Рішення № 12522923, 24.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/32324.11.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон", м. Київ

Про                    стягнення боргу 148 332, 15 грн. за договором № L445-03/07

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача                    Волинський А.В. –пред. по довір.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 148 332,15 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу № L445-03/07 від 28.03.2007р., посилаючись на порушення відповідачем, як лізингоодержувачем, договірних зобов’язань ,зокрема , умов щодо оплати лізингових платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 04.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010р., розгляд справи було відкладено на 24.11.2010р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, посилаючись не невиконання відповідачем договірних зобов’язань. Також, представник позивача повідомив суд, що у провадженні Господарського суду міста Києва, перебуває не одна справа щодо стягнення з відповідача грошових коштів на користь позивача, у зв’язку з невиконанням грошових зобов’язань.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Крім того, до матеріалів справи долучені повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання вказаних листів з ухвалою про порушення провадження у справі відповідачем.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 24.11.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2007р. між сторонами був укладений Договір фінансового лізингу №L445-03/07, згідно з п.1.1. якого позивач, як лізингодавець, на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору) (надалі - Предмет лізингу), а відповідач, як лізингоодержувач, зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Лізингодавець договірні зобов’язання щодо передачі предмету лізингу виконав повністю, що підтверджується Актом прийманя-передачі предмету лізингу, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень . Згаданий документ приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов’язань. Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

У зв’язку з наявністю у відповідача простроченої заборгованості за Договором та враховуючи, що відповідачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до Договору, про що укладена відповідна Угода від 25.09.2009р.

Відповідно до п. 2 Угоди сторони узгодили внести зміни до Договору, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції. Ця Угода набрала чинності з дня її підписання. З моменту підписання цієї Угоди та Договору в новій редакції попередня редакція Договору втратила чинність.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 Договору у новій редакції лізингоодержувач зобов'язався за цим Договором сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Згідно з п.4.3 Договору у новій редакції, лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Пунктом 4.4 Договору у новій редакції передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Комісія лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки «С»графіку (Додаток 1 до Договору).

Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль»з купівлі валюти, згідно офіційного сайту лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua (п.4.5 Договору у новій редакції).

Згідно п.4.6 Договору у новій редакції, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 4.8 Договру у новій редакції передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в загальних умовах (Додаток 4 до цього Договору), а також ті, які не визначені цим Договором та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua.

Такі умови Договору у новій редакції повністю відповідають ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», яка передбачає, що до складу лізингових платежів можуть включатися: а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсація відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з загальними умовами фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору у новій редакції), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в Договорі у новій редакції електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3, п.5.4 Загальних умов).

Крім того, відповідно до п.6.1. Загальних умов лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись): 6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8 Договору Сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8. Договору Сторони обрали валюту - Долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал.

П.6.1.2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

П.6.1.3. У разі перевищення розміру комісії лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

П.6.1.4. В інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.3 загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1, 6.2 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

У зв’язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості (повторно) за Договором в новій редакції та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до Договору в новій редакції, про що укладена відповідна Угода від 01.04.2010р.

На підставі п. 4 Угоди від 01.04.2010р. номер Договору в новій редакції змінився на LC445-04/10. З моменту підписання цієї Угоди лізенгодавець виставляв рахунки-фактури на сплату поточних лізингових платежів за Договором в новій редакції з урахуванням нового номеру Договору, а всі платежі за Договором в новій редакції за погодженням сторін мали бути здійснюватися на підставі Договору в новій редакції за новим номером.

Проте відповідач в порушення умов Договору у новій редакції належним чином не виконує свої зобов'язання, наслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 148 332,15 гривень за наступними рахунками-фактурами №№: LC445-04/10/2 від 05.05.2010р., LC445-04/10/4-004 від 01.07.2010р., LC445-04/10/5-005 від 02.08.2010р., LC 445-04/10/6-007 від 01.09.2010р.

Відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 4.1 Договору у новій редакції, 8.1.4 Загальних умов встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись Законом України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором та додатковими угодами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5, код ЄДРПОУ 34731008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Банк Аваль»(04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –148332 (сто сорок вісім тисяч триста тридцять дві) грн. 15 коп., 1483 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 32 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Повне рішення складено 26 листопада 2010 року.