Рішення № 12523140, 04.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/569-6/44104.11.10 За позовомдержавного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» Допублічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім»

Провизнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача                    Сергієнко Н.А. (за дов.)

від відповідача          Синиця Я.Л. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство Міністерства оборони України (далі - ДП МОУ) «Українська авіаційна транспортна компанія»до публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім»про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 18 Д-О від 22.10.2008 р..

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

Передача права власності за договором купівлі-продажу цінних паперів № 18 Д-О від 22.10.2008 р. на іменні відсоткові облігації емітенту (позивачу) є погашенням цих облігацій, а порядок погашення облігацій визначений Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»та Положенням про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 р. № 322. Таким чином, позивач зазначає, що відносини по погашенню облігацій врегульовані законодавством України та умовами розміщення облігацій і не можуть змінюватись у договірному порядку. На думку позивача, положення пунктів 2.2.2, 2.2.3 та 2.2.4 договору суперечать правовій природі договору купівлі-продажу цінних паперів та є незаконними.

Крім того, позивач зазначає, що у договорі купівлі-продажу цінних паперів № 18 Д-О від 22.10.2008 р. не визначений предмет договору, не вказані номера облігацій, які повинен придбати позивач, оскільки відповідно до Інформації про випуск облігацій ДП МОУ «Українська авіаційна транспортна компанія»випущені облігації серії А-75000 штук, номери з 00001-75000.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2009 р. порушено провадження у справі № 14/569.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2009 р. здійснено процесуальне правонаступництво відповідача: замінено акціонерний банк «Кліринговий дім»його правонаступником - публічним акціонерним товариством «Банк «Кліринговий дім».

Рішенням суду від 27.01.2010 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 р., в позові відмовлено повністю.

          Постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2010 р. рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції було скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. При розгляді справи № 14/569 колегія суддів Вищого господарського суду України виходила з того, що попередні судові інстанції не визначилися з питанням моменту виконання договору та щодо порядку оплати цінних паперів. Також не було враховано: вимоги ст. ст. 194-198 ЦК України, зокрема, про те, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, які посвідчують грошове або інше майнове право та визначають взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам; не було надано правової оцінки обов’язковості реквізитів на кожному цінному папері та тим обставинам, що документ, який не містить обов’язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером; не було враховано, що згідно з договором купівлі-продажу облігацій може бути передбачено зворотній викуп облігацій і в залежності від вказаних обставин можливо здійснити забезпечення виконання умов договору, які забезпечують виконання певних зобов’язань кредитом щодо повернення коштів за облігації, якщо вони підлягають викупу, проте судами не було перевірено, чи укладався між сторонами договір зворотного викупу облігацій, а також не були досліджені наслідки невиконання даної угоди.

Ухвалою суду від 30.09.2010 р. присвоєно справі № 14/569-6/441 та призначено її розгляд на 18.10.2010 р..

У зв’язку з неявкою в судове засідання 18.10.2010 р. представника позивача, розгляд справи відкладено до 04.11.2010 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.10.2008 р. між державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(покупцем) та акціонерним банком «Кліринговий дім»(продавцем) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 18 Д-О (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору покупець зобов’язується купити, а продавець зобов’язується продати та передати у власність покупця іменні відсоткові облігації, емітентом яких є державне підприємство Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія», у бездокументарній формі, серії А, код ISIN облігацій UA 102665АА08, номінальною вартістю одного цінного паперу –1000 грн., ціна одного цінного паперу 1020,22 грн., кількістю 1660 шт., загальною вартістю 1693565,20 грн..

Покупець зобов’язується забезпечити оплату цінних паперів у строк не пізніше 13-00 год. за київським часом 30.08.2009 р. (п. 2.1. Договору), а продавець, відповідно до п. 2.3 Договору, зобов’язується не пізніше 18-00 год. за київським часом 30.08.2009 р. забезпечити надання зберігачу АБ «Кліринговий дім»розпорядження про списання цінних паперів з рахунку у цінних паперах продавця № 001071 на рахунок у цінних паперах покупця № 301919 у депозитарії ВАТ «МФС», код за ЄДРПОУ отримувача 24964464.

