Рішення № 12520915, 29.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.10р.Справа № 35/227-10(П35/5835-10) За позовом Державного промислового підприємства

"Кривбаспромводопостачання",

м. Кривий Ріг , Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Кривбасводоканал",

м. Кривий Ріг , Дніпропетровська область

про стягнення 5 850 216,79 грн.

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Миколюк Д.О., представник, дов. № 16-05-2472 від 16.08.2010р.

Від відповідача: Шмигаль Т.В., заст. начальника з бух. обліку дов. № 12 від 20.01.2010р.

Данилович Д.Д., юристконсульт, дов. № 62 від 29.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 09.11. до 25.11.2010р.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача 3% річних –836046,62 грн, інфляційні втрати –5014170,17 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2006р. у справі № 9/273-06 та від від 18.12.2006р. у справі №28/521-06, які набрали чинності, з Відповідача було стягнено заборгованість за договором №20 від 12.12.2005р. До цього часу Відповідач не сплатив у повному обсязі заборгованість та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України повинен сплатити 3% річних та інфляційні втрати за весь час прострочення.

Позивач неодноразово збільшував свої позовні вимоги щодо періоду нарахування та остаточно просить стягнути з відповідача 3% річних –1054331,22 грн, інфляційні втрати – 6251551,24 грн з тих же підстав (заява №16-04-4122 від 12.11.2010р.).

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що рішеннями суду у справах №9/273-06 та №28/521-06 вже було захищено право Позивача, та він не звертався до Відповідача з вимогою про сплату інфляційних та річних, просить залишити позов без задоволення, посилається на неможливість застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України після винесення судом рішення про стягнення заборгованості, оскільки рішення виконується в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», який передбачає таку міру відповідальності, як стягнення виконавчого збору. Вказує на пропуск позивачем позовної давності щодо стягнення спірних сум, який просить застосувати. Також посилається на те, що з моменту винесення рішення господарським судом за згодою позивача неодноразово надавалися відстрочки виконання рішення суду, тобто змінювався термін виконання зобов’язання, що не враховано позивачем в своїх розрахунках. Звертає увагу суду на те, що сторонами було укладено багатосторонні договори про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №193, якими передбачалося погашення спірної заборгованості, та сторони зобов’язалися не вчиняти дій щодо погашення цієї заборгованості, тобто наявний порядок зміни виконання зобов’язання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також матеріали справи № 9/383-02, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2006р. у справі №9/273-06 було стягнуто з Комунального підприємства «Кривбасводоканал»на користь Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» борг – 5186492,71 грн, втрати від інфляції –5499,38 грн, 3% річних –19024,97 грн, пеня –117036,25 грн, витрати по сплаті держмита – 25482,15 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 117,91 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2006р. у справі №28/521-06 було стягнуто з Комунального підприємства «Кривбасводоканал»на користь Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання»борг – 4575691,79 грн, втрати від інфляції –280043,17 грн, 3% річних –11288,34 грн, пеня –63967,25 грн, витрати по сплаті держмита – 25500,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00 грн.

Рішення мотивовані невиконання відповідачем умов договору №20 від 12.12.2005р. щодо своєчасної та повної оплати за поставлену воду.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, які вступили в законну силу є обов`язковими до виконання на всій території України.

На цей час рішення суду виконані частково.

В погашення заборгованості за договором, яка стягнена рішенням суду від 01.08.2006р. у справі №9/273-06, відповідачем сплачено 1046053,67 грн. Оплати проводилися в період з 17.12.2007р. по 17.11.2009р. Заборгованість на час розгляду цієї справи становить 4140439,04 грн.

В погашення заборгованості за договором, яка стягнена рішенням суду від 18.12.2006р. у справі №28/521-06, відповідачем сплачено 973462,57 грн. Оплати проводилися в період з 22.06.2007р. по 23.11.2009р. Заборгованість на час розгляду цієї справи становить 3602229,22 грн.

Вказане підтверджується розрахунками позивача та відповідача, копіями розрахункових документів, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а також, якщо він прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач до цього часу не сплатив повною мірою заборгованість за договором, що встановлена рішеннями суду від 18.12.2006р. у справі №28/521-06 та від 01.08.2006р. у справі №9/273-06.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008р. №1/384-07).

З аналізу вище наведених норм слідує, що діючим законодавством не передбачено обмежень щодо звернення кредитора з позовом до боржника про стягнення інфляційних втрат та річних після винесення рішення судом про стягнення боргу, а заперечення відповідача в цій частині не ґрунтуються на положеннях закону.

Надання судом відстрочки чи розстрочення виконання рішення суду не змінює строків виконання зобов’язання, які встановлені сторонами в договорі, а лише надає боржнику час, протягом якого не здійснюються виконавчі дії з метою можливості добровільного виконання рішення суду, не впливає на обов’язок боржника сплатити заборгованість, а в разі прострочення оплати –відповідні санкції, встановлені договором чи законом, зокрема, річні та інфляційні втрати. Отже, заперечення відповідача в цій частині не ґрунтуються на положеннях закону.

Укладення сторонами багатостороннього договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №193 не змінює порядок та строки виконання зобов’язань, що виникли між сторонами на підставі договору постачання води №20 від 12.12.2005р., а є лише способом погашення заборгованості за участю декількох суб’єктів та відповідно до умов цього договору (п. 5.3) він є дійсним при наявності фінансування. На час розгляду справи доказів наявності фінансування чи виконання цього договору сторонами не надано.

За прострочення сплати боргу, стягненого за рішенням суду від 01.08.2006р. у справі №9/273-06, 3% річних за період прострочення платежів з 15.08.2006р. по 10.11.2010р. з врахуванням здійснених часткових оплат становлять 602 297,60 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за серпень 2006р. – вересень 2010р. включно - 3046 051,18 грн.

За прострочення сплати боргу, стягненого за рішенням суду від 18.12.2006р. у справі №28/521-06, 3% річних за період прострочення платежів з 02.01.2007р. по 10.11.2010р. з врахуванням здійснених часткових оплат становлять 451769,84 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за січень 2007р. –вересень 2010р. включно - 2150377,68 грн.

В решті вимоги про стягнення річних 263,78 грн та інфляційних втрат - 791,16 грн задоволенню не підлягають, оскільки позивачем невірно визначена дата сплати 5 899,51 грн, а саме замість 15.05.2009р., вказано 23.11.2009р.

Щодо стягнення інфляційних втрат та річних встановлена загальна позовна давність в три роки (ст. 257 ЦК України). Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до цих відносин.

Позивач звернувся до суду 05.05.2010р., тобто пропустив строк позовної давності щодо стягнення річних та інфляційних втрат за період прострочення платежів відповідно з 15.08.2006р. по 05.05.2007р. та з 02.01.2007р. по 05.05.2007р., зокрема, в частині стягнення річних в сумі відповідно 112113,49 грн та 46058,43 грн; інфляційних відповідно –400014,23 грн та 48880,00 грн, В цій частині вимог слід відмовити за пропуском позовної давності.

Підлягають стягненню річні за період прострочення платежів з 05.05.2007р. по 10.11.2010р. відповідно - 490184,11 грн та 405711,41 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за травень 2007р. –вересень 2010р. включно відповідно –2646036,95 грн та 2101 497,68 грн. Всього річні становлять 895895,52 грн, інфляційні втрати – 4747534,63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Зважаючи на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі річних - 895895,52 грн, інфляційних втрат – 4747534,63 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 35, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.16, 257, 268, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 20, 193 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" –50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Єсеніна, 6а, код ЄДРПОУ 03341316 (р/р 26003053502352 у КФ “Приватбанк” м. Кривого Рогу, МФО 305750) на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" – 50007, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Миру, 15-а, код ЄДРПОУ 00191017 (р/р 26000304141220 в Дзержинському без балансовому відділенні філії Центрально –Міського відділення П І Б, МФО 305493) 3% річних –895895,52 грн (вісімсот дев’яносто п’ять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять грн 52 коп), інфляційні втрати –4747534,63 грн (чотири мільйони сімсот сорок сім тисяч п’ятсот тридцять чотири грн 63 коп), витрати по сплаті держмита –23026,50 грн (двадцять три тисячі двадцять шість грн 50 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –213,11 грн (двісті тринадцять грн 11 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Повне рішення складено 26.11.2010р.