Ухвала суду № 12492856, 26.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2010 р. м. КиївК-5182/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Федорова М.О., Рибченка А.О.

при секретарі:Шкляр А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ, відповідач) на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі №А27/213 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакс Трейдинг" (далі-ТОВ "Дакс Трейдинг", позивач) до Західно-Донбаська ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006 у справі №А27/213, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 позовні вимоги Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 ТОВ "Дакс Трейдинг" задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення №0000092341/3 від 12.07.2006 та №0000072341/3 від 12.07.2006, якими позивачу визначено суми податкового зобов'язання: з податку на додану вартість та штрафних санкцій 28507,50грн. і з податку на прибуток та штрафних санкцій 28560,00грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Дакс Трейдинг" 3,40грн. судового збору.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції виходили з того, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми, зазначені в акті перевірки, оскільки факт здійснення господарських операцій підтверджено первинними бухгалтерськими документами, а доводи відповідача про відсутність зазначених документів на момент вчинення перевірки не підтверджено матеріалами справи.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (далі-Закон України №283/97-ВР), п.п.7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі-Закон України №168/97-ВР), невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, Західно-Донбаська ОДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зазначаючи фактичні обставини справи відповідач наполягає на відсутності на момент здійснення відповідачем перевірки необхідних первинних документів, зокрема товарно-транспортних накладних, та недоречність наявності у назві накладних на переміщення товару слова „внутрішнє”.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі акту перевірки №11/23-1-33253477 від 25.11.2005, складеного за результатами комплексної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Дакс Трейдинг” за період з 19.11.2004 по 30.06.2005, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000092341/3 від 12.07.2006, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 28507,50грн. (19005,00грн.-основний платіж та 9502,50грн. штрафні санкції); №0000072341/3 від 12.07.2006, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств 28560,00грн.(23800,00грн.- основний платіж та 4760,00грн.-штрафні санкції).

Зі змісту акту перевірки №11/23-1-33253477 від 25.11.2005 вбачається, що за наслідками проведеної перевірки відповідач вказав на порушення позивачем пункту п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України №283/97-ВР (у 2 кварталі 2005 року віднесено до складу валових витрат 95028,00грн., які належним чином не оформлені розрахунковими та платіжними документами) та п.п. 7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закон у України №168/97-ВР (позивачем віднесено до податкового кредиту по податковим накладним ТОВ „Нарвал” №30/04-1 від 30.04.2005 16039,20грн. і №31/05-1 від 31.05.2005 2966,40грн. сплачені суми за витратами, які не відносяться до складу валових витрат).

Відповідно до пунктом 5.1 статті 5 Закону України №283/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України №283/97-ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум. непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо виконання робіт за договором підряду №45Ус від 05.04.2005, укладеним між позивачем замовником та ТОВ „Нарвал” підрядником, а саме: накладні на внутрішнє переміщення матеріалів та акти приймання передачі робіт (а.с. 49, 55, 57), були складені відповідно до вимог чинного законодавства та були у наявності позивача на момент вчинення перевірки.

Також судами було встановлено, що умовами договору підряду №45Ус від 05.04.2005 та матеріалами справи не встановлено факт здійснення операцій по перевезенню матеріалів, що виключає необхідність наявності товарно-транспортних накладних за спірними господарськими операціями.

Згідно пункту 5.11 статті 5 Закону України №283/97-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи вищезазначене, витрати на оплату виконаних робіт за договором підряду №45Ус від 05.04.2005 правомірно включені до складу валових витрат позивача, як такі, що підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України №168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України №168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності з вимогами п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту позивачем є податкові накладні за №30/04-1 від 30.04.2005 та №31/05-1 від 31.05.2005, оформлені належним чином та надані підрядником позивачу (а.с.56,58).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт здійснення позивачем господарських операцій у 2 кварталі 2005 року згідно договору підряду №45Ус від 05.04.2005, суди попередніх інстанцій правильно дійшли до висновку про наявність у позивача підстав для віднесення зазначених у акті перевірки сум до валових витрат та податкового кредиту, та про безпідставність прийняття податкових повідомлень-рішень №0000092341/3 від 12.07.2006; №0000072341/3 від 12.07.2006.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає ухвалені у справі рішення законними і обґрунтованими, а зазначену позицію відповідача помилковою. Відповідно постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006 та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 скасуванню не підлягають як такі, що винесені при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: _____ Т.М. Шипуліна

Судді: ______ Г.К. Голубєва

______ О.В. Карась

______ А.О. Рибчеко

______ М.О. Федоров