Одночасно сторони погодили (п. 2.4 Договору), що моментом передання покупцю у власність цінних паперів є їх зарахування на рахунок покупця у цінних паперах.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору позивач зобов'язаний відкрити поточний рахунок на умовах відповідача, проводити по цьому рахунку операції у розмірі, не менше 25 % від загального щомісячного грошового обороту по всіх рахунках.

Пункт 2.2.3 Договору зобов'язує покупця надати в якості забезпечення своїх зобов'язань по договору в іпотеку (заставу) авіаційну техніку або інше майно.

Згідно з п. 2.2.4 Договору позивач зобов'язаний до 5-го числа місяця наступного за звітним надавати відповідачу довідки з банків про обороти по поточних і позичкових рахунках в інших банках, в тому числі в іноземній валюті.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»від 10.12.1997, № 710/97-ВР цінні папери, обіг яких дозволено на території України, і цінні папери, на які поширюється дія законів України, можуть випускатися в документарній та бездокументарній формах.

Форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів, затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації випуску та є підставою для взяття цих цінних паперів на обслуговування Національною депозитарною системою як іменних цінних паперів у документарній формі, цінних паперів на пред'явника у документарній формі або цінних паперів у бездокументарній формі, іменна ідентифікація власників яких здійснюється на підставі облікового реєстру рахунків власників у зберігача.

У разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, емітент оформляє глобальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання в обраний ним депозитарій.

На період передплати на певний випуск (емісію) цінних паперів емітент оформляє тимчасовий глобальний сертифікат, який підлягає заміні на постійний після державної реєстрації цього випуску Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або анулюється в разі визнання випуску таким, що не відбувся.

Глобальний сертифікат, оформлений після державної реєстрації та визнання випуску таким, що відбувся, зберігається в депозитарії протягом усього періоду існування цінних паперів у бездокументарній формі.

Вимоги до оформлення і ведення обліку глобальних сертифікатів та їх реквізити встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У той же час, вимоги до ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, порядок ведення цього реєстру, обов’язки реєстроутримувача, емітентів та зареєстрованих осіб, порядок доступу до інформації, що міститься у системі реєстру встановлює Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. № 1000.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006 р. № 3480-ІУ обіг цінних паперів –це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом права власності на цінні папери і прав за цінними паперами.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігації підприємств підтверджують зобов'язання емітента за ними та не дають права на участь в управлінні емітентом.

Відповідно до п. 1 розділу І Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 липня 2003 р. № 322, погашення облігацій –це виплата номінальної вартості облігацій або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення, викуп облігацій - придбання емітентом у власників оплачених ними облігацій цього емітента, що здійснюється після закінчення строку розміщення та/або під час обігу облігацій.

Як вбачається з інформації про випуск облігацій ДП «Українська авіаційна транспортна компанія»(далі –Проспект емісії), позивач випустив 75000 штук простих іменних відсоткових облігацій в бездокументарній формі, номінальною вартістю 1000,00 грн., з терміном розміщення –з 23.10.2006 по 23.10.2007 та з терміном обігу –з 23.10.2006 по 16.10.2011 включно, спосіб розміщення –відкритий (публічний), тобто передбачає можливість їх первинного придбання та подальшого обігу серед необмеженого кола осіб.

Пунктом 11.10 Проспекту емісії передбачене, зокрема, право власників облігацій подавати емітенту облігації для дострокового викупу відповідно до умов їх обігу.

Порядок дострокового викупу облігацій позивачем визначений в п. 14.3 Проспекту емісії, відповідно до якого за бажанням власник облігацій має право надати облігації емітенту, а емітент зобов’язується їх прийняти для дострокового викупу. При цьому ціна викупу дорівнює номінальній вартості облігацій. Достроковий викуп здійснюється після закінчення четвертого, восьмого, дванадцятого, шістнадцятого процентних періодів протягом трьох робочих днів у строки, визначені проспектом емісії. Від імені емітента договори про викуп облігацій укладає ВАТ «Ощадбанк»(андерайтер), оплата облігацій проводиться на наступний день, з моменту зарахування облігацій на рахунок в цінних паперах позивача.

