Ухвала суду № 12493261, 23.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 року                               м. Київ                                        К-10084/07

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Голубєва Г.К., Карась О.В., Рибченко А.О., Федоров М.О.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – Кременчуцька ОДПІ)

на постанову господарського суду Полтавської області від 27.11.2006

та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2007

у справі № 17/187

за позовом приватної виробничо-комерційної фірми «Валері»(далі –ПВКФ «Валері»)

до Кременчуцької ОДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Полтавської області від 27.11.2006, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2007, позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 25.07.2006 №0000212301/0/1830 з мотивів відсутності дефектів правосуб’єктності контрагента позивача –товариства з обмеженою відповідальністю «Агей Торг»(далі – ТОВ «Агей Торг») –на момент вчинення господарських операцій, за якими податковим орган визнав неправомірним включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Кременчуцька ОДПІ просить скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог відповідач зазначає, що в даному разі з огляду на невиконання постачальником позивача своїх податкових зобов’язань відсутній факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні придбаних позивачем товарів як обов’язкова підстава для виникнення у ПВКФ «Валері»права на одержання податкової вигоди. До того ж, за посиланням відповідача, реєстрацію ТОВ «Агей Торг»як платника ПДВ скасовано в судовому порядку з дня реєстрації, що також виключає правомірність формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, складеними названим постачальником.

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Кременчуцької ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ було проведено додаткову позапланову комплексну документальну перевірку ПВКФ «Валері»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 по 28.04.2006, оформлену актом від 13.07.2006 №23-120/30031829. За наслідками цієї перевірки контролюючим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 25208 грн. (у тому числі 16805 грн. за основним платежем та 8403 грн. штрафних санкцій). В основу прийнятті цього акта індивідуальної дії Кременчуцькою ОДПІ покладено факт несплати постачальником позивача (ТОВ «Агей Торг») податкових зобов’язань з ПДВ за наслідками здійснення господарських операцій з поставки товару позивачеві за період з листопада 2003 року по травень 2004 року на підставі договорів поставки продукції від 03.11.2003 б/н та від 05.01.2004 № 1/3, а також обставини щодо визнання недійсними установчих документів ТОВ «Агей Торг»та його свідоцтва про державну реєстрацію за рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 27.09.2005.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з установлених судами обставин справи, включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Відповідачем, в свою чергу, не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з поставки товару позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Доводи Кременчуцької ОДПІ про те, що ПВКФ «Валері»не підтвердила своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ його постачальника, обґрунтовано не були взяті до уваги попередніми судовими інстанціями, оскільки на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) ТОВ «Агей Торг» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Усі ж операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення цього контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. Водночас доказів обізнаності позивача про факт припинення або недобросовісний характер діяльності ТОВ «Агей Торг»(зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності) скаржником не подано.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов’язку щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Відтак з урахуванням того, що, як установлено судами, сума податкового кредиту ПВКФ «Валері»з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена постачальнику в складі ціни товару, слід погодитися за наданою судами правовою оцінкою обставин справи відносно незаконності оспорюваного податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових актів місцевого та апеляційного судів не вбачається.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

                                                   УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

2. Постанову господарського суду Полтавської області від 27.11.2006 та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2007 у справі № 17/187 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко