Рішення № 12523318, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/41023.11.10 За позовомПублічного акціонерного товариства “Альфа-Банк”

до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Синтез”

простягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Лаухіна В.В. - представник

від відповідача Дякур Т.С. - представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Синтез” 515673,24 грн., в тому числі 447827,50 грн. боргу за користування орендованими приміщеннями та 67845,74 грн. заборгованості з відшкодування витрат на оплату спожитої електроенергії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зобов’язання за договором оренди нежилих приміщень від 02.12.1996 та договором про дострокове розірвання договору оренди нежилих приміщень № 13-а від 02.12.1996 щодо сплати орендної плати та відшкодування витрат на оплату спожитої електроенергії відповідачем, в порушення умов договорів, не виконані.

Відповідач наявність заборгованості за використану електроенергію заперечує в розмірі 12207,91 грн. та вказує на те, що відповідно до п. 3.3. договору оренди нежилих приміщень № 13-а від 02.12.1996 орендар сплачує орендну плату згідно розрахунку, наданого орендодавцем, який є невід’ємною частиною договору та включає в себе розмір амортизаційних відрахувань, ПДВ та вартість комунальних послуг. Відповідач зазначає, що такий розрахунок на суму 12207,91 грн. позивачем наданий не був, і вказана сума заборгованості не доведена документально.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

02.12.1996 між товариством з обмеженою відповідальністю “Перший український фондовий дім”, як орендодавцем, та Акціонерним банком “Синтез”, як орендарем, укладено договір оренди нежилих приміщень № 13-а (далі - Договір № 13-а від 02.12.1996), відповідно до якого орендодавець надав, а орендар отримав в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення загальною площею 532,3 кв. м. на 3-му поверсі, в будинку № 4/6 по вул. Десятинній в м. Києві (далі –орендовані приміщення). Орендовані приміщення використовуються орендарем з метою розміщення у ньому апарату управління або іншої структури, в порядку, але за згодою орендодавця (пункт 2.1. договору).

За умовами Договору № 13-а від 02.12.1996 за орендовані приміщення орендар сплачує орендодавцю орендну плату в гривнях в сумі, що еквівалентна 9,6 умовних одиниць за один квадратний метр в місяць. В суму орендної плати включається ПДВ, вартість комунальних послуг та амортизаційні відрахування. Перерахування умовних одиниць в гривні здійснюється за курсом НБУ одного долара США на день сплати. Орендна плата здійснюється орендарем 01 (першого) числа кожного місяця (п. 3.1., 3.2. Договору № 13-а від 02.12.1996).

Строк дії Договору № 13-а від 02.12.1996 встановлений сторонами з моменту його підписання до 02.12.2011 ( п.п. 8.1., 8.2. Договору).

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 22.05.2000 (належним чином засвідчена копія якого надана позивачем), укладеного між Компанією МОНАКОРДО ЛІМІТЕД та Акціонерним комерційним банком “Київський інвестиційний банк”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.05.2000, Акціонерний комерційний банк “Київський інвестиційний банк” придбав нежилу будівлю, що складається з нежилих приміщень площею 8144,70 кв.м та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, 4/6.

Публічне акціонерне товариство “Альфа-Банк”, відповідно до статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів (протокол № 3/2010 від 15.06.2010), є правонаступником усіх прав і зобов’язань Закритого акціонерного товариства “Альфа-Банк”, що був створений відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.12.2000 (Протокол № 3/2000) та виступав правонаступником Акціонерного комерційного банку “Київський інвестиційний банк”, що був створений відповідно до рішення Загальних Зборів акціонерів від 22.07.1997 (Протокол № 1).

За правилами ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.

Таким чином, позивач, як новий власник нерухомості, набув прав орендодавця за Договором №13-а від 02.12.1996.

Договором від 28.07.2010 про дострокове розірвання договору оренди нежилих приміщень № 13-а від 02.12.1996 (далі Договором від 28.07.2010) Публічне акціонерне товариство “Альфа-Банк”, надалі орендодавець, і Публічне акціонерне товариство “Акціонерний банк “Синтез”, яке є правонаступником всіх прав та зобов’язань Акціонерного банку “Синтез” прийшли до спільної згоди про дострокове розірвання з 31.07.2010 Договору оренди №13-а, але не раніше дати підписання сторонами акту прийому-передачі орендованих приміщень.

