Рішення № 12521465, 22.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.10 р. Справа № 4/146

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Мартюхіної Н.О., суддів Риженко Т.М., Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс”, с. Михайлівка, Красноармійський район

про стягнення заборгованості в сумі 355912,89грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: Володіна О.О. за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс”, с. Михайлівка про стягнення заборгованості в сумі 355912,89грн. з яких 182083,27грн. сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 21010,56грн. - 10% річних за користування чужими коштами, 15440,03грн. пеня, 137379,03грн. - штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 03/01-07 від 03.01.2007р., видаткові накладні, по яким відвантажений товар, довіреності, виписки банку.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що між сторонами по справі не було укладено жодного договору, щодо поставки товару, відповідач приймав товар на бездоговірній основі. Зазначає, що підпис на договорі не належить директору товариства ОСОБА_4, а невідомої особи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2010р. позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрансбуд” задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 02.02.2009р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрансбуд” задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2009р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2009р. та рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2008р. у справі № 4/146 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 09.06.2009р. справу передано на розгляд судді Будко Н.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.06.2009р. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрансбуд” про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.07.29009р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрансбуд” про видачу зворотного наказу по справі № 4/146.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.07.2009р. призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2009р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.08.2009р. провадження у справі поновлено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.08.2009р. справу передано на розгляд судді Ягічевій Н.І.

23.09.2009р. від відповідача найшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

06.10.2009р. від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2009р. призначено у справі судову почеркознавчу експертизу та провадження у справі зупинено.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 05.05.2010р. справу передано на розгляд судді Мартюхіній Н.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 13.07.2010р. процесуальний строк розгляду справи було продовжено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Мартюхіної Н.О., суддів Кододової О.В., Риженко Т.М.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, судова колегія В С Т А Н О В И Л А :

03.01.2007р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, що діє на підставі Свідоцтва про держану реєстрацію № НОМЕР_3 від 17.01.2003р. (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (Покупець), в особі директора ОСОБА_4, що діяв на підставі Статуту був укладений договір поставки № 03/01-07.

Проте, відповідач факт, укладання даного договору заперечує, вказує, що поставка товару здійснювалася без договору, а договір за сторони Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” підписано не директором ОСОБА_4

З огляду на вказані заперечення, ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2009р. у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України Донецької області на вирішення, якої поставлено зокрема питання:

Чи виконано підпис у графі „Покупець” договору № 03/01-07 від 03.01.2007р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” зроблений ОСОБА_4?

Чи виконаний підпис у графі „Покупець” договору № 03/0-1-07 від 03.01.2007р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_4?

Експертним висновком № 721 від 25.01.2010р. встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в договорі № 03/01-07 від 03.01.2007р. міг бути виконаний з будь-якого підпису, що послугував оригіналом при копіюванні, та відрізняється від підпису ОСОБА_4, що надані в якості зрівняльних зразків, за деякими загальними та частими признаками. Вирішити питання про виконавця даного підпису не уявляється можливим, так як на дослідженя надано копії документів.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Згідно із ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Як встановлено судом, висновок судової почеркознавчої експертизи за своїм змістом відповідає вимогам, передбаченим ст.42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Від представників сторін ухвалами господарського суду Донецької області неодноразово витребувався оригінал договору поставки № 03/01-07 від 03.01.2007р. та видаткових накладних, проте такий договір та накладні до матеріалів справи надані не були.

З огляду на той факт, що встановити справжність підпису ОСОБА_4 у договорі поставки № 03/01-07 є неможливим, а також відсутність оригіналу спірного договору у сторін, суд не може прийняти його як підставу поставки товару.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та наполягає позивач, останнім у період з січня 2007р. по червень 2008р. було здійснено поставку товару за накладними: № 1 від 04.01.2007р. на суму 3335грн., № 2 від 04.01.2007р. на суму 4866грн., № 5 від 10.01.2007р. на суму 10127грн., № 5 від 10.01.2007р. на суму 12608грн., № 8 від 12.01.2007р. на суму 278грн., № 8 від 13.01.2007р. на суму 659грн., № 9 від 13.01.2007р. на суму 2485грн., № 12 від 15.01.2007р. на суму 595грн., № 17 від 18.01.2007р. на суму 1038грн., № 18 від 19.01.2007р. на суму 151грн., № 6 від 20.01.2007р. на суму 15276грн., № 19 від 20.01.2007р. на суму 76грн., № 19 від 20.01.2007р. на суму 14550грн., № 20 від 23.01.2007р. на суму 8640грн., № 23 від 25.01.2007р. на суму 302грн., № 36 від 26.01.2007р. на суму 420грн., № 40 від 31.01.2007р. на суму 84грн., № 43 від 06.02.2007р. на суму 1181грн., № 46 від 09.02.2007р. на суму 45грн., № 48 від 09.02.2007р. на суму 139грн., № 359/3 від 09.02.2007р. на суму 330грн., № 50 від 13.02.2007р. на суму 4744грн., № 55 від 14.02.2007р. на суму 190грн., № 54 від 14.02.2007р. на суму 3662грн., № 58 від 15.02.2007р. на суму 294грн., № 60 від 16.02.2007рю. на суму 3802грн., № 61 від 20.02.2007р. на суму 5045грн., № 62 від 20.02.2007р. на суму 40грн., № 75 від 02.03.2007р. на суму 4900грн., № 76 від 05.03.2007р. на суму 4120грн., № 78 від 05.03.2007р. на суму 4400грн., № 77 від 06.03.2007р. на суму 13276грн., № 79 від 06.03.2007р. на суму 68грн., № 70 від 12.03.2007р. на суму 945грн., № 71 від 12.03.2007р. на суму 250грн., № 82 від 12.03.2007р. на суму 45грн., № 89 від 22.03.2007р. на суму 135грн., № 91 від 26.03.2007р. на суму 30грн., № 93 від 31.03.2007р. на суму 130грн., № 158 від 10.04.2007р. на суму 15250грн., № 98 від 11.04.2007р. на суму 10632грн., № 100 від 10.05.2007р. на суму 3580грн., № 83 від 11.05.2007р. на суму 2925,60грн., № 84 від 12.05.2007р. на суму 9460,03грн., № 456/3 від 20.05.2007р. на суму 945грн., № 137 від 28.07.2007р. на суму 80грн., № 170 від 15.08.2007р. на суму 3290грн., № 48 від 23.02.2008р. на суму 200грн.

Дослідивши зміст накладних судовою колегією встановлено, що останнім не містять постання на договір поставки № 03/01-07 від 03.01.2007р. як на підставу постачання товару.

Крім того із змісту накладних № 1 від 04.01.2007р. на суму 3335грн., № 2 від 04.01.2007р. на суму 4866грн., № 5 від 10.01.2007р. на суму 10427грн., № 5 від 10.01.2007р. на суму 9608грн., № 6 від 20.01.2007р. на суму 13276грн., № 36 від 26.01.2007р. на суму 420грн., № 50 від 13.02.2007р. на суму 4744грн., № 55 від 14.02.2007р. на суму 190грн., № 60 від 16.02.2007р. на суму 3802грн., № 61 від 20.02.2007р. на суму 5045грн., № 62 від 20.02.2007р. на суму 40грн., № 75 від 02.03.2007р. на суму 4900грн., № 78 від 05.03.2007р. на суму 4400грн., № 77 від 06.03.2007р. на суму 13276грн., № 71 від 12.03.2007р. на суму 250грн., № 89 від 22.03.2007р. на суму 135грн., № 93 від 31.03.2007р. на суму 130грн., № 137 від 28.07.2007р. видно, що постачальником товару за вказаними накладними є фізична особа - підприємець ОСОБА_1, а позивачем по справі є фізична особа підприємець ОСОБА_1.

З огляду на викладене вказані накладні на приймаються колегією суддів в якості поставки товару відповідачу фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

Таким чином, судом розглядається поставка товару за накладними № 8 від 12.01.2007р. на суму 278грн., № 8 від 13.01.2007р. на суму 659грн., № 9 від 13.01.2007р. на суму 2485грн., № 12 від 15.01.2007р. на суму 595,00грн., № 17 від 18.01.2007р. на суму 1038грн., № 18 від 19.01.2007р. на суму 151грн., № 19 від 20.01.2007р. на суму 76грн., № 19 від 20.01.2007р. на суму 14550грн., № 20 від 23.01.2007р. на суму 8640грн., № 23 від 25.01.2007р. на суму 302грн., № 40 від 31.01.2007р. на суму 84грн., № 43 від 06.02.2007р. на суму 1181грн., № 46 від 09.02.2007р. на суму 45грн., № 48 від 09.02.2007р. на суму 139грн., № 359/3 від 10.02.2007р. на суму 330грн., № 54 від 14.02.2007р. на суму 3662,00грн., № 58 від 15.02.2007р. на суму 294грн., № 76 від 05.03.2007р. на суму 4120грн., № 79 від 06.03.2007р. на суму 68грн., № 70 від 12.03.2007р. на суму 945грн., № 82 від 12.03.2007р. на суму 45грн., № 91 від 26.03.2007р. на суму 30грн., № 158 від 10.04.2007р. на суму 15250грн., № 98 від 11.04.2007р. на суму 10632грн., № 100 від 10.05.2007р. на суму 3580грн., № 83 від 11.05.2007р. на суму 2925,60грн., № 84 від 12.05.2007р. на суму 9406,03грн., № 456/3 від 20.05.2007р. на суму 945грн., № 170 від 15.08.2007р. на суму 3290грн., № 48 від 23.02.2008р. на суму 200грн., а всього на загальну суму 85945,63грн.

