Рішення № 12521450, 23.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.10 р.                     Справа № 34/242                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пролісок К",

м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Основа”, м. Слов’янськ

про стягнення 41105,60грн.

Представників сторін:

від позивача – Василенко О.В. (за довіреністю)

від відповідача – Макаров В.М. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Пролісок К", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Основа”, м. Слов’янськ про стягнення заборгованості в сумі 31105,60грн. та збитків у розмірі 10000,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №056/09-Ц від 20.11.2009р. згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання щодо здійснення 100-відсоткової передоплати, а відповідач - щодо поставки оплаченого товару. Однак відповідач у встановлений строк повністю оплачений позивачем товар не поставив, у зв’язку із чим позивач звернувся до відповідача листом із проханням повернути грошові кошти. Зобов’язання щодо повернення суми передопдати відповідач виконав частково, у зв’язку із чим за останнім утворилася заборгованість в сумі 31105,60грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов визнає частково, а саме в частині стягнення заборгованості в сумі 28205,60грн. та зазначає, що грошові кошти відповідачем частково повернуті в сумі 61300,00грн. із загальної суми отриманої попередньої оплати 89505,60грн. В частині відшкодування збитків в сумі 10000,00грн. понесених позивачем у зв’язку із сплатою послуг юриста відповідач не погоджується та просить відмовити в цій частині.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма Основа” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Пролисок К” (Покупець) 20 жовтня 2009року укладено договір №056/09-Ц, за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити Покупцю продукцію, а Покупець прийняти та оплатити її за ціною на умовах та асортименті, які обумовлені в даному договорі та Специфікаціях, які є невід’ємною його частиною.

Відповідно до другого розділу договору сума договору на момент його укладання складає 6000000,00грн. Сума договору може бути зменшена або збільшена відповідно до реальних обсягів продукції, які поставлені Покупцю на момент закінчення строку дії договору.

За приписами п. 3.1. договору Постачальник зобов’язується поставити Покупцю продукцію на умовах зазначених в договорі.

Згідно із п. 4.1. договору оплата продукції здійснюється за цінами (з ПДВ), які діють у Постачальника на момент відвантаження відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що порядок оплати – 100% передоплати безготівковим платежем на поточний банківський рахунок Постачальника.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010року. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору відповідач вистави позивачу рахунок №134 від 02.12.2009р. для здійснення передоплати товару на суму 89505,60грн. (а.с.11).

Платіжним дорученням №734 від 03.12.2009р. (а.с. 12) позивач повністю оплатив виставлений відповідачем рахунок №134 в сумі 86505,60грн.

04 грудня 2009року позивач листом №124 звернувся до відповідача із проханням повернути на розрахунковий рахунок позивача сплачену ним суму у розмірі 89505,60грн. та листом №125 просить відповідача відмінити відвантаження товару відповідно до раніше поданої заявки.

Позивач стверджує, що відповідач частково повернув грошові кошти в сумі 58400,00грн, у зв’язку із чим за останнім на момент звернення до суду із позовом утворилася заборгованість, яка за розрахунком позивача складає 31105,60грн.

Протягом розгляду справи відповідачем частково було сплачено суму боргу у розмірі 2900грн., що підтверджується платіжним дорученням №1159 від 03.11.2010р. на суму 500,00грн., №1165 від 05.11.2010р. на суму 500,00грн., №1177 від 10.11.2010р. на суму 500,00грн., №1184 від 11.11.2010р. на суму 1000,00грн., №1198 від 19.11.2010р. на суму 250,00грн., №1204 від 22.11.2010р. на суму 150,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 193 Господарського кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Протягом розгляду справи відповідачем суму передоплати частково було повернуто в сумі 2900,00грн., що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями, у зв'язку із чим суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Основа”, боргу в розмірі 2900,00грн. відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення суми боргу розмірі 28205,60грн. відповідно до договору поставки №056/09-Ц від 20.10.2009р., відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, оплачений товар не поставив, попередню оплату в сумі 89505,60грн. в повному обсязі не повернув, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 28205,60грн., що підтверджується матеріалами справи та актом звірки підписаним представниками сторін від 23.11.2010р.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості по передоплаті відповідачем надано не було, крім того суму боргу у розмірі 28205,60грн. відповідач підтвердив у відзиві на позовну заяву, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості по передоплаті у розмірі 28205,60грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також вимагає стягнути з відповідача 10000,00грн. витрат на оплату послуг юриста, понесених у зв’язку із наданням позивачу правової допомоги за договором №10/2010-Ю від 25.10.2010р. Суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення вартості юридичних послуг в сумі 10000,00грн. з огляду на наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг адвоката, інших витрат, пов’язаних з розглядом справи і т.д. При цьому, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними документами.

За договором №10/2010-Ю від 25.10.2010. про надання юридичних послуг відповідну допомогу позивачу надавав не Василенко Олексій Валерійович, а Василенко Марина Сергіївна. З акту від 25.10.2010р., наданого суду в якості доказу сплати відповідних послуг, вбачається, що одержувачем 10000,00грн. є Василенко Марина Сергіївна, а не Василенко Олексій Валерійович, який відповідно до довіреності від 25.10.2010р. подав та підписав від імені позивача позов та був представником у судовому засіданні. Договору між ТОВ „Пролісок К” та Василенко Олексієм Валерійовичем про надання юридичних послуг не укладався і оплата йому не здійснювалась.

Також при поданні позову позивачем було надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Основа” в сумі 41105,60грн., що знаходяться на банківському рахунку ПП „Виробничо-комерційна фірма „Основа”, зокрема: п/р 26001980108501 в Донбаській філії ВАТ „Кредипромбанк”, Краматорське відділення, МФО 335596, а також на інших рахунках, які можуть бути встановлені в межах виконавчого провадження. Дане клопотання судом відхиляється, оскільки відповідач не ухиляється від сплати заборгованості, а вжиті заходи забезпечення позову будуть перешкоджати господарській діяльності відповідача та виплаті боргу позивачу.

Крім того відповідачем було надано заяву, у якій він просить суд розстрочити виплату боргу до березня 2011року рівними платежами по 7051,40грн. в місяць. Позивач в заяві від 23.11.2010р. (вхід. №02-41/50889) проти розстроченням суми боргу на чотири місяці не заперечує. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку задовольнити її та розстрочити суму боргу у розмірі 28205,60грн. на чотири місяці з щомісячною сплатою з грудня 2010року по березень 2011року включно рівними частками по 7051,40грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Пролісок К", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Основа”, м. Слов’янськ заборгованості в сумі 31105,60грн. та збитків у розмірі 10000,00грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2900,00грн., у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Основа” (84110, м. Слов’янськ, вул. Пушкінська, 7, код ЄДРПОУ 34735898, п/р №26001980108501 в Донбаській філії ВАТ” Кредитпромбанк”, Краматорське відділення, МФО 335593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пролісок К” (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Калініна, 42, п/р №26004107343001 в ПАТ „Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПРОУ 20195299) борг в сумі 28205,60грн.

Розстрочити виконання рішення на чотири місяці з щомісячною сплатою з грудня 2010року по березень 2011року включно рівними частками по 7051,40грн.

Стягнути з Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Основа” (84110, м. Слов’янськ, вул. Пушкінська, 7, код ЄДРПОУ 34735898, п/р №26001980108501 в Донбаській філії ВАТ” Кредитпромбанк”, Краматорське відділення, МФО 335593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пролісок К” (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Калініна, 42, п/р №26004107343001 в ПАТ „Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПРОУ 20195299) витрати по сплаті державного мита в розмірі 311,06грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 178,58грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.11.2010р.

Суддя