Ухвала суду № 12493218, 23.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2010 р. м. КиївК-30584/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Голубєва Г.К., Карась О.В., Рибченко А.О., Федоров М.О.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Роквул Україна»(далі ТОВ «Роквул Україна»)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2009

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2010

у справі № 2а-7893/09/2670

за позовом ТОВ «Роквул Україна»

до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача Самійленко А.А.,

відповідача Перепелюка О.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням подальшого уточнення до нього) подано про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009 №0000052202/0, першої податкової вимоги від 26.03.2009 №1/1093, а також про визнання протиправними дій ДПІ відносно визнання узгодженим податкового зобовязання в сумі 355814,38 грн. та стосовно направлення першої податкової вимоги від 26.03.2009 №1/1093.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2009 позов задоволено частково; оскаржувані податкове повідомлення-рішення та першу податкову вимогу скасовано; в решті позову відмовлено. У прийнятті цього рішення суд першої інстанції виходив з неправомірності нарахування позивачеві оспорюваних штрафних санкцій з огляду на самостійну сплату ТОВ «Роквул Україна»податку на прибуток іноземних юридичних осіб в необхідному розмірі та штрафу у розмірі пяти відсотків від суми недоплати згідно з поданим до початку проведення перевірки уточнюючим розрахунком. Водночас, за висновком місцевого суду, з урахуванням дати подання цього позову (14.07.2009) на момент надіслання позивачеві першої податкової вимоги оспорюване податкове зобовязання набуло статусу узгодженого податкового зобовязання, що свідчить про законність надсилання цієї вимоги контролюючим органом.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2010 названу постанову суду першої інстанції скасовано; в задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що в силу факту самостійного погашення позивачем донарахованого за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобовязання таке повідомлення-рішення слід вважати відкликаним відповідно до підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ТОВ «Роквул Україна»просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та нормам матеріального права. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про самостійне виправлення помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку, що виключає можливість накладення штрафу, тоді як оспорювану суму штрафних санкцій позивач сплатив в добровільному порядку лише з метою уникнення поширення права податкової застави на його активи. Крім того, ТОВ «Роквул Україна»посилається на те, що до моменту розгляду цієї справи податкове зобовязання за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням не було узгодженим, а тому дії ДПІ щодо направлення позивачеві першої податкової вимоги слід визнати протиправними.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ТОВ «Роквул Україна»з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді даної справи встановлено, що:

- ДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Роквул Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2008, оформлену актом від 19.01.2009 №00523-504/30757290;

- в ході цієї перевірки було виявлено, зокрема, факт несвоєчасної сплати позивачем податку з доходів нерезидентів у загальній сумі 177907,19 грн. при виплаті компанії «Rockwool Internetional A/S»роялті за використання торгової марки «Rockwool»за період з 01.01.2006 по 30.06.2008;

- наведена обставина була покладена податковим органом в основу прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009 №0000052202/0, згідно з яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 355814,38 грн. за штрафними санкціями;

- 24.11.2008 позивачем було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно з яким ТОВ «Роквул Україна» було здійснено донарахування податкового зобовязання з названого виду податку у сумі 177907,19 грн. за період з 01.01.2006 по 30.06.2008; цього ж дня позивачем було в повному обсязі сплачено вказану суму податку з урахуванням 5% штрафу на суму недоплати, що підтверджується банківською випискою від 24.11.2008, наданою акціонерним товариством «Каліон Банк Україна».

Скасовуючи рішення місцевого суду зі спору та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд послався на факт добровільної сплати позивачем суми штрафу, нарахованого за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, 13.04.2009 (тобто до моменту звернення до суду з цим позовом).

Дійсно, за змістом підпункту «а»підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків.

Однак припинення дії податкового повідомлення-рішення не позбавляє суд можливості надання юридичної оцінки правовим наслідкам, які були таким повідомленням-рішенням.

Так, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що змістом позовних вимог ТОВ «Роквул Україна»є, зокрема, скасування та визнання протиправним оскаржуваного акта індивідуальної дії.

При розмежуванні зазначених способів захисту порушеного права особи слід враховувати, що скасування акта субєкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням, тоді як визнання акта субєкта владних повноважень протиправним як спосіб захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Іншими словами, рішення субєкта владних повноважень є скасованими з часу набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє, тоді як аналіз протиправності цих рішень передбачає надання правової оцінки правовідносинам, які виникли на підставі таких рішень з моменту їх прийняття, що включає період часу до моменту визнання цих рішень протиправними.

Отже, з огляду на те, що на момент подання ТОВ «Роквул Україна» даного позову оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ було відкликаним, зазначений акт індивідуальної дії не міг бути скасованим.

Водночас суди повинні були надати юридичну оцінку щодо законності цього рішення податкового органу та правовим наслідкам, які виникли на підставі вказаного акта індивідуальної дії, розглянувши таким чином позовну вимогу про визнання оспрюваного податкового повідомлення-рішення протиправним.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

За змістом пункту 16.13 статті 16 названого Закону відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Таким чином, підставою для застосування до платника штрафу в порядку наведеної норми Закону є несплата відповідного податку, збору (обовязкового платежу).

В даному ж разі, як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачем було нараховано та сплачено в повному обсязі суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за перевірений період шляхом подання до податкового органу уточнюючого розрахунку, що виключає правомірність застосування до ТОВ «Роквул Україна»оспорюваного штрафу.

Наведене, в свою чергу, виключає і законність першої податкової вимоги.

Що ж до позовної вимоги про визнання протиправними дій ДПІ відносно направлення першої податкової вимоги від 26.03.2009 №1/1093 слід зазначити таке.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В силу вимог підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

В даному разі процедура адміністративного оскарження ТОВ «Роквул Україна»оспорюваного податкового повідомлення-рішення закінчилася днем одержання позивачем рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві про залишення скарги без розгляду від 13.03.2009 № 833/10/25-114.

Оскарження ж платником податків до суду суми податкового зобовязання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобовязання не надає відповідному податковому зобовязанню статусу неузгодженого.

А відтак, як вірно зазначив місцевий суд, направлення позивачеві першої податкової вимоги від 26.03.2009 №1/1093 не суперечить наведеним приписам Закону.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 225, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Роквул Україна»задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2010 у справі № 2а-7893/09/2670 скасувати.

3. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2009 у справі 2а-7893/09/2670 змінити, замінивши у пунктах 2, 3 її резолютивної частини слова «скасувати»словами «визнати протиправним (протиправною)».

4. В решті постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2009 у справі 2а-7893/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва О.В. Карась А.О. Рибченко М.О. Федоров