Ухвала суду № 12519634, 24.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7095/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Данилової М.В., Троян Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сорбес Україна»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.10.2009р. № 0001992230/2,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Сорбес Україна»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адмінпозовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.10.2009р. № 0001992230/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 року позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.10.2009 року № 0001992230/2 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 27872, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Печерському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку TOB «Сорбес Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 132/22-3/33303758 від 16.04.2009 року, яким встановлено порушення п.п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7, п.п. 5.3.3, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2009 року № 0001992230/0 на суму податкового зобов'язання 92870,00 грн. (за основним платіжем - 61913,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30957,00 грн.).

Не погоджуючись з зазначеним повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПА у м. Києві. За результатами розгляду скарги ДПА у м. Києві рішенням від 05.10.2009 року № 4166/10/25-114 задовольнила скаргу TOB «Сорбес Україна»частково та скасувала податкове повідомлення-рішення від 30.04.2009 року № 0001992230/0 в частині податку на прибуток у сумі 55744,50 грн., а в іншій частині рішення залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 132/22-3/33303758 від 16.04.2009 року та рішення ДПА у м. Києві 05.10.2009 року № 4166/10/25-114 ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 14.10.2009 року № 0001992230/2 на суму податкового зобов'язання в розмірі 37126,00 грн. (за основним платежем - 6169,00 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями 30957,00 грн.).

Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 30957,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.4.2.2. п.4.2. ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

П.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 даного Закону визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

П.п. 2 п. 9 Положенням про порядок подання та розгляд скарг платників податків органами ДПС передбачено, що ДПА при розгляді скарги платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині.

Оскільки після скасування ДПА у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 30.04.2009 року № 0001992230/0 винесеного ДПІ у Печерському районі м. Києва в частині основного платежу на суму 55744,00 грн. та залишення до сплати за основним платежем в сумі 6169,00 грн., то, враховуючи положення п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафні санкції не можуть бути більшими за п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому судова колегія вважає неправомірним застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 30957,00 грн., оскільки 50% від суми основного платежу складає 6169,00 грн., який, відповідно до розрахунку ДПІ у Печерському районі м. Києва залишено до сплати в розмірі 3085,00 грн.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2010 року.