Рішення № 12521344, 23.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.10 р.                     Справа № 20/247                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача: Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м.Зугрес

про стягнення 40637,11 грн.

За участю представників:

від позивача: Фертюк О.О. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м.Зугрес, про стягнення 40637,11 грн. – суми заборгованості за перевищення договірних величин за період липень-серпень 2010 року.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 01.11.05 р. № 15, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

При цьому, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про отримання відповідачем процесуальних документів по справі № 20/247.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

12 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (далі-Постачальник електричної енергії) та Державним підприємством „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 15 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно із п.4.2.2 Договору, за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини споживання електричної потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії та двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години максимуму навантаження енергосистеми. При цьому, плата за перевищення договірної (граничної) величини потужності із Споживачів з приєднаною потужністю 150 кВа (кВт) і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис.кВт і більше.

Порядок визначення та узгодження сторонами договірних величин електроспоживання викладений у розділі 5 Договору.

Додатком № 13 до Договору відповідачу було погоджено договірні величини постачання електричної енергії на 2010 рік.

Договірна величина електроспоживання за Договором у липні 2010 року складає 20 т.кВт/год., у серпні відповідно 20 т.кВт/год.

Як стверджує позивач, зобов’язання щодо сплати рахунків за перевищення договірних величин відповідачем не виконано.

Посилаючись вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами та просить суд стягнути з відповідача 40637,11 грн. – суму заборгованості за перевищення договірних величин за період липень-серпень 2010 року.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживач (крім населення, професійно-технічних та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної форми власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачує енергопостачальнику подвійну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії від 01.11.05 р. № 15, додатками до договору на постачання електричної енергії, Додатковими угодами до Договору, рахунком за електроенергію, рахунками на оплату ПДВ, актами прийому-передачі електричної енергії.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40637,11 грн. – суми заборгованості за перевищення договірних величин за період липень-серпень 2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України „Про електроенергетику”, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м.Зугрес, про стягнення 40637,11 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Станційна, б.1; код ЄДРПОУ 04623778) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на рахунок структурної одиниці в особі Харцизьких електричних мереж № 260333011292 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130932) 40637,11 грн. – суму заборгованості за перевищення договірних величин.

Стягнути з Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Станційна, б.1; код ЄДРПОУ 04623778) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) 406,37 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 23.11.10 р.

Повний текст рішення підписано 29.11.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Камуз В.В.