Ухвала суду № 125051630, 22.01.2025, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/176/25

Провадження № 1-кп/589/518/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м.Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні встановлено, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , закінчується 01 лютого 2025 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , посилаючись на продовження існування ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання посилався, зокрема на суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому позбавлення волі на строк від семи до десяти років, зауважив, що наразі обвинуваченим не відбуто покарання у вигляді обмеження волі, що свідчить про те, що ОСОБА_5 ухиляється від органу пробації. Крім того прокурор зазначає, що обвинувачений, з метою зміни свідчень у суді, може незаконно впливати на свідків, які в свою чергу є жінками, психологічно та морально слабкішими за нього. Систематично останній за зареєстрованим місцем проживання вчиняє домашнє насильство щодо матері та бабусі, не знаходиться в офіційних трудових відносинах, не має постійного легального джерела доходу та сталих соціальних зв`язків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше був засуджений за вчинення тяжких злочинів проти власності, зокрема крадіжок та грабежів, у зв`язку із чим вважає за необхідне продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також, прокурор під час судового засідання висловив думку щодо можливості призначення судового розгляду по суті.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо клопотання прокурора, просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання, бабуся обвинуваченого, яка проживає за цією адресою, зі слів останнього не проти. Зазначає, що не збирається уникати від слідства та суду, також має не відбуте покарання у виді обмеження волі, яке унеможливлює його переховування. Зауважив, що має посттравматичний стресовий розлад, у зв`язку із чим йому потрібно приймати ліки, що також є підставою для обрання йому більш м`якого запобіжного заходу. Бажає якнайшвидше повернутися до служби. Не заперечує щодо призначення судового розгляду по справі.

Захисник ОСОБА_4 підтримав позиції свого підзахисного, просить застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання разом із його бабусею. Не заперечує щодо призначення судового розгляду по справі.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Шосткинському міськрайонному суду Сумської області.

Підстав для закриття кримінального провадження або зупинення провадження немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.

Заяв, клопотань від учасників не надійшло.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, суд, вислухавши думку учасників судового процесу, приходить до висновку щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 176 КПК України визначено вичерпний перелік запобіжних заходів, починаючи від найбільш м`якого, яким є особисте зобов`язання та закінчуючи найбільш суворим запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання процесуальним ризикам, вичерпний перелік яких наводиться у п.п. 1-5 ч. 1 вказаної статті. Такими ризиками є спроби:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 , ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого до 01 лютого 2025 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним положеннями ст. 177 КПК України.

При цьому, особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року / рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року по справі « Гаркава проти України »/.

У відповідності до п. «С» ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти особі зникнути після скоєння злочину.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд не бере до уваги твердження захисника про можливість обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки неодноразово ОСОБА_5 вчиняв домашнє насильство відносно власної бабусі, з якою, як було зазначено, він буде проживати. Таким чином, подальше перебування обвинуваченого із бабусею в одній квартирі може призвести до вчинення останнім чергових правопорушень.

Крім того, суд оцінює критично бажання обвинуваченого повернутися як найшвидше на військову службу, оскільки ОСОБА_5 ухилявся від військової служби та самовільно покидав місце служби, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Також є доведеним ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обвинувачений раніше судимий 27.05.2020 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України, та має не відбуте покарання у виді 2 років обмеження волі, що свідчить про ухилення обвинуваченого від органів пробації вже досить тривалий час.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що в межах судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 , може переховуватися від правосуддя з огляду на тяжкість покарання за вчинення злочину, який йому інкримінується, вчинити нові кримінальні правопорушення, суд приходить до переконання про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на максимальний термін 60 днів.

При цьому, суд враховує, що у світлі норм ч. 7 ст. 182 КПК України, яка регламентує, що у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 04.12.2024 року, з огляду на що, у порядку вказаної статті зазначеного Кодексу повторно відсутні підстави визначати заставу.

Крім того, суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави, що є альтернативним запобіжним заходом та визначена ухвалою слідчого судді від 04.12.2024 у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75700 гривень під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. 174-177,183, 314-317, ч.2 ст. 376, КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області на 14 годину 30 хвилин 17 березня 2025 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.

Роз`яснити учасникам провадження право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на підставі їх письмового клопотання.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 березня 2025 року включно.

Ухвала, в частині застосування запобіжного заходу, може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення, а для особи, яка тримається під вартою, з моменту її отримання в той же строк.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1