Ухвала суду № 12492199, 01.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2010 р. м. КиївК-20869/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І, Шипуліної Т.М.,

секретар Євтушевський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 16 квітня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2007 року

у справі № 18/76/07-АП-24/210/07-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоекспорт 1»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя

за участю прокуратури Запорізької області

про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоекспорт 1»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0001562300/0 та № 00015723/0 від 16 листопада 2006 року (в редакції доповнення до позовної заяви від 25 січня 2007 року).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16 квітня 2007 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 00015723/0 про визначення ТОВ «Енергоекспорт 1»суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 21831,05 грн., в тому числі: за основним платежем 16031,86 грн., та штрафні (фінансові) санкції 5799,19 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2006 року № 0001562300/0 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визначення ТОВ «Енергоекспорт 1» суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 17271,86 грн., в тому числі: за основним платежем 10896,24 грн. та штрафні (фінансові) санкції 6375,62 грн. Стягнуто з бюджету на користь ТОВ «Енергоекспорт 1»суму судового збору у розмірі 3,40 грн. (в редакції ухвали Господарського суду Запорізької області від 25 травня 2007 року про виправлення описки).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2007 року постанову Господарського суду Запорізької області від 16 квітня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 16 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2007 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя провела виїзна планову перевірку ТОВ «Енергоекспорт 1»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2003 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 629/23/30515633 від 07 листопада 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпунктів 5.5.1, 5.5.2 (з урахуванням підпункту 5.2.3) пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у заниженні податку на прибуток за період з 01 липня 2003 року по 30 червня 2006 року на суму 16031,86 грн.; порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні податку на додану вартість за період з 01 квітня 2003 року по 30 червня 2006 року на суму 10896,24 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що позивач у порушення підпункту 5.5.2 (з урахуванням підпункту 5.2.3) пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включив до складу валових витрат за 3 квартал 2005 року витрати на виплату (нарахування) процентів за товарним кредитом, отриманим від платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, у сумі 14799,36 грн., тоді як мав право на включення до валових витрат лише 10032,00 грн., а в порушення підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включив до складу валових витрат за 3, 4 квартал 2005 року та 1, 2 квартал 2006 року витрати у сумі 59360,07 грн. по нарахованим та виплаченим процентам за борговими зобовязаннями по товарному кредиту протягом періоду з 01 липня 2005 року по 30 червня 2005 року, які не повязані з веденням господарської діяльності платника податку. Також перевіркою було встановлено, що позивач у порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 10896,24 грн., сплачені у складі процентів при придбанні послуг по товарному кредиту.

16 листопада 2006 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 00015723/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Енергоекспорт 1» суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 21831,05 грн., у тому числі 16031,86 грн. за основним платежем, 5799,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

16 листопада 2006 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001562300/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Енергоекспорт 1»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 17271,86 грн., у тому числі 10896,24 грн. за основним платежем, 6375,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що проценти, сплачені позивачем відповідно до умов договору товарного кредиту № 14-03-05 від 14 березня 2005 року, є господарською операцією, оскільки діяльність позивача з придбання товару на умовах цього договору, сплата процентів, передбачених цим договором, і подальша реалізація цих товарів третім особам з отриманням позивачем доходів від реалізації цього товару є господарською діяльністю, тому висновки податкового органу щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 21831,05 грн. є неправомірними.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в порушення процесуальних норм не розглянув позовні вимоги щодо податкового повідомлення-рішення № 0001562300/0 від 16 листопада 2006 року про визначення позивачу суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 17271,86 грн., у тому числі 10896,24 грн. за основним платежем, 6375,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, викладених у доповненні до позовної заяви від 25 січня 2007 року (арк. справи 60-62).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25 травня 2007 року були виправлені допущені в постанові Господарського суду Запорізької області від 16 квітня 2007 року описки шляхом доповнення вступної, описової, мотивувальної частини, а резолютивна частина викладена в новій редакції: «Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 00015723/0 про визначення ТОВ «Енергоекспорт 1»суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 21831,05 грн., в тому числі: за основним платежем 16031,86 грн., та штрафні (фінансові) санкції 5799,19 грн. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2006 року № 0001562300/0 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визначення ТОВ «Енергоекспорт 1»суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 17271,86 грн., в тому числі: за основним платежем 10896,24 грн. та штрафні (фінансові) санкції 6375,62 грн.».

Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку вказаним порушенням і залишив без змін постанову суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

При цьому, під опискою слід розуміти спотворення прізвища, імені, назву органу, установи, організації тощо.

Стаття 168 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість суду, який ухвалив судове рішення, прийняти додаткову постанову у випадках, чітко встановлених процесуальним законом, а саме: якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, не дослідивши докази щодо правомірності винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 16 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко

______ Т.М. Шипуліна