Ухвала суду № 12494469, 09.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2010 р. м. КиївК-28853/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Костенка М.І.,

Маринчак Н.Є.,

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел”

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2010 року

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2010 року

по справі № 2а-6506/10/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел”

до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вітел” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача від 09.03.2010р. № 0000192341/0, № 0000182341/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2010р. № 0000372343.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2010 року по даній справі в задоволенні позову відмовлено з огляду на безпідставність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив рішення окружного та апеляційного адміністративних судів скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. складено акт № 384/27-3/25101446 від 25.02.2010р., в якому зазначені порушення:

- пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.7 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9, п. 5.10 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.7 ст. 8, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, занижено податок на прибуток в сумі 21955649 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.3, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме: занижено податок на додану вартість в сумі 14516553 грн.

- п. 2.8 Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, а саме, перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства у розмірі 867379,41 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, відповідачем 09.03.2010р. прийняті:

1)податкове повідомлення-рішення № 00000192341/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 30964134 грн., в т.ч. 15482067 грн. основного платежу та 15482067 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

2)податкове повідомлення-рішення № 0000182341/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 14142985,50 грн., в т.ч. 9428657 грн. основного платежу та 4714328,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

3)рішення № 0000372343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1734758,82 грн. за порушення касової дисципліни.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно Закону України “Про державну податкову службу в Україні” перевірка відповідачем проведена правомірно, тому спірні рішення прийняті згідно чинного законодавства.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказаний висновок судів не можна вважати таким, що зроблений на підставі повно та всебічно досліджених, встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обовязок вживати передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобовязує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до приписів статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту.

Судами обох інстанцій зроблено поверхневий аналіз обставин справи, не встановлено правомірність нарахування податкових зобовязань з податку на прибуток, податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій; не досліджено та, відповідно, не долучено до матеріалів справи ряд документів, які не були враховані під час проведення перевірки податковим органом, а також не вирішено питання про наявність підстав для призначення відповідної експертизи у даній справі, клопотання про яку заявлялось позивачем.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2010 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2010 року по справі № 2а-6506/10/0670 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.

Судді (підпис)Карась О.В.

(підпис)Костенко М.І.

(підпис)Маринчак Н.Є.

(підпис)Рибченко А.О. Ухвала складена у повному обсязі 11.11.2010р.