Ухвала суду № 12521918, 28.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28.05.10№ 05-5- 40 / 5712 Суддя , розглянувши

позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про визнання недійсною окремої частини договору

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обовязок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно із вимогами Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15, платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом (абзац перший пункту пятого Розяснення ВАСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Невиконання вимоги щодо оформлення платіжного доручення на перерахування державного мита тягне повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту четвертого статті 63 Господарського процесуального кодексу України (абзац другий підпункту 5.2 Розяснення ВАСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

У квитанції на перерахування державного мита № 351 від 22.05.2010 у рядку “призначення платежу” не вказано, за розгляд якої саме позовної заяви сплачено мито, із зазначенням назви суду, до якого направляється заява, та сторін - учасників процесу.

Крім того, платники у дорученнях на перерахування мита у рядку "призначення платежу" з метою забезпечення відповідного зарахування державного мита до бюджету повинні зазначити символ звітності банку 095 та код за бюджетною класифікацією 22090200.

За таких обставин, суддя у відповідності з ст.63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з листом Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва № 04-08/745 від 17.04.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до державного бюджету за наступними реквізитами: р/р 31213259700011; Одержувач: УДК у Шевченківському районі, ідентифікаційний код 26077968; Банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019; Код економічної класифікації: 22050000; Призначення платежу: Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача).

До позовної заяви Позивач додав платіжний документ (квитанція № 352 від 22.05.2010) про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Поряд з іншими реквізитами платіжного доручення, у графі: "призначення платежу" не зазначено необхідних реквізитів, які могли б підтвердити сплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення саме у даній справі між даними сторонами.

Таким чином, платіжний документ (квитанція № 352 від 22.05.2010), доданий Позивачем до позову, не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу саме у зазначеній справі.

Крім того, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником та повинна, окрім іншого, містити документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності (п.2-1 ч.1 ст. 54 ГПП України).

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (п.3 ч.1 ст. 63 ГП України).

Як зазначено у поданій на розгляд суду заяві, позивачем являється Фізична особа - підприємець ОСОБА_1.

Проте, в порушення п.2-1 ч.1 ст. 54 ГПП України заявник до позову не додав документи, що підтверджують за позивачем статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, керуючись п.п. 3, 4, 10 ст. 63, ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

2. Повернути з бюджету державне мито у сумі 85 грн.00 коп., що перераховане квитанцією № 351 від 22.05.2010 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., що перераховане квитанцією № 352 від 22.05.2010 року.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Пукшин Л.Г.