Постанова № 12490901, 16.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р. Справа № 2-а-4231/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засіданняДерев'янко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2010р. по справі№2-а-4231/10/1870

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Аверса" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне науково-виробниче підприємство "Аверса"(далі ПНВП "Аверса") звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми(далі ДПІ в м. Суми) про скасування податкового повідомлення рішення.

В позовній заяві просив суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІв місті Суми №0000692305/2/79300 від 11.02.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить законодавству з питань оподаткування та виходять за межі компетенції ДПІ в м. Суми, оскільки були прийняті з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення.

Вважає, що відповідачем не було надано належних доказів правомірності нарахування сум зобовязань, котрі виникли у звязку із оплатою позивачем вартості агентських послуг. Виходячи з цього, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року адміністративний позов було задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000692305/2/79300 від 11 лютого 2010 року.

В іншій частині позовних вимог- відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ в м. Суми подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що співробітниками ДПІ в м. Суми за період з 19.10.2009 року по 04.11.2009року проведено виїзну планову виїзну перевірку ПНВП "Аверса" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року.

В ході проведення перевірки встановлено порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі - Закон України N 334/94-ВР).

На підставі акту №7694/235/21103939/67 від 09.11.2009 року ДПІ в м. Суми було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000692305/0/79300 від 19.11.2009 року в якому зроблено висновок, що ПНВП "Аверса" неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати по операціях з отримання агентських послуг за договорами №1 від 31.07.2007 року та №1 від 01.07.2008 року укладених з ПП ОСОБА_1 та за договорами №1-10/07 від 10.01.2007 року та 1-08/08 від 08.01.2008 року укладених з ФОП ОСОБА_2, які в подальшій господарській діяльності не використовувалися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, придбані позивачем послуги по агентським договорам від ПП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 безпосередньо впливали на результати діяльності товариства з продажу товарів та були направлені на отримання доходу. Оскільки, зазначені послуги надавалися на період дії договірних відносин з поставки товару, то послуги мали регулярний, постійний та, виходячи з досягнутого результату, суттєвий характер.

Дані пов'язані з продажем продукції підприємства та стосуються продукції (товару), постачання якої є господарською діяльністю позивача, тому є підстави віднести їх вартість до складу валових витрат підприємства.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАСУкраїни), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, співробітниками ДПІ в м. Суми за період з 19.10.2009 року по 04.11.2009року проведено виїзну планову виїзну перевірку ПНВП "Аверса" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки складений акт №7694/235/21103939/67 від 09.11.2009 року, в якому зроблений висновок про порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України N 334/94-ВР.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ в м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення №0000692305/0/79300 від 19.11.2009 року.

Позивачем, зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду, скарга була залишена без задоволення та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000692305/2/79300 від 11.02.2010 р.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став викладений в акті перевірки від 09.11.2009 року №7694/235/21103939/67 висновок податкового органу про те, що ПНВП "Аверса" до складу валових витрат включено суми по операціях з отримання агентських послуг за договором №1 від 31.07.2007 року, №1 від 01.07.2008 року укладених з ПП ОСОБА_1 та №1-10/07 від 10.01.2007 року, 1-08/08 від 08.01.2008 року укладених з ФОП ОСОБА_2, які в подальшій господарській діяльності не використовувалися.

Колегія суддів зазначає, що умовами договорів №1 від 31.07.2007 року, №1 від 01.07.2008 року, №1-10/07 від 10.01.2007 року, 1-08/08 від 08.01.2008 року є надання ПНВП "Аверса" маркетингових послуг. Їх предметом є надання широкого спектру послуг, в тому числі пошук постачальників, надання допомоги по укладенню та супроводженню договорів на постачання позивачу відходів листової сталі (сировини для виробництва пігментів та автомобільних гільз).

Згідно умов вказаних договорів, замовник зобов'язаний виплачувати виконавцю винагороду за виконану роботу на підставі звітів про надані послуги та акту прийому - передачі наданих послуг.

Маркетинг - це система заходів по вивченню ринку і активному впливу на споживчий попит з метою розширення придбання та збуту товарів (продукції). Згідно з умовами договору Агент: проводить маркетингові дослідження ринку ПММ в пошуках потенційних клієнтів і встановлення з ними відносин, проводить переговори з потенційними клієнтами на предмет укладання договорів постачання, надає консультації та інформацію щодо процесу торгівлі ПММ та сприяє принципалу в укладенні договорів постачання та ін.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до умов зазначених договорів, ПП ОСОБА_1 та ФОПОСОБА_2 зобовязані, виходячи з поняття “маркетинг”, активно впливати на споживчий попит з метою розширення, придбання та збуту товарів (продукції).

Проте, в порушення зазначених вимог, надані ПНВП "Аверса" під час проведення перевірки додаткові угоди до зазначених договорів та акти виконаних робіт не містять в собі назв контрагентів замовника, назви сировини, одиниці виміру сировини та її вартості, а містять лише узагальнені поняття.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що з наявних у позивача документів неможливо встановити зміст та обсяги господарських операцій, реальність цих операцій, які саме послуги надавались за договорами з ПП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, яка вартість окремих послуг, чи повязані ці послуги з господарською діяльністю ПНВП "Аверса".

Понесення витрат на маркетингові послуги не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, оскільки господарські операції між позивачем та постачальниками сировини не є наслідком маркетингових досліджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань за договорами купівлі-продажу продукції.

Таким чином, вказані агентські послуги надані ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 жодним чином не вплинули на споживчий попит продукції, яку реалізовує позивач. Пошук нових покупців не здійснювався, продукція згідно даних договорів не реалізовувалась. Виходячи із цього, укладені агентські угоди не призвели до відповідного результату і не вплинули на ведення господарської діяльності підприємства.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини, які виникають у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат регулюються статтею 5 Закону України N 334/94-ВР.

У відповідності до п.1.32 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи."

Згідно ст.3. Закону України N 334/94-ВР обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно п.5.1 ст.5 Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.5.2.1. п.5.1 ст.5 Закону України N 334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7 цієї статті.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів обґрунтованої економічної необхідності укладення агентських договорів з ПП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 в судовому засідання не встановлено і позивачем не надано. Причинний зв'язок між придбанням маркетингових послуг та отриманням економічної вигоди від цього придбання також встановлено не було.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про неправомірне віднесення ПНВП "Аверса" до складу валових витрат витрати по операціях з отримання агентських послуг за договорами №1 від 31.07.2007 року та №1 від 01.07.2008 року укладених з ППОСОБА_1 та за договорами №1-10/07 від 10.01.2007 року та 1-08/08 від 08.01.2008 року укладених з ФОП ОСОБА_2, в результаті чого податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем по визначенню податкового зобов`язання по податку на прибуток є правомірними.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Твердження суду першої інстанції відносно того, що послуги, передбачені агентськими договорами про надання маркетингових та інших послуг, які були укладені між позивачем та ПП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 пов'язані з продажем продукції підприємства та стосуються продукції (товару), постачання якої є господарською діяльністю позивача, що дає підстави віднести їх вартість до складу валових витрат підприємства, колегія суддів вважає помидковими, оскільки господарські операції між позивачем та постачальниками сировини не є наслідком маркетингових досліджень, а є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань за договорами купівлі-продажу продукції.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2010р. по справі№2-а-4231/10/1870 скасувати в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000692305/2/79300 від 11 лютого 2010 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року по справі № 2-а-4231/10/1870 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 22.11.2010 р.