Ухвала суду № 12493072, 04.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-21250/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М., Рибченка А.О., Усенко Є.А.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

на постанову Господарського суду м Києва від 27 грудня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року

у справі №46/648-А

за позовом Приватного підприємства «Вікторія»(надалі –ПП «Вікторія»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва (надалі –ДПІ у Дніпровському районі м.Києва)

про скасування податкових повідомлень–рішень, -

встановив:

У листопаді 2005 року позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання, про скасування податкових повідомлень–рішень: №0000542307/0 від 09.09.2005 року, №0002561802/0 від 09.09.2005 року, №0002551802/0 від 09.09.2005 року, №0000542307/0 від 18.11.2005 року, №02541802/1 від 18.11.2005 року, №02551802/1 від 21.11.2005 року, №02561802/1 від 21.11.2005 року. Також, позивачем поставлено питання про скасування рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва про результати розгляду первинної скарги від 18.11.2005 року №15437/10/25-011 в частині, якою не задоволено скаргу та залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0000542307/0 від 09.09.2005 року, №0002561802/0 від 09.09.2005 року, №0002551802/0 від 09.09.2005 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, при оформленні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посадовими особами податкового органу було перевищено службові повноваження, акт перевірки складено з порушенням вимог чинного законодавства. Також, позивач вказує, що податковим органом при проведенні перевірки не було враховано, що основним видом діяльності підприємства є обмін валют.

Постановою Господарського суду м Києва від 27 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року, позовні вимоги задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення: №0000542307/0 від 09.09.2005 року, №0002561802/0 від 09.09.2005 року, №0002551802/0 від 09.09.2005 року, №0000542307/0 від 18.11.2005 року, №02541802/1 від 18.11.2005 року, №02551802/1 від 21.11.2005 року, №02561802/1 від 21.11.2005 року; скасовано рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва про результати розгляду первинної скарги від 18.11.2005 року №15437/10/25-011 в частині що не задовольнила скаргу позивача.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що податковим органом при проведенні перевірки не було враховано ч.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого не була зменшена сума податку на прибуток позивача за 2004 рік та 1 кв. 2005 року на суму придбаних позивачем торгових патентів, тобто, податкового зобов’язання по доплаті податку на прибуток у позивача не виникло, а відтак, у податкового органу, відповідно, відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій. Також, судами попередніх інстанцій зазначено, що заборгованість по комунальному податку за весь період, що перевірявся податковим органом, разом зі штрафними санкціями та пенею були сплачені позивачем до бюджету в повному обсязі. Крім того, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та оформленні акту перевірки, відповідачем не було дотримано вимог щодо їх форми та змісту.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Вікторія»за період з 01.04.2002 року по 31.03.2005 року, про що складено акт №4616/23-31090859/454 від 09.09.2005 року.

В ході проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.п.4.6.1 п.4.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, підприємством в період з 1 кв. 2004 року по 1 кв. 2005 року не було включено до валового доходу поворотну фінансову допомогу в сумі 88638,00грн., яка була отримана від фізичної особи ОСОБА_1 та на кінець відповідного звітного періоду повернуто не було. Також, підприємством було занижено оподатковуваний прибуток в період з 1 кв. 2004 року по 1 кв. 2005 року на суму 88638,00грн., в результаті не включення до валового доходу доходу у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої підприємством від фізичної особи ОСОБА_1, що залишена неповерненою на кінець відповідного звітного періоду. Крім того, на думку податкового органу, позивачем було порушено п.5.2 р.5 Положення про комунальний податок у м.Києві затвердженого Рішенням Київради від 18.03.2004 року №81/1291 Про затвердження положення про комунальний податок у м.Києві.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Дніпровському районі м.Києва прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000542307/0 від 09.09.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 31946,00грн, в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –9786,00грн.; №0002551802/0 від 09.09.2005 року, яким щодо позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, за затримку на 77 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, у розмірі 05,44грн.; №0002561802/0 від 09.09.2005 року, яким щодо позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, за затримку на 17 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, у розмірі 00,34грн.

