Постанова № 12519032, 25.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-5842/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

при секретарі Пехоті М.О.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, Євдокимов І.В.,

представника відповідача - Заєць С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі-Ем-Бі Індастриз"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, третя особа: Міністерство фінансів Українипро визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі-Ем-Бі Індастриз"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, третя особа: Міністерство фінансів Українипро визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заявленої до бюджетного відшкодування суми з податку на додану вартість в розмірі 90 516,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, на те що відповідач неправомірно зменшив суму бюджетного відшкодування, у зв'язку з ненадходженням актів зустрічних перевірок підприємств постачальників, що на його думку унеможливлює підтвердження правомірності формування податкового кредиту, залишку від'ємного значення та надмірно сплаченого податку. Однак, такий висновок відповідача суперечить чинному законодавству, оскільки жодним нормативно-правовим актом не надано податковому органу права зменшити суму бюджетного відшкодування у зв'язку з неотриманням відповідей на запити та не проведенням зустрічних перевірок контр-агентів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області в судовому засіданні позов не визнав та просив в задоволенні позову відмовити посилаючись, на те що в ході проведення систематичного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Джі-Ем-Бі Індастриз" встановлено, що підприємство має рівень податкової віддачі значно нижчий середньогалузевого. Крім того відшкодуванню підлягають лише суми надмірно сплачені до бюджету.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заперечення в яких просив звільнити Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області від відповідальності, оскільки податковим органом не подано до Державного казначейства висновок про відшкодування податку на додану вартість.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Джі-Ем-Бі Індастриз" подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року згідно якої бюджетному відшкодуванню підлягає сума у розмірі 90 516,00 грн., розрахунок коригування сум ПДВ, довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, розрахунок суми бюджетного відшкодування та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідачем в період з 07.07.2010 року по 06.08.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість.

За результатами перевірки 06.08.2010 року відповідачем складено акт № 66/15-322/35642464, в якому зафіксовано порушення п. 1.3 ст. 1, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року в розмірі 90 516,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем 20.08.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007301502/0/114.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007301502/0/114 від 20.08.2010 року та стягнення суми заявленої до бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцькою ОДПІ № 0007301502/0/114 від 20.08.2010 року, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З вказаної норми вбачається, що податковий кредит визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг) та сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підтвердження суми ПДВ яка заявлена до відшкодування та становить 90 516,00 грн. позивачем до суду надано договір № 18 від 26.01.2009 року укладений між ПП "Брокер-Центр" та позивачем про надання послуг з митного декларування експортно-імпортних товарів, майна та транспортних засобів; договір оренди завантажувальної техніки від 01.07.2009 року укладений між позивачем та ТОВ "Демтон" про оренду навантажувача KOMATSU FG15T-20; договір поставки № 05/05-2009 року від 05.05.2009 року укладений між ТОВ "Демтон" та позивачем про купівлю-продаж парафіно-воскової продукції; угоду № 3531147 від 06.10.2009 року про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GMS-900 та GSM-1800; договір № 1/32 від 17.06.2008 року укладений між позивачем та ПП "Соломон" про надання послуг по перевезенню зразків об'єктів регулювання да Державної інспекції з карантину рослин по Полтавській області; договір № 01.01.10 від 04.01.2010 року укладений між позивачем та ПП "Бумеранг" про купівлю-продаж нафтопродуктів; договір оренди № 2-А від 01.01.2010 року та податкові накладні № 87634/4 від 31.03.2010 року; № 108 від 01.04.2010 року; № 430 від 07.04.2010 року; № 3115 від 08.04.2010 року; № 207 від 08.04.2010 року; № 1201 від 08.04.2010 року; № 30 від 12.04.2010 року; № 55 від 12.04.2010 року; № 29 від 12.04.2010 року; № 206 від 13.04.2010 року; № 0000000440 від 13.04.2010 року; № 8 від 14.04.2010 року; № 272 від 14.04.2010 року; № 9 від 15.04.2010 року; № 210 від 22.04.2010 року; № 230 від 26.04.2010 року; № 514 від 26.04.2010 року; № 13 від 27.04.2010 року; № 140 від 27.04.2010 року; № 10 від 30.04.2010 року; № 4961/7 від 30.04.2010 року; № 796 від 30.04.2010 року; банківські виписки та реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Судом встановлено та не спростовується сторонами по справі, що зустрічні перевірки контрагентів позивача податковою не проводились, а лише направлялись запити до інших ДПІ з проханням провести відповідні перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку що податковим органом безпідставно та протиправно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.08.2010 року № 0007301502/0/114 є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заявленої до відшкодування суми з податку на додану вартість в розмірі 90 516,00 грн. підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Згідно п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, орган державної податкової служби, здійснюючи контроль за достовірністю сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню з державного бюджету, за наслідками перевірки зобов'язаний у строк, що не перевищує 65 днів з дня отримання податкової декларації з ПДВ, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому вказати суму перевищення бюджетного відшкодування із зазначенням підстав для її вирахування або підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно п.п. 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" джерелом сплати бюджетного відшкодування (утому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області за результатами перевірки заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року є непідтвердженою оскільки не надійшли відповіді на усі запити щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентами та окремі запити доопрацьовуються та винесено рішення про відмову у бюджетному відшкодуванні. Вказане рішення визнано судом протиправним та скасовано.

З огляду на те, що положеннями Закону України “Про податок на додану вартість” право платника податку на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ не поставлено в залежність від проведення податковим органом усіх зустрічних перевірок та отримання відповідей на усі запити, разом з тим, регламентовано строк, протягом якого здійснюється перевірка заявлених до відшкодування сум ПДВ (60 днів і 5 днів для підготовки висновку), суд вважає, що Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області, здійснюючи перевірку заявлених позивачем сум ПДВ з перевищенням строку, діяла всупереч вимогам та не у спосіб, передбачений Законом України “Про податок на додану вартість”.

Право позивача на бюджетне відшкодування та правильність розрахунків суми податку на додану вартість, що підлягає поверненню, підтверджена наявними в матеріалах справи податковими деклараціями з податку на додану вартість, розрахунком корегування суми ПДВ, розрахунком суми бюджетного відшкодування.

На час розгляду справи заборгованість в сумі 90 516,00 грн. в добровільному порядку не сплачена і тому підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

Позовні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 4 000,00 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та позивачем укладено договір про надання правової допомоги від 28.10.2010 року згідно якого ФОП ОСОБА_1 бере на себе зобов'язання пов'язані з наданням правової допомоги позивачу. Згідно вказаного договору вартість наданих послуг становить 4 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»від 27 квітня 2006 року № 590, витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є субєктом владних повноважень, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, компенсується в розмірі, яка не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

На неодноразові вимоги суду, позивачем розрахунок витрат на правову допомогу суду не надано, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заявлена до відшкодування позивачем сума є необґрунтованої, а позовні вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 2, 3 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 908,56 грн. гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволено частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0007301502/0/114 від 20.08.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Джі-ЕМ-Бі Індастриз" заявлену до бюджетного відшкодування суму з податку на додану вартість у розмірі 90 516,00 грн. (дев'яносто тисяч п'ятсот шістнадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі-ЕМ-Бі Індастриз" витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,56 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено до 30 листопада 2010 року.

СуддяС.С. Бойко