Рішення № 12523171, 18.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/48618.11.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНТ»

До відповідача          Публічного акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього

Про                               стягнення 20400000,00 грн.

                                                                                 Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача           Тараба Н.В. - за дов.

від відповідача           Збирит О.В. - за дов.

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ВАНТ»до публічного акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього про стягнення 20400000, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як поручителем, були виконання зобов’язання відповідача перед відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Іпобанк»на суму 20400000 грн., внаслідок чого він став кредитором відповідача та у нього виникло право вимагати від відповідача сплати боргу.

Ухвалою суду від 20.10.2010 р. порушено провадження у справі № 6/486, розгляд останньої було призначено на 04.11.2010 р..

У судовому засіданні 04.11.2010 р. відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи було відкладено на 15.11.2010 р..

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, яка судом відхилена як необґрунтована.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи для витребування у відповідача додаткових доказів до матеріалів справи.

Розгляд справи було відкладено на 18.11.2010 р..

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив зазначивши, що йому не було відомо про укладення між позивачем та відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Іпобанк»договору застави та він не давав згоди на такий вид забезпечення, укладеного між ним (позивачем) та банком.

Під час розгляду справи позивач та відповідач подали ряд клопотань.

Зокрема, позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та земельні ділянки, що належать відповідачу. Клопотання судом відхилено у зв’язку з недоведеність наявності підстав, передбачених ст. 66 ГПК України.

Відповідачем подано клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, відрите акціонерне товариство Комерційний банк «Іпобанк»та товариство з обмеженою відповідальністю «Сота-Будінвест». Дане клопотання судом також відхилено як необґрунтоване, оскільки не наведено обставин, які би свідчили про те, що рішення у справі може вплинути на права та обов’язки вказаних осіб щодо однієї зі сторін.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.02.2008 р. між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Іпобанк»(далі банк) та відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (позичальником) було укладено кредитний договір № КЮ-0125 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 29.04.2009 р.) банк надав позичальнику кредит в сумі 52900000,00 грн. на строк з 12 лютого 2008 року по 09 лютого 2010 року, із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 18% річних і цільовим використанням - поповнення обігових коштів.

Проценти за кредитним договором сплачуються позичальником щомісячно.

Пунктом 3.2.11 кредитного договору передбачено, що у разі невиконання зобов'язань позичальником відшкодування заборгованості за цим Договором здійснюється за вибором Банку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави № 125\1 від 12.02.2008 р..

29.04.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Вант»та відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Іпобанк»(банком) було укладено договір строкового банківського вкладу № ДЮ/0632 (сплата процентів щомісячно, «Стандартний») (далі - договір строкового банківського вкладу), відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «Вант»розмістило тимчасово вільні кошти в сумі 20400000,00 гривень на депозитний рахунок в банку.

29.04.2009 р. між банком та ТОВ «Вант»(поручителем) було укладено договір застави майнових прав 125/4 на грошові кошти на депозитному рахунку (далі - договір застави). Відповідно до п. 1.1 договору застави він забезпечує вимоги банку, що випливають з кредитного договору № КЮ-0125 від 12.02.2008 р., укладеного між банком та позичальником, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого позичальник зобов'язується перед банком повернути кредит в розмірі 52900000 грн., сплатити проценти за користування ним, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та випадках, передбачених кредитним договором та відшкодувати банку всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Згідно з положеннями п. 1.2 договору застави в забезпечення зобов'язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, поручитель на умовах, передбачених ним, передає у заставу майнові права за депозитним договором строкового банківського вкладу, які належать йому на час укладення цього договору та в яких він виступає кредитором (далі - предмет застави).

Відповідно до п. 1.5 договору застави вартість застави оцінюється сторонами в суму 20400000 грн.

Згідно з п. 2.3 договору застави майнових прав банк набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку, якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом відступлення поручителем на користь банку вимоги, що випливає із заставлених майнових прав.

29.04.2009 р. на виконання договору застави, між банком та поручителем було укладено договір відступлення права вимоги на предмет застави, який вступає в силу з моменту настання у банка права звернення стягнення на заставлені згідно Договору застави майнові права, у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору.

Позичальником зобов’язання за кредитним договором щодо сплати процентів належним чином виконані не були, внаслідок чого 11.08.2009 р. банком було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет застави.

12.08.2009 р. банк стягнув з депозитного рахунку поручителя грошові кошти в сумі 20400000 грн. в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, що підтверджується доказами наданими в матеріали справи.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України звернення на стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Факт виконання поручителем зобов’язань позичальника перед банком на суму 20400000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Твердження відповідача про те, що йому не було відомо, що позивач був його поручителем, не впливають на обов’язок сплатити заборгованість, а тому не приймаються судом до уваги.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 20400000 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код 04012655) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вант»(08130, Києво-Святошинський район, Київської області, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-В, код 33060171) 20400000 (двадцять мільйонів чотириста тисяч) грн., 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 26.11.2010 р.