Постанова № 12518963, 23.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-5570/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Лисенко М.С.,

за участю:

представника позивача - М'якоти В.В.

представника відповідача - Тіцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Род"до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2010 року позивач СФГ "Род"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської ОДПІпро скасування податкового повідомлення-рішення №0022141701/0 від 07 вересня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 8825,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті якого допущено неутримання, неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичним особам доходів в сумі 2941,80 грн. СФГ "Род" також вказує, що він правомірно здійснив оплату навчання ОСОБА_3, оскільки останній є членом СФГ "Род'", а кошти виділялися за рахунок прибутку підприємства; грошові кошти, перераховані до Лубенської філії ВАТ "Полтаваобленерго" в оплату комунальних послуг ОСОБА_4, надані останній, як подарунок, внаслідок чого не підлягають оподаткуванню; документи, що стосуються несвоєчасного повернення коштів виданих на відрядження або під звіт, надавались перевіряючим в ході проведення перевірки.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, вважає, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками проведеної перевірки, підлягає скасуванню, оскільки винесене без урахування фактичних обставин, які не враховані під час прийняття спірного рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, рішення вважає законним, обґрунтованим та таким, що прийняте правомірно на підставі Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в зв'язку із безпідставним заниженням позивачем податкових зобов'язань.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка СФГ "Род" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 01 квітня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 01 квітня 2010 року, за результатами якої складено акт від 25 серпня 2010 року №2671/23-13955031. В ході проведення перевірки, встановлено порушення:

пункту 1.15 статті 1, підпунктів 4.2.9, 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпунктів 9.10.1, 9.10.2, 9.10.3 пункту 9.10 статті 9, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" - в результаті чого допущено неутримання, неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичним особам доходів в сумі 2941,80 грн.

На підставі акту перевірки від 25 серпня 2010 року №2671/23-13955031 винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2010 року № 0022141701/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8825,40 грн. (в т.ч. за основним платежем 2941,80 грн. та штрафними санкціями 5883,60 грн.).

Позивач, вважаючи висновки викладені в зазначеному акті упередженими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, не погоджуючись із правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 07 вересня 2010 року №0022141701/0 щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8825,40 грн., суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки від 25 серпня 2010 року №2671/23-13955031 встановлено, що СФГ "Род" платіжним дорученням № 58 від 19 липня 2007 року на суму 5500,00 грн. провело оплату вартості навчання в Університеті права НАН України громадянина ОСОБА_3.

Позивачем на користь Лубенської філії ВАТ "ПОЕ" відповідно до платіжних доручень від 27 серпня 2007 року № 122 на суму 118,15 грн., від 19 лютого 2008 року № 19 на суму 152,46 грн., від 26 травня 2008 року № 89 на суму 279,06 грн., від 19 серпня 2008 року № 63 на суму 172,10 грн., від 21 листопада 2008 року № 50 на суму 377,70 грн., від 18 грудня 2008 року № 99 на суму 210,46 грн. проведено оплату комунальних послуг гр. ОСОБА_5.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що вищевказані громадяни у періоді з 01 квітня 2007 року по 01 квітня 2010 року в трудових відносинах з СФГ "Род" не перебували, не являлись найманими працівниками СФГ "Род".

Згідно пункту 1.8. статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

Підпунктом 4.2.9. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Відповідно до підпункту 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу суми сплачені працедавцем на користь закладів освіти в рахунок вартості компенсації підготовки чи перепідготовки платника податку-найманої особи за профілем діяльності чи загальновиробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.

За таких обставин, у позивача відсутні правові підстави для невключення до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу сум, перерахованих СФГ "Род" за комунальні послуги та навчання осіб, які не перебувають із ним у трудових відносинах.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що кошти, перераховані СФГ "Род" за навчання гр. ОСОБА_3 в розмірі 5500,00 грн. та за спожиту електроенергію гр. ОСОБА_5 в розмірі 1309,63 грн., підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб як додаткове благо зазначених громадян за ставкою 15% та складає 1021,45 грн.

Також перевіркою встановлено відсутність додання до звітів про використання коштів на відрядження або під звіт відповідних розрахункових документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів в сумі 5264,38 грн., а саме: до авансових звітів ОСОБА_6 долучені фіскальні чеки (№ 1618001186 від 27 червня 2007 року в кредит, № 1618001186 від 29 червня 2007 року в кредит, № 1619000271 від 20 грудня 2007 року в кредит, № 1601003474 від 04серпня 2008 року в кредит, № 1618001186 від 05 серпня 2008 року в кредит), квитанція № 5р1724 від 17 липня 2007 року ФПАБ "Полтава Банк" за запасні частини ТОВ "Укравтозапчастини" сплачені через гр. ОСОБА_7, товарні чеки (від 02 листопада 2007 року б/н за телевізор, № 1385 від 18 грудня 2007 року за масло моторне комерційний магазин "Мобіл", № 014820 від 09 серпня 2008 року за товар магазин "Мегамакс" ТОВ "Еверест-СВ", б/н від 16 жовтня 2008 року за запасні частини ТОВ ПМТЗ "Агро Комплект".

Порядок проведення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно вказаних нормативно-правових актів, при проведенні розрахунків за готівку між юридичними особами повинні використовуватись реєстратор розрахункових операцій чи книга обліку розрахункових операцій з розрахунковими книгами, або касова книга з прибутковими і видатковими касовими ордерами. Відповідно, покупцям повинні видаватися фіскальні касові чеки чи розрахункові квитанції, або корінці прибуткових касових ордерів у відповідності до статті 3 пункту 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Готівкова форма розрахунку передбачає видачу фіскального касового чеку, який повинен містити обов'язкові реквізити з позначенням форми оплати (готівкою) у відповідності до пункту 3.2 статті 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614.

Долучені до авансових звітів фіскальні чеки в кредит, за відомістю, товарні чеки, квитанції з оплатою через інших громадян не є документами, що належним чином підтверджують факт сплати готівкових коштів.

Пунктом 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно пункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Положенням підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 вищевказаного закону передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно пункту 9.10 статті 9 цього Закону.

Підпунктом 9.10.1. пункту 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми.

Як передбачено підпунктом 9.10.2. пункту 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується /підпункт 9.10.3. пункту 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"/.

Таким чином, позивачем не утримано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 743,12 грн. з коштів, виданих платником податку на відрядження або під звіт та використання яких не підтверджено документально.

За результатами перевірки також встановлено, що платником під час нарахування податку з доходів фізичних осіб з орендної плати земельних паїв у 2007-2008 роках по п'ятдесяти особовим рахункам застосовано ставку податку в розмірі 13%.

У відповідності до пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Як передбачено підпунктом "а" пункту 19.2 статті 19 зазначеного закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Таким чином, скаржником допущено неутримання неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1177,18 грн. при виплаті фізичним особам доходів.

Відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 вересня 2010 року № 0022141701/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8825,40 грн. - необґрунтовані, безпідставні, а тому суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Матеріали справи у їх сукупності свідчать про правомірність прийнятого відповідачем повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 07 вересня 2010 року № 0022141701/0.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 814, 71, 94, 159, 160164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства "Род" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2010 року.

СуддяА.О. Чеснокова