Рішення № 12521339, 17.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.10 р.                     Справа № 43/104                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу “Керченський професіональний будівельний ліцей”, м. Керч

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості за послуги у розмірі 20855грн.

Представники сторін:

від позивача: Краснов В.Ф. – керівник

від відповідача: представник не з’явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 17.11.2010р. з 13:40 год. до 13:55год.

СУТЬ СПРАВИ:

Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад “Керченський професіональний будівельний ліцей”, м. Керч, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості за послуги у розмірі 20855грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов’язань з оплати проживання робітників відповідача в гуртожитку в період з вересня 2008р. по грудень 2008р. та договір про надання послуг на проживання №10 від 04.04.2008р., додаткові угоди №1 від 14.04.2008р., №2 від 01.06.2008р., №3 від 05.10.2008р. до договору №10 від 04.04.2008р., акти прийомки-передачі наданих послуг з проживання від 30.09.2008р. у сумі 5550грн., від 31.10.2008р. у сумі 7675грн., від 30.11.2008р. у сумі 7525грн., від 18.12.2008р. у сумі 3325грн., претензії №611/02 від 17.08.2009р., №880/02 від 17.11.2009р., №150/02 від 18.02.2010р., №325/02 від 05.05.2010р., односторонні акти звірки взаємних розрахунків №879/02 від 17.11.2009р., №155/02 від 18.02.2010р., №236/02 від 05.05.2010р.

Ухвалою суду від 20.05.2010р. було прийнято до розгляду вказаний позов та порушено провадження у справі №43/104.

Ухвалою суду від 08.06.2010р. повернути без розгляду заяву ТОВ “Донспецмонтаж” про перегляд ухвали господарського суду Донецької області про порушення провадження по справі №43/104 від 20.05.2010р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 17.06.2010р. провадження у справі було зупинено до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ “Донспецмонтаж” на ухвалу господарського суду від 08.06.2010р. та повернення справи.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2010р. ухвалу господарського суду від 08.06.2010р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010р. ухвалу господарського суду від 08.06.2010р. та постанову апеляційного суду від 12.07.2010р. скасовано; відмовлено ТОВ “Донспецмонтаж” в прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 20.05.2010р. Ухвала Вищого господарського суду України оскарженню не підлягає.

Ухвалою суду від 08.11.2010р. поновлено провадження у справі №43/104.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з’явилися, про час і місце слухання він був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалі від 08.11.2010р.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/3002 від 11.06.2010р. відповідач – юридична особа ТОВ “Донспецмонтаж”, ідентифікаційний код 30871714, зареєстрований за адресою: 83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 2, на яку направлялись ухвали суду.

Відповідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з проживання №10 від 04.04.2008р., згідно якого позивач зобов’язався надавати послуги з проживання робітників ТОВ “Донспецмонтаж” із розрахунку 20грн. на добу з людини, у кількості 20-чоловік (пункт 1.1. договору). Відповідач, в свою чергу зобов’язався, щомісяця здійснювати передплату в розмірі 100% за проживання.

Строк дії договору до 31.12.2008р. із дня його підписання.

Відповідно додаткової угоди №1 від 14.04.2008р. до договору, позивач зобов’язався згідно Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016-97 код 55.23.1 послуги місць короткочасного проживання (додатково до діючого договору проживання робітників підприємства ТОВ “Донспецмонтаж”) надавати для проживання кімнати люкс гуртожитку Керченського професійно-технічного будівельного училища із розрахунку 30грн. на добу за людину.

Відповідно додаткової угоди №2 від 01.06.2008р. до договору, позивач зобов’язався згідно Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016-97 код 55.23.1 послуги місць короткочасного проживання (додатково до діючого договору проживання робітників підприємства Філії ТОВ “Донспецмонтаж”) надавати для проживання кімнати люкс гуртожитку Керченського професійно-технічного будівельного училища із розрахунку 20грн. на добу за людину та із розрахунку 50грн. на добу за людину, що проживає в кімнаті люкс.

Відповідно додаткової угоди №3 від 05.10.2008р. до договору, позивач зобов’язався згідно Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016-97 код 55.23.1 послуги місць короткочасного проживання (додатково до діючого договору проживання робітників підприємства ТОВ “Донспецмонтаж”) надавати для проживання кімнати гуртожитку Керченського професійно-технічного будівельного училища із розрахунку 25грн. на добу за людину та із розрахунку 50грн. на добу за людину, що проживає в кімнаті люкс.

Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову. Сторонами погоджено всі істотні умови договору. На момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, у вересні – грудні 2008р. робітники відповідача проживали в гуртожитку позивача, про що було складено та підписано акти прийомки-передачі наданих послуг з проживання від 30.09.2008р. у сумі 5550грн., від 31.10.2008р. у сумі 7675грн., від 30.11.2008р. у сумі 7525грн., від 18.12.2008р. у сумі 3325грн.

Вказані акти підписані представниками сторін без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору та прийняттям відповідачем цих послуг в об’ємах, якістю та вартістю визначених в актах, при цьому загальна вартість послуг склала 24075рн.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. Як вбачається з умов договору сторонами передбачена щомісячна передплата за надавані послуги.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Нарікань на якість та обсяги наданих послуг від відповідача не надходило. Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір, прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати замовлені послуги.

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав. До цього часу ним залишаються несплаченими надані послуги у сумі 20855грн. (в рахунок оплати послуг наданих у вересні 2008р. позивачем зараховано 3220грн., сплачених відповідачем платіжним дорученням №8 від 04.09.2008р., де призначенням платежу визначено: ”за проживання у серпні згідно рахунку №100 від 31.08.2008р.”), внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг у цій сумі. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано. Відомостей щодо позбавлення відповідача можливості подати будь-які докази матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд вважає доводеним борг у сумі 20855грн., тому вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Отже, витрати понесені позивачем внаслідок направлення на адресу відповідача поштових відправлень з метою досудового врегулювання спору не відносяться до судових витрат, визначених в ст.44 ГПК України.

Враховуючи наведене, згідно до приписів ст.49 ГПК України, на відповідача підлягають віднесенню судові витрати, а саме: витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 901, 907 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу “Керченський професіональний будівельний ліцей”, м. Керч до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за послуги у розмірі 20855грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж” (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 2; ідентифікаційний код 30871714) на користь Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу “Керченський професіональний будівельний ліцей” (98313, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 2; ідентифікаційний код 02545293; р/р 3542002001195 у Головному управлінні Державного Казначейства України в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість за послуги у розмірі 20855грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 208,55грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя