Ухвала суду № 125233593, 17.02.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1958/25

У Х В А Л А

17 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про захист прав споживачів

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Глєбова Глєба Валерійовича звернувся в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 16 169,57 грн, матеріальні збитки в розмірі 2 616,96 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» та акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь неповнолітнього ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн, по 10 000 грн з кожного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, позовна заява за змістом і формою має відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення зазначених вимог, позивачем не додано до позовної документ, що підтверджує сплату судового збору, у позовній заяві позивач посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплати судового збору при поданні даного позову.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Разом з тим, в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог, а єдине у позовній заяві посилання на Закон України «Про захист прав споживачів» стосується виключно питання звільнення від сплати судового збору.

У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору та інше, тобто ті, які передують укладенню договору, а після укладення договору, в тому числі при невиконанні зобов`язань за кредитним договором та при стягненні заборгованості, між сторонами виникають інші правовідносини, які даним законом не регулюються.

З урахуванням того, що вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, позовна заява містить вимоги майнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 1 січня встановлений у розмірі 3 028 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 за позовні вимоги про стягнення з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» безпідставно набутих грошових коштів, матеріальних збитків та моральної шкоди має сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь неповнолітнього ОСОБА_2 моральної шкоди, суд зазначає, що позовна заява в порушення ст. 175 ЦПК України не містить викладу обставин, якими обґрунтовуються вказані вимоги. Зокрема, не зазначається у позовній заяві в чому полягає протиправність дій АТ «Універсал Банк», а також які саме права неповнолітнього ОСОБА_2 такими діями було порушено.

Як вбачається з позовної заяви, грошові кошти в межах виконавчого провадження були стягнуті з банківського рахунку ОСОБА_1 і належали саме йому, відкрита на даному рахунку дитяча картка передбачає лише можливість користуватися коштами на вказаному рахунку.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб`єктами спірних матеріальних правовідносин.

При визначенні того, чи є відповідач належним або неналежним, вирішальне значення має приналежність спірних прав і обов`язків.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала (ч. 4 ст. 51 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила його суб`єктивні права, свободи чи інтереси. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Суд зауважує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Разом з тим, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі. Встановлення судом зазначених умов є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що для усунення недоліків позовної заяви йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн та надати суду докази його сплати, а також уточнити суб`єктний склад учасників процесу.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст .ст. 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та надати позивачу для усунення зазначених недоліків строк у десять днів, починаючи з дня вручення даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю десять днів для усунення недоліків, починаючи з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.

Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О. І. Якимець