Постанова № 12519570, 24.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4360/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Данилової М.В., Троян Н.М.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Асвіо Банк»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Асвіо Банк»звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 серпня 2010 року № 0000782200/0, яким визначено штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток банківських організацій в сумі 353389,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Чернігові подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Чернігівський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про задоволення позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 1.2 Статуту ПАТ «Асвіо Банк»(нова редакція) рішенням загальних зборів акціонерів 15 квітня 2010 року ПАТ «Акціонерний банк Приватінвест»перейменовано в ПАТ «Асвіо Банк», який виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ПАТ «Акціонерний банк Приватінвест», а відповідно до пункту 1.3 Статуту - рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 21 грудня 2009 року змінено тип товариства та найменування з ВАТ АБ «Приватінвест»на ПАТ «Акціонерний банк Приватінвест», який є правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ВАТ АБ «Приватінвест».

06 травня 2010 року до Єдиного державного реєстру внесено запис щодо зміни до установчих документів в частині зміни повної назви банківської установи з ВАТ АБ «Приватінвест»на ПАТ «Асвіо Банк».

ДПІ у м. Чернігові проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Асвіо Банк»з питань дотримання законодавства з податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з придбання та відчуження акцій, емітованих ВАТ «Картон»за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт № 7/35/09809192 від 23 липня 2010 року.

За висновками акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2010 року № 0000782200/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на прибуток банківських організацій в розмірі 353389,00 грн.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до пп.7.2.3 та пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Таким чином, на момент здійснення відповідної господарської операції, контрагенти перебували на податковому обліку і в момент виписання податкової накладної у них виникали відповідні податкові зобов'язання.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пункт 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкції встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2007 року припинено юридичну особу - ВАТ «Картон», вул. О.Гончара, 16, м. Дніпропетровськ, 49000. Постанова набрала законної сили з 12.03.2007 року.

20.03.2007 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення ВАТ «Картон»як юридичної особи.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2008 року у справі № 2-а-806848 за позовом прокурора Самарського району м. Дніпропетровська на захист інтересів Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, визнання недійсним статуту та свідоцтва про державну реєстрацію TOB «Картон»позовні вимоги позивача задоволено повністю, а саме визнано недійсним: запис про проведення державної реєстрації ВАТ «Картон»; установчі (статутні) документи ВАТ «Картон»з моменту його реєстрації; свідоцтво про державну реєстрацію ВАТ «Картон»з моменту його видачі; запис про державну перереєстрацію відкритого акціонерного товариства «Картон»; реєстрацію випуску ВАТ «Картон»з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів; свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Картон»з моменту його видачі, припинено державну реєстрацію ВАТ «Картон».

Згідно із ч. 1 ст. 178 ЦК України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Цінні папери, відповідно до ст. 194 Цивільного Кодексу України це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Частиною 2 ст. 194 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять в сукупності всі права, які ким посвідчуються,

Згідно ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»акції - це іменні цінні папери, які посвідчують майнові права їх власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Статтею 196 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Нормами статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, акції, що були предметом договору, були виключені з обігу як цінні папери. Даний правочин не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки при такому відчуженні не переходять у сукупності усі права, які посвідчуються такими цінними паперами.

Таким чином договір купівлі-продажу акцій № Д-90; Д-1 від 26.04.2007 року між TOB ВАТ АБ «Приватінвест»(ПАТ «АСВІО БАНК») та TOB «ФК Гамбіт»в частині відчуження акцій названого вище емітента не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, тобто перехід права власності на іменні цінні папери з можливістю отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством.

Згідно п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі - Закон) цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Отже, з урахуванням вищезазначених обставин на момент оформлення документів про приймання-передачу ВАТ АБ «Приватінвест»(ПАТ «АСВІО БАНК») пінних паперів - іменних, простих акцій ВАТ «Картон», тобто на 27.04,2007 року акції вже не могли вважатися цінними паперами.

Таким чином, вищезазначена операція не може вважатися продажем цінних паперів, а тому ВАТ АБ «Приватінвест»(ПАТ «АСВІО БАНК») не має законних підстав на відображення у окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами у звітному податковому періоді першого півріччя 2007 року.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Таким чином, ПАТ «АСВІО БАНК», на порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до скоригованого валового доходу суму в розмірі 7259300,00 грн., яка отримана товариством у податковому періоді - першого півріччя 2007 року у вигляді доходів з інших джерел.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2010 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Судді:

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2010 року.