Рішення № 124945705, 03.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 р. Справа № 520/32396/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Державна прикордонна служба України, про визнання протиправним та скасування пункту наказу ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2024 №20-АГ-(гриф) "Про результати службового розслідування", відповідно до якого за порушення вимог статей 11, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підпункту 5 пункту 6 розділу III Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, який затверджено наказом МВС від 15.04.2016 №311 (реєстрація в Мінюсті від 13.05.2016 №719/28849), які полягають у тому, що в умовах дії правового режиму воєнного стану, будучи відповідальним за охорону визначеної ділянки та правильне застосування підпорядкованих сил і засобів, неналежно організував оперативно-службову діяльність підпорядкованого особового складу, який виконував бойові (спеціальні) завдання на ПВ "Пупс" в період з 08.10.-10.10.2024 та не вжив заходів щодо інженерного облаштування ПВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", на майора ОСОБА_1 (П-004625), начальника першого вис (тип С) першої прикшр 15 МПРИКЗ накладено дисциплінарне стягнення "пониження у військовому званні на один ступінь".

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуваний пункт наказу відповідача в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження у військовому званні є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Вважає, що відповідачем було порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки про проведення службового розслідування позивач дізнався тільки після його завершення, жодні пояснення від позивача не відбирались та не витребовувались, а також не враховано попередню поведінку позивача як військовослужбовця. Позивач зауважує, що відповідно до своїх функціональних обов`язків він не відповідає за інженерне облаштування та сумлінно виконував свої функціональні обов`язки. Тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.11.2024 відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ч.3 статті 257 КАС України без виклику сторін у судове засідання, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Аргументуючи заперечення зазначив, що у спірних правовідносинах мають місце достатні ознаки існування складу дисциплінарного проступку в діях позивача, які полягають у тому, що в умовах дії правового режиму воєнного стану, будучи відповідальним за охорону визначеної ділянки та правильне застосування підпорядкованих сил і засобів, неналежно організував оперативно-службову діяльність підпорядкованого особового складу, який виконував бойові (спеціальні) завдання на ПВ "Пупс" в період з 08.10.-10.10.2024 та не вжив заходів щодо інженерного облаштування ПВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Також, зазначив, що оскільки позивач перебував у відпустці за сімейними обставинами, комісія по проведенню службового розслідування не мала можливості відібрати пояснення у позивача, а розслідування проводилось на підставі інших документів, пояснень та фактів встановлених в рамках розслідування. Наполягав на відповідності закону усіх управлінських волевиявлень суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також додав, що на думку позивача, відповідач провів службове розслідування упереджено, суб`єктивно, довівши наказ про службове розслідування до особового складу, принизив честь гідність позивача, не надав можливість захистити свої законні права позивачу.

На виконання ухвали суду від 28.11.2024 відповідачем надано до суду документи, які містять інформацію з грифом "Для службового користування" та які зберігаються і обліковуються окремо від судової справи за вимогами, встановленими для документів з обмеженим доступом відповідно до Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-XII та Типової Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №736.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 займав посаду військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону відповідно до службового посвідчення НОМЕР_2 , перереєстровано 06.04.2022 №П-004625.

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.07.2024 №1017-ОС зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення майора ОСОБА_1 (П-004625), зарахованого наказом Голови Державної прикордонної служби України від 25.06-2024 №1110-ОС у розпорядження начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, - з 22 липня 2024 року. Призначено на посаду начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), 23 липня 2024 року.

За наданими відповідачем документами, які містять інформацію з грифом "Для службового користування", судом встановлено, що на виконання бойового розпорядження коменданта першої приккшр 15 МПРИКЗ від 28.09.2024 №575-БР-гриф визначено завдання начальнику першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування щодо початку інженерного обладнання бойової позиції відділення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та з 08.00 29.09.2024 розпочати заняття позиції та несення бойового чергування на бойовій позиції відділення "Пупс".

Бойовим розпорядженням коменданта першої приккшр 15 МПРИКЗ від 06.10.2024 та від 08.10.2024 визначено завдання щодо стійкої оборони батальйонного району оборони. Також, бойовим розпорядженням коменданта першої приккшр 15 МПРИКЗ від 05.10.2024 визначено, що здійснення маневру із зайнятих опорних пунктів, бойових позицій відділень та вогневих позицій підпорядкованим особовим складом здійснювати виключно з дозволу вищого командира та визначено завдання щодо недопущення залишення позицій.

З 10.10.2024 по 12.10.2024, зокрема, особовим складом першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону, в ході виконання бойових (спеціальних) завдань, залишено позиції відділень "Пупс" та здійснено відхід до командно-спостережного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

З метою встановлення причин та передумов, що сприяли можливому неналежному виконанню службових обов`язків посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ від 13.10.2024 №16-АГ-гриф про призначення службового розслідування з 13.10.2024 по 22.10.2024 за фактом залишення позицій підрозділами НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону.

У період з 15.10.2024 по 26.10.2024 позивач перебував у відпустці за сімейними обставинами та з інших поважних причин на підставі наказу начальника 15 МПРИКЗ від 15.10.2024 №294-ВВ та рапорту від 14.10.2024 №22.1/54731/24-Вн. До виконання службових обов`язків визначено приступити 27.10.2024.

Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком №23гриф від 23.10.2024 (далі - Висновок), за результатами якого підтверджено факт відходу з позицій без дозволу старшого начальника з боку особового складу першого впс (тип С) першої приккшр з позиції відділення «Пупс» в районі н.п. покровський рф 10.10.2024.

В ході розслідування встановлено прорахунки в службовій діяльності посадових осіб 15 МПРИКЗ, зокрема, начальника першого впс (тип С) першої прикшр АДРЕСА_1 .

За порушення вимог статей 11, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підпункту 5 пункту 6 розділу ІІІ Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, який затверджено наказом МВС від 15.04.2016 №311 (реєстрація в Мінюсті від 13.05.2016 №719/28849), які полягають у тому, що в умовах дії правового режиму воєнного стану, будучи відповідальним за охорону визначеної ділянки та правильне застосування підпорядкованих сил і засобів, неналежно організував оперативно-службову діяльність підпорядкованого особового складу, який виконував бойові (спеціальні) завдання на ПВ «Пупс» в період з 08.10.-10.10.2024 та не вжив заходів щодо інженерного облаштування ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », начальника першого впс (тип С) першої приккшр майора ОСОБА_1 запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності.

29.10.2024 пунктом 9 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №20-АГ-гриф «Про результати службового розслідування» за порушення вимог статей 11, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підпункту 5 пункту 6 розділу ІІІ Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, який затверджено наказом МВС від 15.04.2016 №311 (реєстрація в Мінюсті від 13.05.2016 №719/28849), які полягають у тому, що в умовах дії правового режиму воєнного стану, будучи відповідальним за охорону визначеної ділянки та правильне застосування підпорядкованих сил і засобів, неналежно організував оперативно-службову діяльність підпорядкованого особового складу, який виконував бойові (спеціальні) завдання на ПВ «Пупс» в період з 08.10.-10.10.2024 та не вжив заходів щодо інженерного облаштування ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », начальника першого впс (тип С) першої приккшр майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь».

Листом НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) №08/59651/24-Вн від 07.11.2024 коменданту першої прикордонної комендатури швидкого реагування доведено наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №20-АГ-гриф від 29.10.2024 «Про результати службового розслідування».

За матеріалами службового розслідування вбачається, що позивач не надавав свої письмові пояснення з приводу проведеного відносно нього службового розслідування.

Не погодившись з наказом з приводу притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь» відносно позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору та перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 N 2232-XII, Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 N 389-VIII, Законом України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 N 661-IV, Законом України "Про оборону України" від 06.12.1991 N 1932-XII, Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 N 1115/2009, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 N 548-XIV.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі по тексту - Закон №389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Основним спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює порядок проходження військової служби, зокрема у підрозділах Державної прикордонної служби України є Статут внутрішньої служби Збройних сил України», затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 N 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України), дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно з ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст.ст. 28-30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання.

Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України".

Так, за приписами ст. ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

За змістом ст.5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Відповідно до ст.84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Стаття 85 Дисциплінарного статуту передбачає, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Згідно зі ст.86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

За змістом ст.87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов`язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень, а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування визначаються Порядком проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.11.2021 року N 815 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2022 р. за N 39/37375 (далі - Порядок).

Так, службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування (п. 1 розділу І Порядку).

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. У разі потреби за мотивованим рапортом особи, якій доручено проведення службового розслідування, або голови комісії строк службового розслідування може бути продовжено начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив таке розслідування, або старшим начальником (командиром), але не більш як на один місяць, про що видається письмовий наказ. Строк проведення службового розслідування не включає часу перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або часу відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Продовження строку проведення службового розслідування здійснюється посадовою особою, яка призначила службове розслідування, про що видається письмовий наказ. Службове розслідування починається з дня, визначеного в наказі про призначення службового розслідування. Днем закінчення службового розслідування є день затвердження висновку службового розслідування начальником (командиром), який призначив службове розслідування (розділ IV Порядку).

Особи, які проводять службове розслідування, забезпечують повноту, всебічність та об`єктивність проведення службового розслідування та не повинні допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування, склад комісії; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; відмовлятися давати пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; висловлювати письмові зауваження щодо повноти та об`єктивності проведення службового розслідування; звертатися з письмовим рапортом до начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо ознайомлення з висновком та матеріалами службового розслідування в частині, що її стосується, з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими актами законодавства; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законом (п. 3, п. 4 розділу V Порядку).

Зі змісту розділу VI Порядку, за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування.

У висновку службового розслідування зазначаються: посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування; установлені під час службового розслідування обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) учинено правопорушення, які стали підставою для призначення службового розслідування; час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість); посада, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді, наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), характеристика особи, яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками; умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; завдана шкода та її розмір; наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що її пом`якшують чи обтяжують, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого; відомості про залучення фахівців та дані про них (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), посада), надані ними висновки; відомості, що підтверджують чи спростовують інформацію, яка стала підставою для призначення службового розслідування; пропозиції щодо застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

До висновку службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування.

За результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) органу Держприкордонслужби затверджує висновок службового розслідування та приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності (п. 1 розділу VII Порядку).

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо кожної особи правопорушника у висновку за результатами службового розслідування, а в разі накладення дисциплінарного стягнення старшим начальником (командиром) - у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За результатами службового розслідування приймаються рішення, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (п. 2 розділу VII Порядку).

Із системного аналізу вищенаведених норм права суд приходить до висновку, що службове розслідування і складений за його результатами висновок передують прийняттю рішення командира про застосування дисциплінарного стягнення, при цьому такий висновок є по суті носієм доказової інформації про проведене службове розслідування і виявлені в його ході факти.

Як вбачається з відзиву на позов та документів, які містять інформацію з грифом "Для службового користування", в рамках службового розслідування дослідженні службові документи та відібрані пояснення у ОСОБА_2 начальника першої приккшр 15 МПРИКЗ, ОСОБА_3 першого заступника коменданта першої приккшр НОМЕР_3 МПРИКЗ.

З даних відомостей встановлено, що відповідно до бойового розпорядження коменданта першої приккшр 15 МПРИКЗ від 28.09.2024 №575-БР-гриф визначено завдання позивачу як начальнику першого впс (тип С) щодо початку інженерного обладнання бойової позиції відділення «Пупс». Заняття позиції та бойове чергування на ПВ «Пупс» розпочати з 08.00 29.09.2024.

Бойовими розпорядженнями коменданта першої приккшр НОМЕР_3 ПРИКЗ від 06.10.2024 №624-БР-гриф, від 08.10.2024 №634-БР-гриф визначено завдання щодо ведення стійкої оборони батальйонного району оборони.

Крім того, зокрема, позивачу як начальнику першого впс (тип С) бойовим розпорядженням командира першої приккшр 15 МПРИКЗ №611-БР-гриф від 05.10.2024 визначено, що здійснення маневру із занятих опорних пунктів, бойових позицій відділень та вогневих позицій підпорядкованим особовим складом здійснювати виключно з дозволу вищого командира та визначено завдання щодо недопущення залишення позицій і доведення інформації щодо кримінальної відповідальності за не виконання бойового завдання.

О 20:00 10.10.2024 особовий склад на ПВ «Пупс» здійснив маневр на ПВ «Сокіл».

Враховуючи зібрані в ході службового розслідування оперативно-службові документи щодо організації служби на ПВ «Пупс» першого впс (тип С), комісія дійшла до висновку, що подія з приводу якої проводилося службове розслідування підтверджується, а саме: відхід особового складу першого впс (тип С) першої приккшр з ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в районі покровський (рф) 10.10.2024 здійснено без дозволу старшого начальника.

Водночас, під час службового розслідування позивач не надавав свої письмові пояснення з приводу проведеного відносно нього службового розслідування, такі пояснення у нього не витребовувались та не запитувались.

У період з 15.10.2024 по 26.10.2024 позивач перебував у відпустці за сімейними обставинами та з інших поважних причин на підставі наказу начальника 15 МПРИКЗ від 15.10.2024 №294-ВВ та рапорту від 14.10.2024 №22.1/54731/24-Вн. До виконання службових обов`язків визначено приступити 27.10.2024.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідач у відзиві на позов посилається на те, що оскільки позивач перебував у відпустці за сімейними обставинами, комісія по проведенню службового розслідування не мала можливості відібрати пояснення у позивача.

Суд зазначає, що відповідно до положень розділу IV Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.11.2021 року N 815, строк проведення службового розслідування не включає часу перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або часу відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Продовження строку проведення службового розслідування здійснюється посадовою особою, яка призначила службове розслідування, про що видається письмовий наказ.

Проте, у спірних правовідносинах строк проведення службового розслідування, у зв`язку з находженням позивача у відпустці за сімейними обставинами, не продовжувався.

Такого наказу матеріали справи не містять.

До того ж, суд звертає увагу, що службового розслідування, зокрема, відносно позивача, призначено з 13.10.2024, а рапорт з проханням надати відпустку за сімейними обставинами позивач до керівництва прикордонного загону надав 14.10.2024.

Тобто, станом на 15.10.2024 (на момент винесення наказу начальника 15 МПРИКЗ від 15.10.2024 №294-ВВ про надання позивачу відпустки), керівництво прикордонного загону знало про наявність відносно позивача службового розслідування, проте, жодних дій, направлених на отримання від позивача письмових пояснень з приводу проведеного відносно нього службового розслідування, не вчинило.

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив посилається на той факт, що військовослужбовці відійшли з позиції з метою збереження життя та здоров`я, пояснюється тим що їх загальна кількість була 8 військовослужбовців, а сили які наступали зі сторони рф були в рази переважаючими. Крім того наступ зі сторони рф супроводжували постійні артилерійські та мінометними обстріли. Внаслідок чого, було контужено 3 військовослужбовці та боєздатних залишилося лише 5 осіб, що не дало змогу відбити наступ та втримати позицію, та призвело б до повної загибелі всіх 8 військовослужбовців (потрапляння в полон), втрату стрілецької та групової зброї, радіостанції, що критично недопустимо (дало б змогу прослуховувати всі перемовини). Дана позиція «Пупс» відійшла пізніше, в першу чергу відійшла позиція « ОСОБА_4 », де військовослужбовців було набагато більше, потім відійшла позиція «Острів», де взагалі було більше 52-х військовослужбовців. Позиція « ОСОБА_4 » прикривала позицію « ОСОБА_5 » з права, а позиція « ОСОБА_6 » прикривала позицію « ОСОБА_5 » з тилу, але вони теж відійшли, хоча там теж військовослужбовців було набагато більше. Тому, той факт що військовослужбовці відійшли з позиції « ОСОБА_5 », бо ніби то не була позиція інженерно обладнана, і те що позивач ніби то не вміло керував діями особового складу, взагалі не відповідає дійсності.

Проте, зазначені вище пояснення позивача під час службового розслідування комісією не враховувались, оскільки позивач був позбавлений можливості надати такі пояснення, що також свідчить про неповне проведення службового розслідування відносно позивача.

Окрім того, суд звертає увагу, що службове розслідування проведено лише на підставі пояснень ОСОБА_2 начальника першої приккшр 15 МПРИКЗ, ОСОБА_3 першого заступника коменданта першої приккшр 15 МПРИКЗ, які є прямим начальниками позивача.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що комісією в ході розслідування встановлено прорахунки в управлінській діяльності посадових осіб першого впс (тип С) першої приккшр, керівництва першої приккшр 15 МПРИКЗ, зокрема, в діях ОСОБА_1 , що виявилось в тому, що будучи відповідальним за оборону ділянки та правильне застосування підпорядкованих сил і засобів, неналежно організував оперативно-службову діяльність підпорядкованого особового складу, який виконував бойові (спеціальні) завдання на ПВ «Пупс» в період з 08.10.-10.10.2024 відповідно до завдань визначених бойовим розпорядженням коменданта першої приккшр 15 МПРИКЗ від 28.09.2024 №575-БР-ДСК, та не вжив заходів щодо інженерного облаштування ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Проте, з вказаними висновками дисциплінарної комісії суд не погоджується, з огляду на наступне.

За матеріалами службового розслідування, які містять інформацію з грифом "Для службового користування", судом встановлено, що відповідно до бойового розпорядження коменданта першої приккшр 15 МПРИКЗ від 28.09.2024 №575-БР-гриф визначено завдання позивачу як начальнику першого впс (тип С) щодо початку інженерного обладнання бойової позиції відділення «Пупс». Заняття позиції та бойове чергування на ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розпочати з 08.00 29.09.2024. Бойовими розпорядженнями коменданта першої приккшр НОМЕР_3 ПРИКЗ від 06.10.2024 №624-БР-гриф, від 08.10.2024 №634-БР-гриф визначено завдання щодо ведення стійкої оборони батальйонного району оборони. Крім того, зокрема, позивачу як начальнику першого впс (тип С) бойовим розпорядженням командира першої приккшр 15 МПРИКЗ №611-БР-гриф від 05.10.2024 визначено, що здійснення маневру із занятих опорних пунктів, бойових позицій відділень та вогневих позицій підпорядкованим особовим складом здійснювати виключно з дозволу вищого командира та визначено завдання щодо недопущення залишення позицій і доведення інформації щодо кримінальної відповідальності за не виконання бойового завдання.

О 20:00 10.10.2024 особовий склад на ПВ «Пупс» здійснив маневр на ПВ «Сокіл».

Тобто, між періодом визначення завдання позивачу як начальнику першого впс (тип С) щодо початку інженерного обладнання бойової позиції відділення «Пупс» - 28.09.2024, заняття позиції та бойового чергування - з 29.09.2024, та періодом відходу особового складу на ПВ "Пупс" - 10.10.2024, пройшло 12 днів.

У позовній заяві позивач зазначає, що інженерне облаштування на ПВ "Пупс" відбувалося з перших хвилин перебування там військових. Були накопані 4 позиції, бійниці на кожного військовослужбовця. Організована кругова оборона, завдяки чому не було втрачено жодного військовослужбовця. При проведенні взаємодії з підрозділами ЗСУ, останні також відмічали, що в інженерному плані позиція ВП "Пупс" обладнана досить добре. Люди, які змінилися із позиції ВП "Пупс", мали пошкодженні руки, які вкриті були мозолями та ранами, що прямо свідчить про те, що вони здійснювали інженерне облаштування.

Проте, під час службового розслідування комісією вказані позивачем обставини не розглядались, оскільки позивач був позбавлений права надати свої письмові пояснення з приводу проведеного відносно нього службового розслідування.

До того ж, комісією не враховано незначний проміжок часу, який пройшов між періодом визначення завдання позивачу та періодом відходу особового складу на ПВ "Пупс" - 12 днів, не досліджувались обставини фактичного інженерного облаштування позиції з урахуванням реальних обставин справи.

Вказані обставини призвели до порушення прав позивача на повне, справедливе та об`єктивне розслідування.

Окрім того, у позові зазначено, що позивача на посаду призначили, але введення в посаду фактично не відбулося, практичної допомоги на надавали.

Адже, згідно плану введення та становлення на посаді начальника відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_5 , мета плану надання практичної допомоги майору ОСОБА_7 у становленні на начальника відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування, наставник перший заступник коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування начальник штабу полковник ОСОБА_8 , що фактично не відбулось.

Крім того, позивачу не доведено функціональні обов`язки в порядку, передбаченому та визначеному чинним законодавством, під підпис як це визначено керівними документами та як керівника не представлено підпорядкованому особовому складу, їм не довели, що позивач їх начальник і його рішення та вказівки обов`язкові до виконання. Також безпосередньо позивачу не зазначили, хто є його заступниками, не повідомили, який загальний стан в підрозділі, які є проблемні питання, на що потрібно звернути увагу.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд вважає, що вказані обставини безпосередньо повинні були враховані відповідачем при притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд наголошує, що відповідачем при винесенні оскаржуваного наказу відносно позивача не враховано попередню поведінку позивача як військовослужбовця, тривалість його військової служби та рівень його знань про порядок служби, що призвело до необґрунтованого застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді "пониження у військовому званні на один ступінь".

