Ухвала суду № 12494499, 09.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2010 р. м. КиївК-57501/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

при секретарі судових засідань: Навасардян М.Г.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 року

по справі № 2-а-7920/08/0470

за позовом Державного підприємства "Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 01.12.2005р. № 0000238811/031344 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9762498,79 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне рішення, з мотивів обґрунтованості заявлених вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 року постанову суду першої інстанції скасовано; у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань використання позивачем ліцензії НБУ на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України за період з 01.04.2005р. по 31.04.2005р., складено акт № 183-08-02/1-14308368 від 04.11.2005р., в якому зазначено порушення пп. "д" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" в частині розміщення валютних цінностей на рахунку за межами України без отримання індивідуальної ліцензії НБУ та п. 2 індивідуальної ліцензії НБУ № 15 від 13.01.2005р.

На підставі результатів перевірки, відповідачем 01.12.2005р. прийняте рішення №0000238811/031344 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9762498,79 грн. за порушення позивачем, на думку податкового органу, п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі Декрет), а саме: здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України (далі НБУ) без одержання такої індивідуальної ліцензії НБУ.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступних мотивів.

Так, Рішення відповідача щодо застосування до позивача штрафних санкцій було прийняте на підставі пункту 3 Указу Президента України № 734 від 27.06.1999 р. "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", яким встановлено, що санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, застосовуються органами державної податкової служби до резидентів України. Однак, пунктом 4 Указу передбачено, що дія Указу не поширюється на відносини, що виникають у зв'язку із залученням іноземних кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України.

Встановлено, що позивачем було отримано індивідуальну ліцензію НБУ № 15 від 13.01.2005р. на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України у закордонному банку JP Morgan Chase Bank (Великобританія), строком дії з 13.01.2005р. по 31.12.2005р., в п. 2 якої передбачено, що протягом її дії залишок валютних цінностей на рахунку на 1 число квітня, липня, жовтня не може перевищувати 4305375 доларів США. Валютні цінності, що перевищують цей залишок, не пізніше 3 січня, квітня, липня, жовтня відповідно підлягають перерахуванню на рахунок в уповноваженому банку. Проте залишок валютних цінностей на рахунку станом на 01.04.2005р. становив 6154123,02 долара США. Перевищення залишку валютних цінностей станом на 01.04.2005р. склало 1848748,02 долара США і було перераховано на рахунок в уповноваженому банку ЗАТ КБ "Приватбанк" лише 13.04.2005р.

Відкриття позивачем рахунку в іноземному банку, а також отримання через цей рахунок всієї валютної виручки позивача по угоді № 329 від 02.04.1996р. від компанії Sea Launch Company, було необхідною умовою надання кредиту компанією Colvis Finance Limited згідно Угоди про кредит від 02.02.2004р. під Гарантію Кабінету Міністрів України від 27.05.1998р.

Угода про кредит від 02.02.2004р., згідно якої компанія First Manhattan Capital Group, Limited передала свої зобовязання кредитора компанії Colvis Finance Limited, є новою редакцією Угоди про надання позики від 17.04.1998р. і дія Гарантії Кабінету Міністрів України від 27.05.1998р. розповсюджується також на Угоду про кредит від 02.02.2004р., що підтверджується Договором про підтвердження та відшкодування з перекладом на українську мову, укладеним 30.01.2004р. між компанією First Manhattan Capital Group, Limited та Україною (Гарант) в особі Кабінету Міністрів України, представленого Міністерством фінансів України від імені якого діяв заступник Міністра фінансів Шаповалов А.В. на підставі Розпорядження КМУ від 09.12.2003р. № 739-р. В даному Договорі Гарант визнав свої зобовязання за Гарантією КМУ від 27.05.1998р., а також той факт, що зазначена Гарантія розповсюджується на Угоду про кредит від 02.02.2004р.

Згідно Угоди про передачу від 30.01.2004р., компанія First Manhattan Capital Group, Limited передала всі свої права за Договором про підтвердження відносно Гарантії КМУ від 27.05.1998р., компанії J.P. Morgan Securities Ltd, яка є управителем компанії Colvis Finance Limited, що є кредитором позивача за Угодою про кредит від 02.02.2004р.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач надав суду копії платіжних доручень про перерахування Міністерству фінансів України плати за надання Гарантії Кабінету Міністрів України від 27.05.1998 р. В платіжних дорученнях є посилання на Угоду про порядок відшкодування від 26.05.1998 р., а також зазначене призначення платежу "плата за надання гарантії".

Відповідно до Угоди про кредит від 02.02.2004 р. позивач мав повернути кредитору тіло кредиту в розмірі 107,5 мільйонів доларів США і здійснити останній відсотковий платіж в розмірі 4305375 доларів США 29 січня 2009 року. Передбачаючи відсутність можливості вчасно повернути тіло кредиту, позивач звернетеся до Міністерства фінансів України, яке є представником держави за Гарантією Кабінету Міністрів України від 27.05.1998 р., з проханням здійснити погашення тіла кредиту замість позивача. 28 січня 2009 року була підписана Додаткова угода № 5 до угоди від 25.05.1998 р. між Міністерством фінансів України і позивачем про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобовязань держави. Згідно зазначеної Додаткової угоди № 5 позивач має відшкодувати до бюджету суму відповідних витрат протягом 10 років.

29 січня 2009 року позивач здійснив виплату відсотків в сумі 4305 375 доларів США за Угодою про кредит від 02.02.2004 року зі свого рахунку в The Bank of New York (Лондон), відкритому згідно ліцензії НБУ від 09.06.2008 р. № 127, а Міністерство фінансів України здійснило погашення тіла кредиту в розмірі 107,5 мільйонів доларів США згідно Гарантії Кабінету Міністрів України від 27.05.1998р.

Листом від 11.02.2009 року кредитор (компанія Colvis Finance Limited) підтвердив отримання двох зазначених платежів від позивача і Міністерства фінансів України. Враховуючи завершення дії Угоди про кредит від 02.02.2004 року банк The Bank of New York (Лондон) закрив рахунок позивача і повідомив про це листом від 17.02.2009р.

Отже, вказане вище підтверджує той факт, що іноземний рахунок позивача був безпосередньо повязаний з Угодою про кредит від 02.02.2004 р. та Гарантією Кабінету Міністрів України від 27.05.1998 р., і доводить неправомірність застосування відповідачем Указу Президента України № 734 від 27.06.1999 р. "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" при прийнятті ним оскаржуваного рішення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про неповязаність перевищення залишку валютних цінностей на рахунку позивача, відкритому у закордонному банку з Гарантією, наданою Урядом України 27.05.1998р. та неправомірно скасував постанову суду першої інстанції.

За вказаних обставин, з урахуванням меж перегляду, наявності порушень норм матеріального та процесуального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі як така, що скасована помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 року скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2009р.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 2442 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписКостенко М.І.

підписМаринчак Н.Є.

підписРибченко А.О. Ухвала складена у повному обсязі 12.11.2010р.