Рішення № 12521586, 26.11.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 р. Справа № 12/92-20/112-24/82

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Дичковській І. М., за участю представника позивача Проценка Ю. Д. та представника відповідача Попадина М. С., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп" про стягнення 118 594 грн 67 коп. з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСЕНСЕ".

ТОВ "Ювента-Груп" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "ЕСЕНСЕ" 118 594 грн 67 коп., з яких 86 179 грн 25 коп. - основний борг за договором поставки, 8 918 грн - пеня, 18 787 грн 07 коп. - інфляційні втрати, 4 710 грн 35 коп. - три проценти річних. В обґрунтування своїх вимог, як видно із змісту позовної заяви, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору поставки № 34-П/П-03 від 27 вересня 2007 р. повністю не оплатив прийнятий від позивача в період з 20 грудня 2007 р. по 07 липня 2008 р. за відповідними видатковими накладними товар на загальну суму 2 066 804 грн 94 коп.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12 серпня 2010 р. порушено провадження у справі № 12/92.

В засіданні, яке відбулось 14 вересня 2010 р., задовольнивши відповідне клопотання позивача, суд вирішив передати справу № 12/92 за територіальною підсудністю до господарського суду Івано-Франківської області, оскільки, місцезнаходженням відповідача - ТОВ "ЕСЕНСЕ" за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є вул. Військових Ветеранів, 10 у м. Івано-Франківську (а. с. 37).

07 жовтня 2010 р., відповідною ухвалою господарський суд Івано-Франківської області (суддя Кобецька С. М.) справу за позовом ТОВ "Ювента-Груп" про стягнення 118 594 грн 67 коп. з ТОВ "ЕСЕНСЕ" прийняв до свого провадження.

18 жовтня 2010 р., розгляд справи суд відклав згідно ст. 77 ГПК України.

01 листопада 2010 р., розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області справу № 12/92-20/112 було передано на розгляд судді Ткаченко І. В., у зв'язку з чим справі присвоєно № 12/92-20/112-24/82.

04 листопада 2010 р., суд оголошував в засіданні перерву до 16 листопада 2010 р.

16 листопада 2010 р., розгляд справи суд відклав згідно ст. 77 ГПК України.

Відповідач надав суду заяву про застосування, згідно ст. 258 ЦК України, до вимоги про стягнення пені позовної давності.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково, зокрема, в частині наявності у відповідача перед позивачем основного боргу в сумі 86 179 грн 25 коп. Що стосується нарахування пені - просив суд застосувати передбачену ЦК України спеціальну позовну давність. Щодо нарахування інфляційних втрат та річних - заперечив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

27 вересня 2007 р. між ТОВ "ЕСЕНСЕ" (покупець) та ТОВ "Ювента-Груп" (постачальник) було укладено договір поставки № 34-П/П-03, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити покупцю обладнання для басейнів (товар) згідно специфікацій, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти та оплатити даний товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору, ціна, вартість та кількість товару, що є предметом поставки з цим Договором, асортимент, визначаються у специфікаціях (а. с. 13-17), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно пунктів 4.2, 5.2 та 5.3 Договору, виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, підтверджується актом приймання-передачі, (та/або накладною), що складається і підписується сторонами не пізніше трьох днів з моменту поставки товару. Платежі по даному Договору здійснюються в національній валюті України - гривні по курсу НБУ на момент оплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в наступному порядку: - 90 % від вартості товару згідно конкретної специфікації - протягом трьох банківських днів з моменту підписання конкретної специфікації; - 10 % від вартості товару згідно конкретної специфікації - протягом трьох банківських днів з моменту отримання товару за актом приймання-передачі (та/або накладної).

У п. 9.2 Договору, сторони передбачили відповідні штрафні санкції за його порушення. Так, у випадку порушення термінів розрахунків за поставлений товар, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день затримки але не більше п'яти відсотків від вартості товару.

На виконання своїх договірних зобов’язань, позивач поставив відповідачу товар (обладнання для басейнів) на загальну суму 2 066 804 грн 94 коп., що підтверджується даними видаткових накладних, рахунка-фактури та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (а. с. 18-24). В свою чергу, відповідач порушив узяті на себе договірні зобов’язання і повністю не розрахувався за поставлений йому позивачем товар, що спричинило виникнення боргу відповідача перед позивачем в сумі 86 179 грн 25 коп.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 86 179 грн 25 коп., що підлягав оплаті на підставі укладеного між сторонами договору поставки.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

За договором поставки, як визначено у ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами договору поставки, в свою чергу, це спричинило виникнення боргу відповідача перед позивачем в сумі 86 179 грн 25 коп. Розмір цього боргу відповідає фактичним обставинам справи, встановленим у ході її розгляду судом, та підтверджується даними підписаного сторонами акту звірки розрахунків (а. с. 25). Наявність цього боргу також визнав у своїх поясненнях суду й представник відповідача. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 86 179 грн 25 коп. основного боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

У зв’язку із простроченням виконання грошового зобов’язання, на підставі п. 9.2 Договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення зобов'язання на загальну суму 8 918 грн (а. с. 4). Як видно із матеріалів справи, строк оплати по цьому Договору настав 11 липня 2008 р., а прострочення зобов'язання на момент звернення до суду із позовом становить 665 дні, тобто більше одного року.

Згідно приписів ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Положеннями частин 3 та 4 ст. 268 ЦК України, встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 918 грн пені слід відмовити.

Крім того, згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, позивач просить стягнути з відповідача 18 787 грн 07 коп. інфляційних втрат і три проценти річних на суму 4 710 грн 35 коп. (а. с. 4, 5, 81). Ці вимоги позивача вбачаються обґрунтованими, а тому суд їх задовольняє у заявленому розмірі.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково;

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСЕНСЕ" (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Військових Ветеранів , 10; ідентифікаційний код 34358279) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-груп" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6; ідентифікаційний код 34296642): 86 179 (вісімдесят шість тисяч сто сімдесят дев'ять) грн 25 коп. основного боргу, 18 787 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 07 коп. інфляційних втрат, 4 710 (чотири тисячі сімсот десять) грн 35 коп. три проценти річних, 1 096 (одну тисячу дев'яносто шість) грн 77 коп. державного мита, 218 (двісті вісімнадцять) грн 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

в решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           І. В. Ткаченко

                                                                                           повне рішення складено 30 листопада 2010 р.