Ухвала суду № 12519646, 09.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-539/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Ізмайлової Т.Л., Костюк Л.О.,

при секретарі Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000552320/0 від 03.02.2010 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Чернігівським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складений акт № 36/23/30648058 від 27.01.2010 року та встановлено порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неправомірно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 5431, 01 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000552320/0 від 03.02.2010 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, а судова колегія погоджується з такими висновками Чернігівського окружного адміністративного суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були придбані у ПП «БФ «ТЕН»товарно-матеріальні цінності, що підтверджується розрахунками № 017 від 28.09.2007 року, № 054 від 30.04.2008 року та накладними № 017 від 28.09.2007 року, № 054 від 30.04.2008 року.

Розрахунки за постановлені ПП «БФ «ТЕН»товарно-матеріальні цінності були проведені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 326 від 09.10.2007 року та № 141 від 28.05.2008 року.

За таких підстав, отримавши від ПП «БФ «ТЕН»податкові накладні № 017 від 28.09.2007 року на суму з ПДВ 23709,60 грн. та № 054 від 30.04.2008 року на суму з ПДВ 8880,08 грн. позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 5431,01 грн.

З матеріалів справи вбачається, що товарно-матеріальні цінності були придбані позивачем для виконання договірних зобовязань перед Обласним центром профілактики та боротьби зі СНІДом.

Податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності (п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «БФ «ТЕН»являється самостійною юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної серії АОО № 580564 від 03.07.2007 року, довідкою ЄДРПОУ № 974, Свідоцтвом № 100051776 від 10.07.2007 року про реєстрацію платника податку на додану вартість

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

На момент вчинення та виконання господарських угод контрагент позивача перебував у Єдиному державному реєстрі.

Крім того, суд першої інстанції правомірно зауважив, що чинним законодавством не передбачено обовязок юридичних осіб перевіряти відповідність документів контрагентів чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.11.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: