Рішення № 12494063, 19.11.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-2214-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 р. м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Кузнець Л.І.

за участю (за основним позовом)

представника позивача Нарапович О.Д.

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Бондюченка Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” до ОСОБА_4, третя особа: Акціонерне товариство «Українська охороно-страхова компанія» про стягнення заборгованості та за обєднаним з ним зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк”, Акціонерного товариства «Українська охороно-страхова компанія» про розірвання кредитного договору та стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009р. ПАТ «Універсал Банк» в особі свого представника за довіреністю звернувся до суду із вище зазначеним позовом до ОСОБА_4 посилаючись на те, що 22.02.2007р. між сторонами був укладений кредитний договір №14-4/1832К-07 про надання ОСОБА_4 кредиту в розмірі 9748,00 доларів США зі строком погашення 60 місяців, до 21.02.2012р. Відповідач кошти отримала, однак договірні зобовязання, передбачені пп.4.5, 4.6 кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування наданими коштами не виконала, що надає банку право дострокового повернення кредиту, стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Тому позивач просить стягнути із відповідача на користь банку загальну суму заборгованості у розмірі 80884,73грн., з яких: 67379,77грн. сума основного боргу, 10083,61грн. проценти за користування кредитними коштами; 3421,34грн. пеня, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує ст.ст.15, 16, 525, 526, 530, 553, 554 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на зауваження суддів Апеляційного суду м.Києва при розгляді даної справи за апеляційною скаргою відповідача, суд своєю ухвалою від 21.05.2010р. залучив у якості третьої особи АТ «Українська охороно-страхова компанія».

24.06.2010р. представник ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву, у якій просить розірвати кредитний договір №14-4/1832К-07 від 22.02.2007р. з 16.07.2007р. та стягнути з АК «Українська охоронно-страхова компанія» суму в розмірі 44041,50грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що за кредитні кошти ОСОБА_4 був придбаний автомобіль Daewoo lanos, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який відповідно до умов кредитного договору був застрахований ОСОБА_4 у АК «Українська охоронно-страхова компанія» за договором від 22.02.2007р. та який став предметом застави. Зазначений автомобіль був викрадений, про що Святошинським РУ ГУ МВС України порушена кримінальна справа №08-12015. Дана подія є страховим випадком, однак АК «Українська охоронно-страхова компанія» не виплатила страхове відшкодування, а банк, як вигодонабувач за договором страхування не вчинив дії по отриманню страхового відшкодування. Зокрема, 16.06.2007р. до банку надійшов лист від АК «Українська охоронно-страхова компанія» від 13.06.2010р. з пропозицією отримати страхове відшкодування, однак банк напротязі місяця відповіді не надав, що унеможливило належне виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору. Відповідачами порушено ст.ст.526, 527, 572, 581, ч.1 п.2 ст.593, 607, ч.1 ст.614, ст.616, ч.2 ст.651, ст.979, 987, 988 ЦК України.

Ухвалою від 24.06.2010р. вище зазначені позови були обєднані для спільного розгляду.

У судовому засіданні представник ПАТ «Універсал банк» вимоги первісної позовної заяви підтримала та просить їх задовольнити. У задоволені вимог ОСОБА_4 просить відмовити посилаючись на те, що доводи, викладені в зустрічній позовній заяві є надуманими. Представником ОСОБА_4 не наведено жодної правової підстави визнання кредитного договору недійсним. Ні кредитний договір, ні договір застави, ні договір страхування не передбачає обовязку банку здійснити заходи для отримання старахового відшкодування, що само по собі унеможливлює порушення обовязку, якого в принципі не існує. Крім того, лист АК «Українська охоронно-страхова компанія» від 13.06.2010р., на який посилається представник ОСОБА_4, не містить рішення про виплату страхового відшкодування чи пропозицію стосовно отримання такого відшкодування. Більше того, у листі чітко зазначено, що по факту зазначеної події проводиться страхове розслідування і про прийняте рішення буде повідомлено додатково. Крім того, припинення договору застави у звязку із втратою предмета застави, а також невиконання страховиком своїх зобовязань жодним чином не впливає на зобовязання ОСОБА_4 за кредитним договором. Кредитне зобовязання є грошовим, тому посилання представника на ст.607 ЦК України і неможливість його виконання є безпідставним. Крім того, представник банку просить застосувати строк позовної давності до вимог зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні представник ОСОБА_4 у задоволені позовних вимог банку по первісному позову просить відмовити, а зустірчний позов -задовольнити. Додатково пояснив, що з моменту виникнення у банку права на отримання страхового відшкодування заставленого майна, придбаного за кредитні кошти, відсутні правові підстави для задоволення позову банку. Зазначив, що ОСОБА_5, якому ОСОБА_4 довірила управління застрахованим автомобілем є злочинцем, знаходиться у розшуку та заволодів автомобілем шляхом введення її в оману.

Представник АК «Українська охоронно-страхова компанія» проти позову ОСОБА_4 заперечив та просить у його задоволені відмовити. По суті заперечень зазначив, що страховиком було відмовлено ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування на підставі розділу 14 договору страхування, а саме: у звязку з тим, що на момент викрадення автомобіля були відключені протиугонні системи, про що надав свідчення ОСОБА_5, довірена особа ОСОБА_4, який залишав застрахований автомобіль останнім перед викраденням, та у звязку з тим, що відсутнє свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке знаходилося у машині під час викрадення, що встановлено слідчим в рамках розслідування по кримінальній справі №08-12015, порушеної за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом Daewoo lanos, державний номер НОМЕР_1.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов ПАТ «Універсал Банк» підлягає задоволенню в повному обсязі, а у задоволені зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 22 лютого 2007року між Відкритим акціонерним товаристом «Банк Універсальний» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №14-4/1832К-07. Відповідно до зазначеного договору та додатку №1 до нього, банк зобовязувався надати ОСОБА_4 в розмірі 9748,00 доларів США зі строком погашення 60 місяців, до 21.02.2012р. зі сплатою 10,5% річних за користування кредитом та 1% від суми кредиту одноразової комісії (винагорода за ініціювання кредиту), а відповідач зобовязувалася погашати кредит та сплачувати відсотки за користування отриманими коштами шляхом сплати щомісячно до серпня 2007 року по 235,58 доларів США, а з вересня 2007 року по лютий 2012 року по 154,34 доларів США. Для видачі кредиту банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №22031018320001 та рахунок для нарахування та сплати процентів №22086018320001. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (а.с.7-9).

22 лютого 2007року між Відкритим акціонерним товаристом «Універсал Банк» та ОСОБА_4 з метою забезпечення вимог банку, що випливають із кредитного договору №14-4/1832К-07 був укладений договір застави, предметом якого став автомобіль Daewoo lanos, 2007 року випусту, державний номер НОМЕР_1 (а.с.37-38).

22 лютого 2007 року автомобіль Daewoo lanos, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 був застрахований ОСОБА_4 в АК «Українська охоронно-страхова компанія» за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №44472, у тому числі за страховим ризиком «викрадення» (угон) (а.с.39-40, 108-109). Відповідно до п.3 договору страхування вигодонабувачем за договором є КФ ВАТ «Банк Універсальний».

22.02.2007р. банк виконав свої договірні зобовязання та надав ОСОБА_4 кошти у розмірі 9748,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою з її особового рахунку №22031018320001 (а.с.13).

Постановою слідчого СВ Святошинського РУГУ МВС України в м.Києві Хіхол Н.А. від 25.05.2007р. було відкрито кримінальну справу №08-12015 за ознаками злочину, передбаченого ст.289 КК України на підставі факту незаконного заволодіння 16.04.2007р. автомобілем Daewoo lanos, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 (а.с.159).

Постановою слідчого СВ Святошинського РУГУ МВС України в м.Києві Хіхол Н.А. від 18.06.2007р. досудове слідство по кримінальній справі №08-12015 зупинено у звязку з тим, що особу, яка незаконно заволоділа автомобілем Daewoo lanos, державний номер НОМЕР_1 встановити не виявилося можливим. В ході судового слідства встановлено, що 16.04.2007р., приблизно о 22 годині 30 хвилин невстановлена слідством особа, знаходячись по вул.Симиренка, 28-А в м.Києві незаконно заволоділа автомобілем Daewoo lanos, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, завдавши потерпілій матеріальну шкоду (а.с.41, 160).

Відповідно до листа Святошинського РУ ГУ МВС України у м.Києві від 12.06.2007р. №51/43229, наданого на запит АТ Українська охоронно-страхова компанія» свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Daewoo lanos, державний номер НОМЕР_1, відсутнє, оскільки знаходилося в даному автомобілі під час викрадення (а.с.158).

17.04.2007р. ОСОБА_4 звернулася до АК «Українська охоронно-страхова компанія» із заявою-повідомленням про випадок, що мав ознаки страхового, у якій зазначила, що 16.04.2007р. в 21-40 год застрахований автомобіль був припаркований біля підїзду будинку №28 по вул.Симиренка у м.Києві. Повернувшись о 22-30 год. до автомобіля ОСОБА_5, що мав доручення на керування даним транспортним засобом, його не знайшов, у звязку з чим звернувся до міліції (а.с.139-140).

Відповідно до довіреності від 23.02.2007р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_5 керувати автомобілем Daewoo lanos, державний номер НОМЕР_1, бути її представником в органах Державтоінспекції та МРЕВ, представляти її інтереси перед учасниками дорожньо-транспортного руху та виконувати всі інші дії, повязані з даною довіреністю (а.с.153).

Із письмових пояснень, наданих ОСОБА_5 в АК «Українська охоронно-страхова компанія» вбачається, що застрахований автомобіль він не поставив на сигналізацію, оскільки збирався невдовзі їхати на стоянку. Технічний паспорт знаходився у автомобілі під козирьком (а.с.149).

Відповідно до п.п.14.3.3 та 14.3.4 договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування якщо буде зясовано, що в момент викрадення транспортного засобу протиугінні системи не були у справному стані або були відключенні (не приведені в дію), а також якщо будуть відсутні документи на транспортний засіб (викрадені разом з ТЗ) та (або) повний комплект оригінальних ключів та (або) брелоків від ТЗ та (або) протиугінних засобів.

Листом від 23.07.2008р. №2233/1 АК «Українська охоронно-страхова компанія» повідомила ОСОБА_4, що в ході страхового розслідування було встановлено існування двох підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених п.п. 14.03.3 та 14.2.4 договору старахування, тому страховик вимушений відмовити ОСОБА_4 у такій виплаті (а.с.164).

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна особа зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав задоволення позовної вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення з АК «Українська охоронно-страхова компанія» страхового відшкодування, оскільки відмова староховика у такій виплаті грунтується на умовах договору старахування та не порушує чинне законодавство. При цьому суд не бере до уваги доводи представника ОСОБА_4 про те, що страхова компанія не зясувала особу ОСОБА_5, у звязку з чим у ОСОБА_4 виникають сумніви, що пояснення, наявні у страховій справі, дав саме ОСОБА_5, оскільки представником ОСОБА_4 не надано доказів таких доводів. Натомість із матеріалів страхової справи представником страховика надано крім пояснень ОСОБА_5 копії особистих його документів, у тому числі копію довіреності на керування застрахованим транспортним засобом. Дана довіреність відізвана не була ОСОБА_4 Жодних доказів того, що ОСОБА_5 є злочинцем, перебуває у розшуку, що ОСОБА_4 зверталася до уповноважених органів із заявою про вчинення ОСОБА_5 злочину щодо неї, який полягає у введенні її в оману з метою заволодіння застрахованим транспортним засобом, представник ОСОБА_4 суду не надав, тому такі твердження суд також не приймає до уваги.

Відмовляючи у задоволені позовної вимоги про розірвання кредитного договору №14-4/1832К-07 від 22.02.2007р. суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України за рішенням суду договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту зустрічної позовної заяви та пояснень представника ОСОБА_4 вбачається, що вимога про розірвання кредитного договору обгрунтовується: невиконанням банком, як вигодонабувачем за договором страхування, дій на отримання старахового відшкодування, припиненням договору застави та відсутністю вимоги банку до ОСОБА_4 про заміну нею предмету застави, а також порушенням банком п.10.4 кредитного договору, що виявилося у неповідомленні ОСОБА_4 про розмір заборгованості за кредитним договором, терміну її сплати та у не стягненні достроково всієї суми за кредитним договором.

Суд не приймає до уваги зазначені доводи, оскільки кредитним договором не передбачено обовязок банка здійснювати будь-які дії для отримання страхового відшкодування, що унеможливлює порушення такого обовязку. Крім того, вимога про заміну предмета застави, що був втрачений, є правом банку, а не обовязком, а припинення договору застави, що є заходом забезпечення належного виконання зобовязань, не припиняє зобовязань за кредитним договором.

В матеріалах справи відсутні докази виконання банком п.10.4 кредитного договору, однак суд не вважає таке невиконання істотним порушення умов кредитного договори, в результаті чого він може бути розірваним, оскільки це жодним чином не позбавляє ОСОБА_4 того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд не приймає до уваги твердження представника ПАТ «Універсал Банк» про застосування до вимог ОСОБА_4 строку позовної давності, оскільки вона подала позовну заяву 22.06.2010р., а кредитний договір просить розірвати з 16.07.2007р., тобто вона не порушила передбачений ст.257 ЦК України трирічний строк звернення до суду.

Таким чином у суду відсутні правові підстави задоволення позовної вимоги про розірвання кредитного договору.

Слід зазначити, що безпідставними є посилання представника ОСОБА_4 на ст.607 ЦК України, за якою зобовязання припиняється неможливістю його виконання у звязку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, оскільки відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Протягом дії кредитного договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала залишок заборгованості по кредиту та відсотки за користування кредитом. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 30.03.2009р. (а.с.20) та банківських виписок по кредитному рахунку ОСОБА_4 (а.с.13-19) прострочена заборгованість відповідача по кредиту становить 3073,49 доларів США (еквівалент у національній валюті по курсу НБУ 7,7 грн. за 1 дол. США 23665,87грн.), сума дострокового стягнення кредиту становить 5677,13 доларів США (еквівалент у національній валюті по курсу НБУ 7,7 грн. за 1 дол. США 43713,90грн.); заборгованість по відсоткам становить 1309,56 доларів США (еквівалент у національній валюті по курсу НБУ 7,7 грн. за 1 дол. США 10083,61 грн.), а разом 10060,18 доларів США.

Пунктами 10.3 кредитного договору передбачено, що банк має право у разі порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань вимагати достроково погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а відповідач зобовязаний погасити заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором позики встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Таким чином судом встановлено, що позивачем виконані умови договору в повному обсязі, однак відповідач свої зобовязання по зазначеному договору належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості по тілу кредита та відсоткам у розмірі 10060,18 доларів США.

Відповідно до ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборгованість відповідача визначена банком у національній валюті у розмірі 77463,38 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 30.03.2009р. (день проведення розрахунку) - 7,7грн. за 1 долар США, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п.9.1 кредитного договору при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум.

На підставі викладеного, банк нарахував на заборгованість ОСОБА_4 пеню у розмірі 3421,34грн., що відповідає умовам договору, чинному законодавству та існуючим розмірам заборгованості.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» в судовому засіданні знайшли своє підтвердження та обґрунтування, що є підставою для їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п.1.1.2 Статуту ВАТ «Універсал Банк» виступає правонаступником усіх прав та обовязків ВАТ «Банк Універсальний», який у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Банк Універсальний» (протокол №4-2007 від 27.08.2007р.) було перейменовано на ВАТ «Універсал Банк» (а.с.21-25).

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» (протокол від 22.06.2009р. №2-2009) було змінено тип банку з відктритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство, після чого змінилася назва банку на Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», який відповідно до п.1.1. Статуту ПАТ«Універсал Банк» став правонаступником ВАТ«Універсал Банк» (а.с.55-60).

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 530, 629, 651, 1049, 1058, 1075 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 213-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” до ОСОБА_4, третя особа: Акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Київ, зареєстрованої: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ідентифікаційний номер 21133352, адреса: м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19 суму заборгованості за кредитним договором №14-4/1832К-07, укладеного між ними 22 лютого 2007 року в сумі 80884,73грн., а також понесені судові витрати у розмірі 808,85 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 81813,58грн.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк”, Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про розірвання кредитного договору та стягнення страхового відшкодування, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: