Рішення № 12522927, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/33923.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна» До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой»(далі –відповідач-1)

2) Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»(далі відповідач-2)

Про визнання права власності та зобов’язання вчинити дії

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Духовна О.В. –представник за довіреністю № б/н від 28.05.10.

Від відповідача-1 Демченко М.М. –представник за довіреністю № б/н від 30.06.10.

Від відповідача-2 Пузир А.М. –представник за довіреністю № 36912 від 08.10.08.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой»та до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»про:

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Копеліна»право власності на нежитлову будівлю літ. »загальною площею 744,6 (сімсот сорок чотири цілих шість десятих) кв. м, нежитлову будівлю літ. «Ц»загальною площею 51,0 (п'ятдесят одна ціла) кв. м, нежитлову будівлю літ. «Ч»загальною площею 18,8 (вісімнадцять цілих вісім десятих) кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 15 км;

- зобов'язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна»на нежитлову будівлю літ. »загальною площею 744,6 (сімсот сорок чотири цілих шість десятих) кв. м, нежитлову будівлю літ. «Ц»загальною площею 51,0 (п'ятдесят одна ціла) кв. м, нежитлову будівлю літ «Ч»загальною площею 18,8 (вісімнадцять цілих вісім десятих) кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 15 км.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.10. порушено провадження у справі № 30/339, розгляд справи призначено на 23.11.10. о 12-00.

В судовому засіданні 23.11.10. представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні заявлено усне клопотання - у разі задоволення позовних вимог, судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Копеліна».

В судовому засіданні 23.11.10. представником відповідача-1 подано відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» проти позову заперечує та зазначає, що відповідач-1 є власником спірних нежитлових будівель, що знаходяться в м. Києві, по просп. Перемоги, 15 км.

Відповідачем-2 в судовому засіданні 23.11.10. подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю, та зазначає, що у Бюро немає можливості зареєструвати право власності на спірні об’єкти нерухомості за відсутності свідоцтва про право власності та акту вводу об’єктів до експлуатації..

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/339.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.08. у справі № 18/274 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна»задоволено повністю та: визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна»на нежитлову будівлю в літері „Х” загальною площею 474,5 кв.м., що розташована за адресою: проспект Перемоги, 15 км., у Святошинському районі м. Києва; зобов’язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Копеліна” на нежитлову будівлю в літері „Х” загальною площею 474,5 кв.м., що розташована за адресою: проспект Перемоги, 15 км., у Святошинському районі м. Києва; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерінвестстрой” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Копеліна” 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач вказує на те, що протягом 2009-2010 р.р. ним було здійснено реконструкцію зазначеної вище нежилої будівлі, що розміщена в м. Києві за адресою: пр-т. Перемоги, 15 км, в результаті чого збільшилась площа вказаного об'єкту.

У відповідності до матеріалів справи, з довідки про балансову вартість майна вбачається, що зазначене нерухоме майно знаходиться на балансі позивача, а також встановлює балансову вартість вказаного об'єкту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Копеліна»вказує на те, що на даний час земельна ділянка проінвентаризована за позивачем (кадастровий номер 75:147:0320), та у відповідності до Технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки та акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки підтверджується встановлення в натурі існуючих меж земельної ділянки № 8000000000: 75:147:0320 позивача, що знаходиться за адресою: просп. Перемоги, 15 км Житомирського шосе Святошинського району м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой»своїм листом № 15/09/10 від 15.09.10., з вимогою про виселення позивача з нежитлової будівлі площею 814,4 кв. м, що знаходиться в м. Києві за адресою: просп. Перемоги, 15 км. Свої вимоги відповідач-1 мотивував тим, що він довгий час використовує частину даної нежитлової будівлі для власної торгівельної діяльності, здійснював фінансування будівництва вищезазначеного об'єкту, здійснює утримання території, що є прилеглою до вказаного об'єкту, а тому саме відповідачу-1 належить право власності на зазначену вище нежитлову будівлю.