За наслідками адміністративного узгодження вищезазначених податкових повідомлень-рішень, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 18.11.2005 року №0000542307/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 31946,00грн, в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –9786,00грн. та №02541802/1, яким щодо позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 15,30грн.; від 21.11.2005 року №02551802/1, яким щодо позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 27,20грн. та №02561802/1, яким щодо позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 0,34грн.

Як вбачається з матеріалів справи, засновником підприємства ОСОБА_1, на підставі відповідних рішень засновника, в касу підприємства в період з 2004 року по 1 кв.2005 року була внесена безповоротна фінансова допомога в розмірі 88638,40грн., з метою здійснення позивачем оплат по комунальному податку, внесення плати за торгові патенти, здійснення платежів банку за агентською угодою, внесення плати за обслуговування РРО, оплати авторського супроводу програмного забезпечення, здійснення платежів за оренду та електронно-касові реєстратори, що підтверджується прибутковими касовими ордерами, квитанціями до прибуткових касових ордерів, видатковими касовими ордерами та касовою книгою.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валовий доход включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді

Разом з тим, слід зазначити, що основним видом діяльності позивача є обмін валют.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (обмінного пункту).Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі 960 гривень за календарний місяць. Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем, для здійснення господарської діяльності у 2004 році були придбані торгові патенти на загальну суму 109100,00грн., у 1 кв. 2005 року –на суму 23040,00грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно до п.16.3 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податок з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», підлягає сплаті до бюджету у сумі, визначеній відповідно до цього Закону, зменшений на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до органів державної податкової служби, на підставі п.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. В зазначених розрахунках в показниках прибутку підприємства було враховано суми наданої безповоротної фінансової допомоги позивачу його засновником, що не були відображені ним в декларації.

У касаційній скарзі відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги той факт, що позивачем уточнюючий розрахунок був поданий після складання акту та прийняття податкових повідомлень-рішень, а саме, 28.09.2005 року. Зазначена обставина призвела до не включення до задекларованого валового доходу сум зворотної фінансової допомоги і, як наслідок, заниження розміру валових доходів у період з 2004 року по 1 кв. 2005 року на 88638,00грн.

Однак, у матеріалах справи міститься пояснення директора ПП «Вікторія»(а.с.30), з якого вбачається, що навіть з урахуванням суми безповоротної фінансової допомоги у рахунок прибутку підприємства сума податку на прибуток не буде перевищувати плати за торгові патенти.

Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що сума, на яку позивачем придбані торгові патенти для здійснення господарської діяльності у 2004 році перевищує суму податку на прибуток ( з урахуванням податку на прибуток, обчисленого від суми прибутку разом з безповоротною фінансовою допомогою за цей період) за 2004 рік на 47992,00грн. Також, сума на яку позивачем придбані торгові патенти для здійснення господарської діяльності у 1 кв. 2005 року перевищує суму податку на прибуток (з урахуванням податку на прибуток, обчисленого від суми прибутку разом з безповоротною фінансовою допомогою за цей період) за 1 кв.2005 року на 9388,00грн.

Отже, з огляду на вищевикладене вбачається, що у позивача за період з 2004 року по 1 кв. 2005 року не виникло податкового зобов’язання по доплаті податку на прибуток і, як наслідок, у податкового органу відсутні були підстави для застосування щодо позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Також, у касаційній скарзі відповідач вказує, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не було взято до уваги порушення позивачем п.5.2 р.5 Положення про комунальний податок у м.Києві затвердженого Рішенням Київради від 18.03.2004 року №81/1291 Про затвердження положення про комунальний податок у м.Києві, яке призвело до несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків.

Однак, судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи було встановлено, що заборгованість по комунальному податку за перевіряємий період, разом зі штрафними санкціями та пенею були сплачені ним до бюджету в повному обсязі. До матеріалів справи долучені копії платіжних доручень позивача по сплаті комунального податку.

Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м.Києва від 27 грудня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.