Рішення № 12521342, 23.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.10 р.                     Справа № 20/250                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС”, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка

про стягнення 10222983,37 грн.

За участю представників:

від позивача: Нетіменко І.В. – дов.

від відповідача: Щедріна О.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС”, м.Донецьк, із позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка, про стягнення 10222983,37 грн. – суми попередньої оплати за договором поставки № 55 від 01.03.10 р.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору поставки № 55 від 01.03.10 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Листом від 02.11.10 р. позивач залучив до матеріалів справи копію Додатку № 1/1 до договору поставки № 55 від 01.03.10 р.

Листом від 02.11.10 р. відповідач залучив до матеріалів справи копії документів, які посвідчують правовий статус підприємства – Державного підприємства «Макіїввугілля», акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду письмовий відзив на позов від 23.11.10 р., в якому зазначив, що сума заборгованості за невиконання умов договору № 55 від 01.03.10 р. дійсно складає 10222983,37 грн. В обґрунтування свого відзиву відповідач залучив до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 березня 2010 року між Державним підприємством «Макіїввугілля» (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» (далі-Покупець) було укладено договір поставки № 55 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, з урахуванням умов Додаткової угоди № 1 від 13.04.10 р.до Договору, Постачальник, на умовах, викладених у розділах Договору, зобов»язався поставити у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію марки К 0-100 у загальному об»ємі 180000 (+/-10%) тон і марки Ж 0-100 в загальному об»ємі 36000 тон (+/-10%). Період поставки, марочний склад продукції, що поставляється, ціна та кількість, оговорюються сторонами додатково у Специфікаціях, які є невід»ємною частиною Договору.

Згідно із Додатком № 1 (Специфікацією) до Договору відповідач зобов»язався поставити позивачу у березні 2010 року вугілля марки К 0-100 у кількості 14100 тон (вартість 1222,00 грн. за тону з урахуванням ПДВ) та вугілля марки Ж 0-100 у кількості 1350 тон (вартість 1128,00 за тону з урахуванням ПДВ).

Відповідно до п.3.1 Договору, оплата за партію товару, що підлягає поставці, здійснюється Покупцем шляхом стовідсоткової передплати в національній валюті України.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» в період з 16.03.10 р. по 30.03.10 р. перерахувало на розрахунковий рахунок Державного підприємства «Макіїввугілля» загальну суму грошових коштів за вугілля у розмірі 28800000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Як стверджує позивач, Державним підприємством «Макіїввугілля» у період з 17.03.10 р. по 27.03.10 р. було поставлено позивачу вугільну продукцію в об»ємі 15408,4 тони на загальну суму 18577016,63 грн. з урахування ПДВ, а саме – вугілля марки К 0-100 – в об»ємі 14058,2 тони на суму 16997923,32 грн., вугілля марки Ж 0-100 – в об»ємі 1350,2 тони на суму 1579093,31 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі вугільної продукції.

13 серпня 2010 року позивач на адресу відповідача направив претензію № 648 з вимогою поставити відповідну кількість вугільної продукції згідно з додатком № 1 до Договору, яка відповідачем залишена без відповіді.

25 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальність «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» направило на адресу Державного підприємства «Макіїввугілля» претензію № 668 з вимогою повернути суми попередньої оплати в розмірі 10222983,37 грн., яка відповідачем залишена без відповіді.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 10222983,37 грн. – суми попередньої оплати за договором поставки № 55 від 01.03.10 р.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що у випадку, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявними в матеріалах справи документами, зокрема, договором поставки № 55 від 01.03.10 р., додатками до Договору, Додатковою угодою, актами приймання-передачі вугільної продукції, платіжними дорученнями.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти звірки взаємних розрахунків, які сторонами підписані без заперечень.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10222983,37 грн. – суми попередньої оплати за договором поставки № 55 від 01.03.10 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки суду не надано доказів належного виконання відповідачем умов Договору щодо поставки товару.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС”, м.Донецьк, до Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка, - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (юридична адреса: 86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, 2; р/р 260063011339 у філії Донецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк», код банку 335106, ЄДРПОУ 32442295, ІПН 324422902180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС” (83049, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22 «А»; р/р 26003959676817 у філії ПУМБ м.Донецька, код банку 335537, ЄДРПОУ 31226834) 10222983,37 грн. – суму попередньої оплати за договором поставки № 55 від 01.03.10 р., 25500,00 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 23.11.10 р.

Повне рішення складено 29.11.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Камуз В.В.