача, в звязку із виверженням вулкану в Ісландії, що призвело до блокування авіасполучення у світі, представники позивача не змогли вилетіти до місця призначення, на підтвердження чого позивачем надано суду лист авіакомпанії Austrian Airlines від 19.04.2010, та лист представництва авіакомпанії «Австрійські Авіалінії»в м. Донецьку в яких зазначається, про те, що пасажири: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не здійснили переліт на рейсі авіакомпанії відповідно до авіаквитків № 257 9755455187 та №257 9755455186 в звязку зі складним становищем, що сталося внаслідок виверження вулкану в Ісландії.

Відповідно до претензій позивача № 01/330 від 09.07.2010, направленої відповідачу, позивач зазначав про те, що внаслідок того, що рейси, на які були придбані авіабілети не відбулись, представники позивача переліт за ними не здійснили, а тому позивач просив повернути перераховані відповідачу згідно договору № 1101-ВЗ від 15.03.2010 кошти в сумі 33784,00 грн., але як зазначав позивач у позові, відповідач кошти за придбані авіа білети в сумі 33784,00 грн. не повернув.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з статтею 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як довірителем, умови договору №1101-ВЗ від 15.03.2010 було виконано належним чином та в повному обсязі, а саме: ним було сплачено грошові кошти за надання інформаційно-консультаційних послуг та за придбання авіаквитків № 257 9755455187 та №257 9755455186 на загальну суму 31984,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. В свою чергу, оскільки пасажири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не здійснили переліт на рейсі авіакомпанії відповідно до авіаквитків № 257 9755455187 та №257 9755455186 в звязку зі складним становищем, що сталося внаслідок виверження вулкану в Ісландії, і, відповідно, не прибули в країну перебування, відповідач згідно пункту 5.5 договору №1101-ВЗ від 15.03.2010 зобовязаний був повернути позивачу сплачені остатнім кошти згідно п. 4.3 зазначеного договору за вирахуванням лише розміру винагороди повіреного, оскільки консульські збори не сплачувались, і штрафні санкції не нараховувались.

Але відповідач, всупереч зобовязанню, визначеному в п. 5.5 договору №1101-ВЗ від 15.03.2010 на вимогу позивача повернути сплачені останнім кошти за вирахуванням плати повіреного в сумі 31984,00 грн., заявлену у претензії № 01/330 від 09.07.2010, не виконав, кошти позивачу в сумі 31984,00 грн. не повернув. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми перерахованих позивачем коштів в розмірі 31984,00 грн. (33784,00 грн. сума перерахованих коштів - 1800,00 грн. сума винагороди повіреного) - визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 207,68 грн. він неповернутої суми.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 207,68 грн. суд дійшов висновку, що зазначена вимога задоволенню не підлягають, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто зазначена стаття встановлює відповідальність за порушення стороною саме грошового зобов'язання. А оскільки зобовязання відповідача по поверненню коштів не є грошовим зобовязанням в розумінні умов укладеного між сторонами договору №1101-ВЗ від 15.03.2010, а тому підстави для застосування статті 625 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 3% річних в сумі 207,68 грн. у суду відсутні, а тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача 31984,00 грн. суми перерахованих позивачем коштів. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Крім цього, позивачем у позові заявлено клопотання про забезпечення позову заявлену ним у позові, в якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві в сумі 32191,68 грн., та заборонити його посадовим особам вчиняти дії щодо відчуження майна відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те що позивачем окрім клопотання, заявленого у прохальній частині позову, не надано суду доказів які б обґрунтовували припущення позивача про можливість ускладнення виконання рішення суду з даного спору, суд приходить до висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А заявлене у позові клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЦМС»( код ЄДРПОУ 32154001, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська,107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ПАУЕР»(код ЄДРПОУ 36168821, місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, бульв. Шевченка,11) 31 984 (тридцять одну тисячу девятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 319 (триста девятнадцять) грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволені позовних вимог в іншій частині відмовити.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

дата складання повного тексту рішення: 29.11.2010