Ухвала суду № 12494420, 09.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2010 р. м. КиївК-20996/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

при секретарі судових засідань: Навасардян М.Г.

розглянувши касаційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.10.2007 року

та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2007 року

по справі № 2-11/8008-2007А

за позовом Закритого акціонерного товариства “Кримський ТИТАН”

до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Кримський ТИТАН” звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ДПІ в м. Армянську, правонаступником якої є Красноперекопська ОДПІ в АРК про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000012340/0 від 22.05.2007р.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.10.2007 року по даній справі позов задоволено; визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року, складено акт №199/23-4/32785994 від 21.05.2007р., в якому зазначено порушення п. п. 1.5, 1.8 ст. 1, п. 2.4 ст. 2, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7, пп. 10.1 б), п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп.5.12.3 п. 5.12 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, а саме сума 155574,81 грн. сплачена не в попередньому податковому періоді (січні 2007р.), а 26-27.12.2006р., в результаті чого Товариством завищено суму ПДВ за перевіряємий період на 155575 грн.

На підставі перевірки, відповідачем 22.05.2007р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 155575 грн.

Судами встановлено, що позивачем у січні 2006 року, при проведенні митного оформлення товарів, що імпортуються в Україну, фактично були сплачені безпосередньо в Державний бюджет України суми податку на додану вартість на загальну суму 155574,81грн. з підтвердженням вантажно-митними деклараціями та платіжними дорученнями від 26.12.2006р. та 27.12.2006р.

Задовольняючи позов, суди обох інстанцій виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має відємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом виникнення права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, яка позивачем здійснена з підтвердженням матеріалами справи. При цьому попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення податку на додану вартість після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку на додану вартість..

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за лютий 2007 року в сумі 155575 грн., оскільки право на таке відшкодування підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.10.2007 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2007 року по справі №2-11/8008-2007А - без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 2442 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписКостенко М.І.

підписМаринчак Н.Є.

підписРибченко А.О. Ухвала складена у повному обсязі 12.11.2010р.