Дослідивши первинні документи на які позивач посилається як на підставу поставки та отримання товару колегією суддів встановлено:

Поставлений згідно накладних № 8 від 12.01.2007р. на суму 278грн., № 8 від 13.01.2007р. на суму 659грн., № 9 від 13.01.2007р. на суму 2485грн., № 12 від 15.01.2007р. на суму 595грн., № 17 від 18.01.2007р. на суму 1038грн., № 18 від 19.01.2007р. на суму 151грн., № 19 від 20.01.2007р. на суму 76грн., № 19 від 20.01.2007р. на суму 14550грн., № 20 від 23.01.2007р. на суму 8640грн., № 23 від 25.01.2007р. на суму 302грн., № 40 від 31.01.2007р. на суму 84грн. товар отриманий ОСОБА_7 на підставі довіреності ЯМН № 444942 від 03.01.2007р. зі строком дії до 31.01.2007р.

Поставлений згідно накладних № 43 від 06.02.2007р. на суму 1181грн., № 46 від 09.02.2007р. на суму 45грн., № 48 від 09.02.2007р. на суму 139грн., № 54 від 14.02.2007р. на суму 3662грн., № 58 від 15.02.2007р. на суму 294грн. товар отриманий ОСОБА_7 на підставі довіреності ЯМЮ № 597208 від 05.02.2007р. зі строком дії до 28.02.2007р. Поставлений згідно з накладними № 76 від 05.03.2007р. на суму 4120грн., № 79 від 06.03.2007р. на суму 68грн., № 82 від 12.03.2007р. на суму 45грн., № 91 від 26.03.2007р. на суму 30грн., № 93 від 31.03.2007р. на суму 130грн. товар отриманий ОСОБА_7 на підставі довіреності ЯМЮ № 597236 від 02.03.2007р. зі строком дії до 31.03.2007р. Щодо накладної № 70 від 12.03.2007р. на суму 945грн., в якій відсутнє посилання на довіреність, то вона приймається судом як належний доказ поставки товару оскільки містить відмітку про прийняття та підпис, та на час поставки діяла довіреність на ОСОБА_7 ЯМЮ № 597236 від 02.03.2007р.

Накладна № 158 від 10.04.2007р. на суму 15250грн. судом в якості доказу поставки товару не приймається, оскільки не містить посилання на підставу отримання, тобто довіреність, крім того, дослідивши книгу реєстрації довіреностей, судом встановлено, що станом на 10 квітня 2007р. відповідачем будь-якої довіреності на отримання товару не виписувалося.

Стосовно накладної № 98 від 11.04.2007р. на поставку товару на суму 10632грн. з посиланням як на підставу отриманням на довіреність ЯМЮ № 597304, то вона судом не приймається в якості належного доказу поставки товару.

Так, як видно з книги реєстрації довіреності, дійсно 10.04.2007р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” було виписано довіреність ОСОБА_7 ЯМЮ № 597304 зі строком дії до 30.04.2007р., проте у вказаній книзі зазначено, що така довіреність повернена у звязку з невикористанням.

Щодо поставки товару за накладними № 83 від 11.05.2007р. на суму 2925,60грн., № 84 від 12.05.2007р. на суму 9406,03грн. то він отриманий ОСОБА_7 на підставі довіреності ЯМЮ № 597364 від 02.05.2007р. зі строком дії до 31.05.2007р.

Також у травні 2007р. позивачем по накладній № 100 від 10.05.2007р. на суму 3580,00грн. та накладній № 456/3 від 20.05.2007р. на суму 945грн. було поставлено товар, однак ці накладні не містять посилання на довіреність, як на підставу отримання товарно-матеріальних цінностей.

Проте, на накладній № 100 від 10.05.2007р. та № 456/3 від 20.05.2007р. наявна відмітка про отримання товару та на час поставки діяла довіреність ЯМЮ № 597364, у звязку з чим суд приймає вказані накладні, як доказ поставки товару.

