Ухвала суду № 12492966, 04.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2010 р. м. КиївК-37098/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М.,Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Саргон-Плюс»

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006 року

у справі №3/3

за позовом Приватного підприємства «Саргон-Плюс»(надалі ПП Саргон-Плюс»)

до Кременчуцької обєднаної державної податкової у Полтавській області (надалі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області)

про визнання протиправними та скасування правових актів індивідуальної дії - податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У січні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому поставлено питання, з урахуванням доповнень до позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0000602602/0/2479 від 22.08.2005 року та №0000602602/1/4622 від 07.12.2005 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки податкового органу є безпідставними, спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими.

Постановою господарського суду Полтавської області від 20 липня 2006 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000602602/1/4622 від 07.12.2005 року за яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 2295913,98 грн., в т.ч. основний платіж 1530609,32 грн. та штрафна (фінансова) санкція 765304,66 грн.; в іншій частині позову відмовлено; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 203.00грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000602602/0/2479 від 22.08.2005 року є відкликаним за приписами закону, а вимога про його скасування є безпідставною. Податкові накладні, які стали предметом перевірки, оформлені належним чином та факт проведення господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами, що не спростовується в акті перевірки, тому висновки відповідача є безпідставними.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку про невідповідність податкових накладних встановленим вимогам і як наслідок правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення №0000602602/1/4622 від 07.12.2005 року.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ПП «Саргон-Плюс»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006 року та просить залишити в силі постанову господарського суду Полтавської області від 20 липня 2006 року.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена позапланова документальна перевірка ПП «Сангін-Плюс»за період з 01.01.2003 року по 31.03.2005 року, про що складено акт №20/Д/26-20-026/32738200 від 17.08.2005 року.

В ході проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було донараховано податок на додану вартість у сумі 1537100,99грн.

За результатами проведеної перевірки Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000602602/0/2479 від 22.08.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2305651,50грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції 768550,50грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем адміністративному порядку, за результатами розгляду скарги податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000602602/1/4622 від 07.12.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2295913,90грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції 765304,66грн.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Під час проведення перевірки було встановлено, що основними постачальниками транспортних послуг позивача в перевіряємому періоді були ПП ОСОБА_2. та ПП ОСОБА_1

Як вбачається з акту перевірки, позивачем до податкового кредиту неправомірно включено суми ПДВ по податковим накладним, які були виписані ПП ОСОБА_1 Перевіркою було встановлено, що податкові накладні даного контрагента не оформлені належним чином, а саме, відсутній підпис ПП ОСОБА_1

В касаційній скарзі позивач зазначає, що податкові накладні ПП ОСОБА_1 оформлені належним чином, однак, в матеріалах справи містяться їх копії, надані суду відповідачем, на яких дійсно відсутній підпис ПП ОСОБА_1

Також, в акті перевірки вказано, що провести зустрічну перевірку не має можливості так як ПП ОСОБА_1 знаходиться у розшуку, проводяться заходи щодо встановлення його місцезнаходження та всіх документів фінансово-господарської діяльності.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що у позивача на підтвердження суми податкового кредиту відсутні банківські документи та податкові накладні від ПП ОСОБА_2.

Як вбачається з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Відповідно до матеріалів справи, позивач не звертався до податкового органу з відповідною заявою.

Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновок суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпним, відповідає дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Саргон-Плюс» залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.