Ухвала суду № 12521920, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.05.10№ 05-5- 40 / 5718 Суддя , розглянувши

позовну заяву Державного концерну "Ядерне паливо"

до Державного підприємства науково-технічних робіт по енергозбереженню в електроенергетиці "Укренергоефективність"

про стягнення 53 504,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно із вимогами Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15, платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом (абзац перший пункту п’ятого Роз’яснення ВАСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Невиконання вимоги щодо оформлення платіжного доручення на перерахування державного мита тягне повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту четвертого статті 63 Господарського процесуального кодексу України (абзац другий підпункту 5.2 Роз’яснення ВАСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

У платіжному дорученні на перерахування державного мита № 284 від 12.04.2010 у рядку “призначення платежу” не вказано, за розгляд якої саме позовної заяви сплачено мито, із зазначенням назви суду, до якого направляється заява, та сторін - учасників процесу.

Крім того, платники у дорученнях на перерахування мита у рядку "призначення платежу" з метою забезпечення відповідного зарахування державного мита до бюджету повинні зазначити символ звітності банку 095 та код за бюджетною класифікацією 22090200.

За таких обставин, суддя у відповідності з ст.63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з листом Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва № 04-08/745 від 17.04.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до державного бюджету за наступними реквізитами: р/р 31213259700011; Одержувач: УДК у Шевченківському районі, ідентифікаційний код 26077968; Банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019; Код економічної класифікації: 22050000; Призначення платежу: Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача).

До позовної заяви Позивач додав платіжний документ (платіжне доручення №285 від 12.04.2010) про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Поряд з іншими реквізитами платіжного доручення, у графі: "призначення платежу" не зазначено необхідних реквізитів, які могли б підтвердити сплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення саме у даній справі між даними сторонами.

Таким чином, платіжний документ (платіжне доручення №285 від 12.04.2010), доданий Позивачем до позову, не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу саме у зазначеній справі.

Крім того, частиною 1 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Суд звертає увагу заявника, що позовну заяву підписано особою, повноваження якої належним чином не підтверджені.

Відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.          

Позовну заяву № 160 від 14.05.10, що передані на розгляд суду, підписав Заступник Генерального директора Державного концерну „Ядерне паливо” В.Онищенко. Проте в матеріалах даної позовної заяви не містяться належні докази, які б підтверджували повноваження Заступника Генерального директора Державного концерну „Ядерне паливо” В.Онищенко підписувати і подавати від імені позивача процесуальні та інші документи, в тому числі позовні заяви.

Також важливо відмітити, що ксерокопії документів, доданих до позовної заяви, заявником належним чином не засвідчені.

Так, згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. Не виконання Вами вказаних вимог є підставою для повернення позовної заяви згідно ст. 63 п. 3 ГПК України.

Таким чином, керуючись п. 1, 3, 4, 10 ст. 63, ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

2. Повернути з бюджету державне мито у сумі 536 грн.00 коп., що перераховане платіжним дорученням № 284 від 12.04.2010 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., що перераховане платіжним дорученням №285 від 12.04.2010.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Суддя                                                                       Пукшин Л.Г.