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення у формі наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді "пониження у військовому званні на один ступінь", а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.

Допущена суб`єктом владних повноважень неповнота дослідження обставин спірних правовідносин не може бути усунута судом під час відправлення правосуддя з огляду на приписи ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України і з невідворотною неминучістю призводить до дефекту оскарженого правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень за п.3 ч.2 ст.2, п.4 ч.2 ст.2, п.5 ч.2 ст.2, п.6 ч.2 ст.2, п.8 ч.2 ст.2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, оскільки обставини фактичної дійсності з`ясував неповно, оцінив невірно, діяння особи кваліфікував неправильно, не взяв до уваги усіх суттєвих поза розумним сумнівом аспектів, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи, неадекватно співвідніс застосовану міру відповідальності із характером, змістом та наслідками діяння особи.

Отже, у спірних правовідносинах допущені владним суб`єктом порушення спричинили безпідставне настання для приватної особи негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування пункту 9 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2024 №20-АГ-гриф "Про результати службового розслідування", відповідно до якого за порушення вимог статей 11, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підпункту 5 пункту 6 розділу III Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, який затверджено наказом МВС від 15.04.2016 №311 (реєстрація в Мінюсті від 13.05.2016 №719/28849), які полягають у тому, що в умовах дії правового режиму воєнного стану, будучи відповідальним за охорону визначеної ділянки та правильне застосування підпорядкованих сил і засобів, неналежно організував оперативно-службову діяльність підпорядкованого особового складу, який виконував бойові (спеціальні) завдання на ПВ "Пупс" в період з 08.10.-10.10.2024 та не вжив заходів щодо інженерного облаштування ПВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", на майора ОСОБА_1 (П-004625), начальника першого вис (тип С) першої прикшр 15 МПРИКЗ накладено дисциплінарне стягнення "пониження у військовому званні на один ступінь".

Разом з тим, враховуючи, що суд дійшов висновку про скасування пункту 9 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2024 №20-АГ-гриф "Про результати службового розслідування", яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення "пониження у військовому званні на один ступінь", суд вважає за необхідне, застосовуючи ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних та, з метою повного захисту порушеного права позивача, зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 у військовому званні.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми зясування обєктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; інших джерел здобуття об`єктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Спірні правовідносини пов`язані з виконанням службових обов`язків позивачем як діючим військовослужбовцем.

Отже, в силу положень п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи.

За матеріалами справи вбачається, що при поданні даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн. згідно квитанції №1413892218 від 19.11.2024.

Разом з тим, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань владного суб`єкта 1211,20 грн. суд не вбачає.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу про наявність у нього права на звернення до суду з заявою про повернення зайво сплаченого судового збору за процедурою згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 9 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2024 №20-АГ-гриф "Про результати службового розслідування", відповідно до якого за порушення вимог статей 11, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підпункту 5 пункту 6 розділу III Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, який затверджено наказом МВС від 15.04.2016 №311 (реєстрація в Мінюсті від 13.05.2016 №719/28849), які полягають у тому, що в умовах дії правового режиму воєнного стану, будучи відповідальним за охорону визначеної ділянки та правильне застосування підпорядкованих сил і засобів, неналежно організував оперативно-службову діяльність підпорядкованого особового складу, який виконував бойові (спеціальні) завдання на ПВ "Пупс" в період з 08.10.-10.10.2024 та не вжив заходів щодо інженерного облаштування ПВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", на майора ОСОБА_1 (П-004625), начальника першого вис (тип С) першої прикшр 15 МПРИКЗ накладено дисциплінарне стягнення "пониження у військовому званні на один ступінь".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) у військовому званні - "майор" з 29.10.2024.

Документи, які містять інформацію з грифом "Для службового користування" та які зберігаються і обліковуються окремо від судової справи, повернути до ІНФОРМАЦІЯ_1 після набрання судовим рішенням законної сили.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 03.02.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

СуддяМарина Лук`яненко