Рішення № 12523662, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/49423.11.10

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс»

До Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

Про стягнення 43009,98 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Малков Д.Є. представник за довіреністю;

Від відповідача: не з»явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 35641,02 грн. заборгованості по договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007 та договору перестрахування № 465-2008 від 23.09.2008, пені у розмірі 3243,33,08 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2 865,99 грн., 3% річних у розмірі 1259,64 грн., а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2010 було порушено провадження у справі № 47/494, розгляд якої було призначено на 09.11.2010.

Ухвалою від 09.11.2010, у звязку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 23.11.2010.

23.11.2010 у судове засідання з»явився представник позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч умов укладеного між сторонами договору, не виплатив позивачу перестрахове відшкодування у розмірі 35641,02 грн., у зв»язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача цієї суми, а також пені, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідач, в судові засідання 09.11.2010 та 25.11.2010 не з»явився. Через канцелярію Господарського суду міста Києва 09.11.2010 подав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування без з»ясування всіх обставин настання страхового випадку, оскільки до повідомлення про настання страхового випадку не було надано постанови суду про притягнення до адмінвідповідальності особи, винної в ДТП, що сталася 11.03.2009.

У судовому засіданні 23.11.2010 представнику позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2007 між позивачем - ТДВ «Страхова компанія «Фінекс»та АСТ «АИС-Поліс», правонаступником якого, згідно статуту, зареєстрованого державним реєстратором Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації 20.05.2010, є ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт»було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 38-ПФ, згідно умов якого, його предметом є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії) (абз. 1 п. 1.1.), під ризиком (страховим ризиком) розуміється визначена подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки імовірності і випадковості настання (абз. 2 п. 1.1.), під передачею ризику в перестрахуванні розуміється страхування одним страховиком на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотом ризику виконання усіх чи частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика (абз. 3 п. 1.1.), на підставі цього договору сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику (п. 1.2.), перестраховик зобов'язується перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і конкретного договору перестрахування, у термін, передбачений цим договором, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування (п.3.3.1.), перестрахувальник залишає за собою право нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п. 3.2.6.), при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за і доручення престрахувальника страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника наступного комплекту документів, а також документів, передбачених цим пунктом, якщо інше не обумовлено конкретним і договором перестрахування: страхового акту (його копії) (іншого документа, передбаченого правилами страхування і страховика); офіційного висновку (довідки, акту і т.і.) організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок (наприклад, довідки ДАІ про ДТП, акт пожежно-технічної експертизи про причини пожежі і т.п.), якщо необхідність наявності такого висновку передбачено умовами оригінального договору страхування; калькуляції збитку або копії рахунку (кошторису) на відбудовні роботи; розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком; копії платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів з розрахункового рахунку, що підтверджують факт оплати страхового відшкодування або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником страхового відшкодування по конкретному договору страхування; копії платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником витрат, які були понесені в результаті розслідування і визначення розміру збитку, крім витрат на заробітну плату й управлінські витрати перестрахувальника (якщо в конкретному договорі перестрахування не передбачено застереження про "касовий збиток"); розрахунок частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком, проводиться з урахуванням пп. 3.4.2 - 3.4.4, 4.5 цього договору (п. 7.1.), перестраховик вправі вимагати від перестрахувальника інші документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та правильність визначення суми збитку, відповідна вимога повинна бути заявлена протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня надання перестрахувальником переліку документів, обумовленого в п.7.1 цього поговору, перелік додатково запитуваних документів не може бути ширше переліку документів, передбаченого правилами страхування страховика (п. 7.2.)

23.09.2008 між позивачем, як перестрахувальником і відповідачем, як перестраховиком було укладено договір перестрахування № 465-2008, за яким позивач передав підповідачу в перестрахування ризик виконання частини своїх зобов'язань перед Осьмухіним С.Л. - страхувальником/вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3124.06.00 від 17.09.2008 (період страхування з 17.09.2008 по 16.09.2009), об'єктом перестрахування є автомобіль Тоуоtа Land Сruiser, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2004, страховим ризиком зокрема є ДТП за участю застрахованого автомобіля, страхова сума 251036,00 грн., франшиза в незалежності від вини водія 0%, ліміт відповідальності перестраховика 19,92 % (50000,00 грн.), період перестрахування з 24.09.2008-16.09.2009, касовий збиток 30000,00 грн., при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування та договором перестрахування, перестраховик (відповідач) виплачує перестрахувальнику (позивачу) частину страхового відшкодування, що відповідає до його частці (обсягу) відповідальності за договором перестрахування, протягом 10 банківських днів після одержання від перестрахувальника (позивача) комплекту документів, передбаченого цим пунктом (п.4).

Комплект документів, передбачений п. 7.1. договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007, відповідач одержав 21.04.2009 (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №838927) разом із дебет-нотом позивача вих. № 448 від 16.04.2009.

23.06.2009 позивачем було надіслано на адресу відповідача уточнений розрахунок перестрахового відшкодування (дебет-нот позивача вих. № 646 від 15.06.2009, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 3821 від 23.06.2009.

Відповідно до платіжних доручень позивача за період з 03.07.2009 по 26.11.2009, останнім було виплачено страхове відшкодування згідно страхового акту №1785/3124.06.00 від 09.06.2009 на загальну суму 178287,78 грн. за ДТП, яка сталася з автомобілем Тоуоtа Land Сruiser, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2004 та який є об»єктом договору перестрахування № 465-2008 від 23.09.2008. Також, позивачем було сплачено 133,00 грн. - на оплату послуг ПП ОСОБА_1. за одержання довідки ДАІ про обставини ДТП та 500,00 грн. - на оплату послуг ТОВ «ЕАК «ЛЕГІОН»за складання звіту про оцінку майна ТОВ «ЕАК «ЛЕГІОН»№ 540 від 18.03.2009 (що підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивача в матеріалах справи), а всього на загальну суму 178920,78 грн.

Як зазначив позивач у позові, відповідач всупереч умов договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007 та договору перестрахування № 465-2008 від 23.09.2008, не виплатив позивачу свою частку у розмірі страхового відшкодування, що складає 19,92%, а саме: 35641,02 грн. (178920,78 грн. сума, сплачена позивачем * 19,92% частка відповідача) перестрахового відшкодування, у зв»язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача цієї суми, а також пені, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 987 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що відповідно до умов договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007 та договору перестрахування № 465-2008 від 23.09.2008 позивачем було виплачено страхове відшкодування та понесені витрати на загальну суму 178920,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями позивача, а відповідач, в свою чергу, свої зобовязання щодо виплати позивачу частки у страховому відшкодування у розмірі 19,92% в строк встановлений п.4 договору перестрахування № 465-2008 від 23.09.2008 не виконав. Оплата в сумі 35641,02 грн. (178920,78 грн. сума, сплачена позивачем * 19,92% частка відповідача) здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент розгляду справи суду надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість по виплаті перестрахового відшкодування у розмірі 35641,02 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача цієї суми є законною, обґрунтованою доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача, які викладені останнім у відзиві на позов про те, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування без з»ясування всіх обставин настання страхового випадку, оскільки до повідомлення про настання страхового випадку не було надано постанови суду про притягнення до адмінвідповідальності особи, винної в ДТП не приймаються судом як законні та обґрунтовані, оскільки умовами укладеного між сторонами договору перестрахування № 465-2008 від 23.09.2008 не було поставлено виплату страховго відшкодування в залежність від наявності чи відсутності вини водія автомобіля Тоуоtа Land Сruiser, державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2004 та який є об»єктом договору перестрахування № 465-2008 від 23.09.2008, а умовами договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007 (п.7.1 цього договору) надання зокрема копії постанови суду про притягнення до адмінвідповідальності особи, винної в ДТП не передбачено. Крім цього, п.7.2. договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007 між сторонами було погоджено, що перестраховик (відповідач) вправі вимагати від перестрахувальника (позивача) інші документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та правильність визначення суми збитку, відповідна вимога повинна бути заявлена протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня надання перестрахувальником переліку документів, обумовленого в п.7.1 цього поговору, перелік додатково запитуваних документів не може бути ширше переліку документів, передбаченого правилами страхування страховика, однак відповідачем не було надано суду доказів звернення до позивача із вимогою про надання додаткових документів у встановлений цим договором термін. Факт отримання документів, перелік яких передбачений п.7.1. договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007 відповідачем у відзиві на позов не заперечувався.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3243,33,08 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2 865,99 грн., 3% річних у розмірі 1259,64 грн.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобовязання по оплаті перестрахового відшкодування позивачу по договору перестрахування № 465-2008 від 23.09.2008 (протягом 10 банківських днів після одержання від перестрахувальника (позивача) комплекту документів, передбаченого цим пунктом, який був надісланий на адресу відповідача 23.06.2009), оплата в сумі 35641,02 грн. здійснена відповідачем не була, стягнення з відповідача на користь позивача пені передбачено умовами укладеного між сторонами договору (п.3.2.6. договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007), а тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, витрат з урахуванням індексу інфляції та пені законними та обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків сум пені за період з 15.08.2009 по 12.02.2010 (182 дні), сум 3 % річних за період з 15.08.2009 по 18.10.2010 та витрат з урахуванням індексу інфляції за період з серпня місяця 2009 по серпень місяць 2010, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1259,64 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції 2865,99 грн., а сума пені 3243,33 грн. (при цьому, суд приймає за належний та допустимий розрахунок пені позивача, оскільки сума розрахована позивачем згідно п.3.2.6 договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007 - 0,05% від суми заборгованості за 182 дні, менша ніж сума, розрахована судом за той же період з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 35641,02 грн. заборгованості по договору №38-ПФ про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 20.04.2007 та договору перестрахування № 465-2008 від 23.09.2008, пені у розмірі 3243,33,08 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2 865,99 грн., 3% річних у розмірі 1259,64 грн. є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(код ЄДРПОУ 22229921, місцезнаходження: 04073, м. Київ, провул. Балтійський, 20) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс» (код ЄДРПОУ 32641358, місцезнаходження: 03151, м.Київ, просп. Повітрофлотський, 54) заборгованість по виплаті перестрахового відшкодування у розмірі 35 641 (тридцять п»ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 02 коп., витрати з урахуванням індексу інфляції 2 865 (дві тисячі вісімсот шістдесят п»ять) грн. 99 коп., пеню у розмірі 3 243 (три тисячі двісті сорок три) грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 1 259 (одна тисяча двісті п»ятдесят дев»ять) грн. 64 коп., а також витрати по сплаті державного мита 430 (чотириста тридцять) грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

дата складання повного тексту рішення 29.11.2010