Щодо поставки товару по накладній № 170 від 15.08.2007р. на суму 3290грн., яка не містить посилання на довіреність, як підставу отримання товарно-матеріальних цінностей, колегія суддів зазначає, що дослідивши книгу реєстрації, колегією суддів встановлено, що у серпні 2007р. виписувалися довіреності на отримання матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_1, проте на час поставки термін дії таких довіреностей сплинув, у звязку з чим вона не приймається судом як доказ поставки товару.

Стосовно поставки по накладній № 48 від 23.02.2008р. на суму 200грн., то воно приймається судом як доказ оскільки містить відмітку відповідача про отримання товару та скріплена печаткою відповідача. Також, факт поставки товару по цій накладній відображений у бухгалтерському обліку відповідача.

Відносно поставки товару по накладній № 359/3 від 10.02.2007р. на суму 330грн., то вона приймається судом як доказ, оскільки такий товар отриманий ОСОБА_9 на підставі довіреності ЯМЮ № 597213 від 09.02.2007р. зі строком дії по 19.02.2007р.

Посилання відповідача на той факт, що на довіреностях стоїть не підпис ОСОБА_7 судом не приймається, оскільки як видно з висновку судової почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_7 могли бути виконані з будь-яких підписів, що послугували оригіналом при копіюванні, що співпадають з підписами ОСОБА_7, наданих в якості порівняльних зразків, по деяким загальним та часним признакам. Вирішити питання про виконання даних підписів не уявляється можливим, так як на дослідження надані копії документи.

Виходячи з викладено відповідачем не доведено належними та допустимим доказами в розумінні ст.. 33 ГПК України, що підпис від імені ОСОБА_7 виконано не ОСОБА_7

Дослідивши довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, судом встановлено, що вони видавалися стороково, а саме терміном на місяць, що відповідає п. 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Таким чином, за висновками колегії суддів з врахуванням первинних документів, які прийняті судом як докази поставки товару у період з січня 2007р. по лютий 2008р. позивачем було поставлено товар на загальну суму 56773,63грн.

Згідно до матеріалів справи у спірному періоді відповідачем отриманий товар було сплачено частково в розмірі 27790,00грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 28983,63грн.

З огляду на той факт, що судом договір не прийнятий, як підстава поставки товару суд вважає, що цивільні права та обовязки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обовязки, правове регулювання яких здійснюється відповідно до норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України Крім того, в силу п. 2 ст. 712 ЦК України до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Тобто, з врахуванням викладеного за висновками колегії суддів дії позивача та відповідача по справі свідчать про волевиявлення сторін до вчинення правочину поставки продукції.

Зокрема, як встановлено судом у період з січня 2007р. по лютий 2008р. позивачем було поставлено товар на загальну суму 56773,63грн.

Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобовязань, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобовязань (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Натомість, в даному випадку, строк (термін) виконання відповідачем грошового обовязку на користь позивача у справі, з огляду на характер зобовязань, що виникли між сторонами з приводу поставки, не уявляється можливим, оскільки укладений між сторонами договір не прийнятий судом як підстава поставки товару.

Положення ч. 2 ст. 530 ЦК України зазначають, що у випадку, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач оплатив поставлену продукцію частково у розмірі 27790,00грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 28983,63грн.

Відповідно до ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) однак сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобовязання за загальним правилом є передача продавцем майна. Отже, видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення у відповідача грошового зобовязання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 28983,63грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 44704,24 за період з 10.01.2007р. по 01.08.2008р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення індексу інфляції за прострочку виконання грошових зобовязань підлягають частковому задоволенню в розмірі 19452,18грн. з врахуванням прийнятих судом в якості доказів накладних.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 21010,56грн., пені в розмірі 15440,03грн. та штрафу в розмірі 137379,03грн. на підставі п 5.1., 5.2. договору задоволенню не підлягають, оскільки судом не прийнято в якості доказу та підстави здіснення постачання товару договір поставки № 03/01-07 від 03.01.2007р.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобовязання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо заяви відповідача про видачу наказу про повернення грошових коштів в розмірі 223931,84грн., стягнутих по наказу господарського суду Донецької області № 4/146 виданого 02.02.2009р. на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2009р. по справі № 4/146, яке було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2009р. по справі № 4/146.