Відповідно до укладеного Договору про дострокове розірвання повернення орендованих приміщень здійснюється орендарем орендодавцю 31.07.2010 на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі.

Строк дії Договору про дострокове розірвання від 28.07.2010, відповідно до п. 8 даного договору, - з моменту його підписання до повного виконання сторонами своїх обов’язків за цим договором про дострокове розірвання.

Актом приймання-передачі приміщень від 31.07.2010 орендар повернув, а орендодавець прийняв орендовані за Договором оренди № 13-а нежилих приміщень від 02.12.1996 приміщення загальною площею 523,3 кв.м.

Договором від 28.07.2010 сторони узгодили, що відповідач повинен сплатити позивачу заборгованість за користування орендованими приміщеннями за період з 01.09.2009 до дати повернення орендованих приміщень орендодавцю. Розмір заборгованості визначається згідно п. 3.1. Договору № 13-а від 02.12.1996, і за період з 01.09.2009 по 31.07.2010 (включно) становить 447827,50 грн., в тому числі ПДВ (п. 3).

Пунктом 4 Договору від 28.07.2010 сторони погодили, що відповідач повинен сплатити позивачу заборгованість з відшкодування витрат на оплату спожитої електроенергії за період з 01.10.2009 до дати повернення орендованих приміщень позивачу. Розмір заборгованості визначається згідно п. 3.1. Договору № 13-а від 02.12.1996, і за період з 01.10.2009 по 30.06.2010 (включно) становить 55637,83 грн., в тому числі ПДВ. Розмір заборгованості орендаря з відшкодування витрат орендодавця на оплату спожитої орендарем електроенергії за період з 01.07.2010 до дати повернення орендованих приміщень орендодавцю визначається за показниками лічильників, встановлених в орендованих приміщеннях, та за тарифами, діючими в період, за який здійснюється оплата спожитої електроенергії.

Відповідно до п. 7 Договору від 28.07.2010 позивач та відповідач підтверджують, що на дату підписання цього договору про дострокове розірвання взаєморозрахунки між сторонами, крім розрахунків, передбачених п. 3 та п. 4 цього договору про дострокове розірвання, проведені в повному обсязі і сторони не мають претензій одна до одної.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

03.09.2010 позивач направив на адресу відповідача лист № 50632-102-б/б від 02.09.2010 з вимогою погасити заборгованість за користування орендованими приміщеннями у розмірі 447827,50 грн. за період з 01.09.2009 по 31.07.2010 та сплатити заборгованість з відшкодування витрат на оплату спожитої електроенергії за період з 01.10.2009 по 31.07.2010 в розмірі 67845,74 грн.

Однак, вказаний лист залишений відповідачем без відповіді.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки, як підтверджується матеріалами справи, своїх зобов’язань по Договору оренди нежилих приміщень № 13-а від 02.12.1996 щодо повної сплати позивачу орендної плати та по Договору від 28.07.2010 відповідач не виконав, позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за користування орендованими приміщеннями в розмірі 447827,50 грн. визнається судом обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 67845,74 грн. заборгованості з відшкодування витрат на оплату спожитої електроенергії.

Відповідач із заявленої суми визнає заборгованість за використану електроенергію в розмірі 55 637,83 грн., ця ж сума узгоджена сторонами в Договорі від 28.07.2010 про дострокове розірвання договору оренди нежилих приміщень № 13-а від 02.12.1996, а також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2009 по 11.10.2010.

Наявність у відповідача решти заборгованості за використану електроенергію в сумі 12207,91 грн. належними і допустимими доказами суду не доведено. Позивачем не надано доказів надання (надсилання) відповідачу розрахунку вказаної заборгованості, у відповідності до п. 3.3. Договору № 13-а від 1996, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерного банку “Синтез” (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, ідентифікаційний код 21564391, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, рахунок 36193002 в ПАТ “Альфа-Банк”, ідентифікаційний код 23494714, МФО 300346) 447827 (чотириста сорок сім тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп. заборгованості по орендній платі, 55637 (п’ятдесят п’ять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 83 коп. заборгованості з відшкодування витрат на оплату спожитої електроенергії, 5034 (п’ять тисяч тридцять чотири) грн. 65 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 24.11.2010