Для здійснення дострокового викупу власник облігацій або належним чином уповноважена ним особа (продавець) має подати ВАТ «Ощадбанк»(андерайтеру) повідомлення про намір здійснити такий викуп. Протягом 2-х робочих днів, що передують даті початку дострокового викупу, ВАТ «Ощадбанк»від імені та за рахунок емітента укладає угоди купівлі-продажу облігацій з продавцями, які належним чином подали повідомлення про достроковий викуп. На дату початку дострокового викупу облігацій продавець перераховує облігації в кількості, що вказана в повідомленні, на рахунок емітента в депозитарії ВАТ «МФС», після чого емітент протягом 3-х робочих днів оплачує облігації.

З огляду на викладене, зобов’язання здійснити достроковий викуп облігацій із врахуванням усіх особливостей порядку викупу, виникає у емітента внаслідок певних дій власника облігацій і андерайтера, які мають передувати процедурі викупу облігацій, а договір від імені емітента в таких випадках укладає андерайтер.

У той же час, відповідні докази щодо вчинення таких дій власником облігацій і андерайтером, позивачем не надані.

Таким чином, позивач відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»під час обігу цінних паперів вчинив правочин, пов'язаний з переходом права власності на цінні папери (облігації) і прав за цінними паперами шляхом укладання зазначеного договору, що не суперечить чинному законодавству і інформації про випуск.

Передача прав власності на іменні відсоткові облігації позивача не є погашенням цих облігацій, так як відповідно до вищезазначеного Закону та інформації про випуск, під час обігу цінних паперів позивач не позбавлений права здійснювати викуп своїх облігацій, а також здійснювати правочини по купівлі-продажу цих облігацій до закінчення строку їх розміщення, а саме до 16.10.2011 року.

Відповідно до п. 1.3 розділу IV Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. № 999, знерухомлені іменні цінні папери документарної форми існування при розміщенні та цінні папери, розміщені в бездокументарній формі, зберігаються депозитарними установами виключно колективним способом.

Стаття 1 розділу І Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»визначає, що колективний спосіб зберігання цінних паперів - спосіб, згідно з яким депозитарій чи зберігач веде депозитарний облік цінних паперів без зазначення їх номерів чи інших індивідуальних ознак.

Крім того, як зазначено вище, відповідно до Закону України, від 10.12.1997 № 710/97-ВР «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»документом на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі є глобальний сертифікат, який підтверджує право на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в Національній депозитарній системі.

Виходячи з зазначеного вище, посилання позивача на те, що у договорі купівлі-продажу цінних паперів № 18 Д-О від 22.10.2008 р. не визначений предмет договору, не вказані номера облігацій є безпідставним, оскільки в предметі договору номери облігацій не повинні зазначатись.

Також безпідставне посилання позивача на те, що положення пунктів 2.2.2, 2.2.3 та 2.2.4 договору суперечить правовій природі договору купівлі-продажу цінних паперів, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.2.3 договору сторони погодили забезпечення виконання зобов'язань позивача за договором купівлі-продажу цінних паперів, а саме: зобов'язання оплатити зазначені в договорі облігації в строк до 29.06.2009 р., що регламентується ст. ст. 546, 548 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки чинним законодавством не передбачений типовий договір купівлі-продажу цінних паперів та виключний перелік умов такого договору, позивач та відповідач відповідно до ст. 628 ЦК України на підставі вільного волевиявлення включили до договору п. 2.2.2 та п. 2.2.4.

Крім того, забезпечення зобов’язання за рахунок рухомого майна передбачено чинним законодавством.

Зокрема, правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003 р. № 1255-IV.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»до забезпечувальних обтяжень належать: застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору; право застави рухомого майна згідно з статтею 694 Цивільного кодексу України; право притримання рухомого майна згідно з параграфом 7 глави 49 Цивільного кодексу України; інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються як забезпечувальні. Зміст окремих видів забезпечувальних обтяжень встановлюється законом та/або договором.

У даному випадку в спірному договорі сторони лише констатували факт забезпечення виконання зобов’язання покупцем.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки предметом позову є недійсність конкретного договору –договору купівлі-продажу цінних паперів № 18 Д-О від 22.10.2008 р., будь-які інші договори на відповідність нормами чинного законодавства судом не досліджувались.

Судові витрати покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                С.А. Ковтун

Рішення підписано 26.11.2010 р..