Позивач вказує на те, що у вересні 2010 року він звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з проханням зареєструвати право власності на спірні нежилі будівлі, але Товариству з обмеженою відповідальністю «Копеліна»було відмовлено у прийнятті документів на реєстрацію права власності на зазначені вище об'єкти нерухомості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що своїми діями відповідачами порушено права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна», оскільки спірні нежитлові будівлі, як закінчений об'єкт будівництва, були побудовані саме позивачем, та на замовлення позивача відповідачем-2 було проведено технічну інвентаризацію вищевказаного об'єкту нерухомості, в результаті якої нежитловим будівлям було присвоєні окремі літери та визначено їх площу.

Таким чином, позивач вказує на те, що відповідачі не визнають право власності позивача на спірні об'єкти нерухомості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем за власні кошти та для власних господарських потреб було збудовано спірне нерухоме майно.

Відповідно до плану земельної ділянки вбачається, що позивач є землекористувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 15 км, Житомирського шосе, на якій було побудовано спірні об’єкти нерухомості.

Таким чином, судом встановлено, що оскільки спірні об'єкти є нерухомим майном, яке було побудовано позивачем, то саме позивач є власником нежитлової будівлі літ. »загальною площею 744,6 кв. м, нежитлової будівлі літ. «Ц»загальною площею 51,0 кв. м та нежитлової будівлі літ. «Ч»загальною площею 18,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 15 км.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна»в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Копеліна»права власності на нежитлову будівлю літ. »загальною площею 744,6 кв. м, нежитлову будівлю літ. «Ц»загальною площею 51,0 кв. м, нежитлову будівлю літ. «Ч»загальною площею 18,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 15 км є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов’язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна»на нежитлову будівлю літ. »загальною площею 744,6 (сімсот сорок чотири цілих шість десятих) кв. м, нежитлову будівлю літ. «Ц»загальною площею 51,0 (п'ятдесят одна ціла) кв. м, нежитлову будівлю літ «Ч»загальною площею 18,8 (вісімнадцять цілих вісім десятих) кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 15 км, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як свідчать матеріали справи, а саме відмова відповідача-2 зареєструвати право власності позивача на об'єкт нерухомості свідчить про те, що відповідач-2 не визнає права власності позивача на спірне майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Копеліна».

Відповідно до пункту 18 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.01. N01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" названі у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 0.07.04. N 1952-1V, відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припиненню речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, юридичних осіб, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

На даний час порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентується Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. № 7/5 (далі –Тимчасове положення).

Пунктом 1.3. Тимчасового положення встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Нормою пункту 1.5. Тимчасового положення визначено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Положеннями пункту 1.6. Тимчасового положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Відповідно до пункту 2.1. Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідно до Переліку правовстановлюючі документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення), правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є, зокрема:

- договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, предметом яких є нерухоме майно, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.

- рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, тощо.

Положеннями пункту 3.6. Тимчасового положення визначено, що реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.

Відповідно до підпункту 4.1.2. Тимчасового положення реєстраційна справа відкривається на нерухоме майно, право власності на яке підлягає реєстрації.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач є законним власником спірного майна.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, у відповідності до усного клопотання представника позивача покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Копеліна».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна»задовольнити повністю.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Копеліна»(01001, м. Київ, вул. Салютна, 2 Д, код ЄДРПОУ 33945914) право власності на нежитлову будівлю літ. »загальною площею 744,6 (сімсот сорок чотири цілих шість десятих) кв. м, нежитлову будівлю літ. «Ц»загальною площею 51,0 (п'ятдесят одна ціла) кв. м, нежитлову будівлю літ. «Ч»загальною площею 18,8 (вісімнадцять цілих вісім десятих) кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 15 км

3.          Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836) провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Копеліна»(01001, м. Київ, вул. Салютна, 2 Д, код ЄДРПОУ 33945914) на нежитлову будівлю літ. »загальною площею 744,6 (сімсот сорок чотири цілих шість десятих) кв. м, нежитлову будівлю літ. «Ц»загальною площею 51,0 (п'ятдесят одна ціла) кв. м, нежитлову будівлю літ «Ч»загальною площею 18,8 (вісімнадцять цілих вісім десятих) кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 15 км.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 26.11.10.