За приписами ст. 122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Так, як видно з доданої до заяви довідки за підписом головного бухгалтера ТОВ „Укрбудтранс” Матюшової Е.А. та керівника ТОВ „Укрбудтранс” Джорбенадзе И.С. за приказом господарського суду Донецької області № 4/146 виданого 02.02.2009р. з розрахункових рахунків підприємства були списані грошові кошти в розмірі 223931,84грн., а саме:

-„Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк списано 126870,86грн.;

-Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Донецьк списано 36502,13грн.;

-Донбаській філії ВАТ „Родовід Банк”, м. Донецьк списано 3507,76грн.;

-Філії АБ „Південний”, м. Донецьк списано 2656,03грн.;

-Донецьке РУ „Приватбанк” м. Донецьк списано 11812,03грн.;

-ЗАТ „Сбербанк Росії” списано 42583,03грн.

На зворотній стороні наказу господарського суду Донецької області № 4/146 від 02.02.2009р. виконавчою службою зазначено, що на підставі п. 4 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження” 05.06.2009р. винесена постанова про закриття виконавчого провадження. Під час виконання виконавчого провадження з арештованих рахунків ТОВ „Укрбудтранс” (ЄДРПОУ 31468789) було стягнуто та перераховано: стягувач 203564,46грн., виконавчий збір 20356,45грн., витрати на проведення виконавчих дій 10,93грн.

Виходячи із змісту ст. 122 ГПК України, заява відповідача підлягає частковому задоволенню, шляхом видачі наказу про повернення стягнутої суми в розмірі 203564,46грн., тобто тієї суми яку виконавчою службою було стягнуто саме на користь позивача. Щодо суми в розмірі 20356,45грн. виконавчий збір та суми 10,93грн. витрат на проведення виконавчих дій то суд відмовляє у видачі наказу на їх повернення, оскільки заявником не доведено, що зазначені суми зараховані на рахунок позивача.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИЛА:

Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс”, с. Михайлівка про стягнення 355912,89грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (85380, Донецька область, Красноармійській район, с. Михайлівна, вул.. Шкільна, Адміністративний будинок юридична адреса; 83023, м. Донецьк, вул.. Автотранспортників, 4, - фактична адреса; п/р 2600800303 у Донбаській філії ВАТ „Родовід Банк”, м. Донецьк, МФО 3945512, п/р 26007415172980 у філії ДРУ ВАТ „Банк „Фінанси та кредит”, м. Донецьк, МФО 335816, ЄДРПОУ 314687789) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (83092, АДРЕСА_1 адреса реєстрації; 83048, АДРЕСА_2 адреса листування, р/р НОМЕР_2 в АКБ „Райфайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805, ІПН НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 28983,63грн., індекс інфляції в розмірі 19452,18грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 484,35грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 16,50грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (85380, Донецька область, Красноармійській район, с. Михайлівна, вул. Шкільна, Адміністративний будинок юридична адреса; 83023, м. Донецьк, вул.. Автотранспортників, 4, - фактична адреса; п/р 2600800303 у Донбаській філії ВАТ „Родовід Банк”, м. Донецьк, МФО 3945512, п/р 26007415172980 у філії ДРУ ВАТ „Банк „Фінанси та кредит”, м. Донецьк, МФО 335816, ЄДРПОУ 314687789) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Донецькій області (83000, м. Донецьк, вул. Горького, 61, р/р 31253272210095 в УГК в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 25574914) витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 182,156грн.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (83092, АДРЕСА_1 адреса реєстрації; 83048, АДРЕСА_2 адреса листування, р/р НОМЕР_2 в АКБ „Райфайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805, ІПН НОМЕР_1) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Донецькій області (83000, м. Донецьк, вул. Горького, 61, р/р 31253272210095 в УГК в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 25574914) витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 1156,33грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” про видачу наказу про повернення стягнути грошових коштів в розмірі 223931,84грн. задовольнити частково.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” наказ у справі №4/146 про повернення стягнутих грошових коштів, згідно якого стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (83092, АДРЕСА_1 адреса реєстрації; 83048, АДРЕСА_2 адреса листування, р/р НОМЕР_2 в АКБ „Райфайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (85380, Донецька область, Красноармійській район, с. Михайлівна, вул. Шкільна, Адміністративний будинок юридична адреса; 83023, м. Донецьк, вул.. Автотранспортників, 4, - фактична адреса; п/р 2600800303 у Донбаській філії ВАТ „Родовід Банк”, м. Донецьк, МФО 3945512, п/р 26007415172980 у філії ДРУ ВАТ „Банк „Фінанси та кредит”, м. Донецьк, МФО 335816, ЄДРПОУ 314687789) грошові кошти в розмірі 203564,46грн.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Суддя Т.М. Риженко

Суддя О.В. Кододова