Ухвала суду № 12490029, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4065/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В.

Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сауляка Ю.В.,

суддів Глущенко Я.Б., Федорової Г.Г.,

при секретаріКочума О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Черкасибудресурси»на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Черкасибудресурси»до Державної податкової інспекції м. Черкаси, за участю прокурора м. Черкаси про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року Приватне підприємство «Черкасибудресурси»звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у ми. Черкаси, в якому просили суд визнати нечинними податкові повідомлення рішення №0000302304/0 від 26.03.2009 року, №0000302304/1 від 04.06.2010 року та №0000302304/2 від 10.08.2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову ПП «Черкасибудресурс», суд першої інстанції дійшов висновку, що операція з купівлі продажу, за наслідками якої у позивача виникло право на отримання податкового кредиту, не мала товарного характеру, а тому податкові повідомлення рішення є законними і скасуванню не підлягають.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і судова колегія.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками відповідача була проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Черкасибудресурс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку н а додану вартість, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року, за результатами якої складено Акт №581/23-4/35158627.

В акті відповідач зазначив, що позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1156302,00 грн., не підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, оскільки керівник контрагента позивача заперечує, що підписував цей документ. Таким чином, ДПІ у м. Вінниці дійшла висновку, що ПП «Черкасибудресурс»порушило вимоги п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5., п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 р. N 168/97-ВР.

На думку позивача, дії ДПІ щодо проведення перевірки були неправомірними, а зазначені в акті висновки та податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Однак, доводи позивача у цій справі не відповідають вимогам чинного законодавства України з огляду на таке.

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ у м. Вінниці виходила з того, що: товар позивачем не придбавався, не виготовлявся, за межі України не вивозився.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду письмові документи про те, що ПП «Мегаторгсервіс»товар не виробляло, не купувало і не продавало позивачу, оскільки не має виробничих можливостей для зберігання відповідної кількості товару, який ніби то був реалізований позивача та не має засобів для його транспортування.

Крім того, позивач не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції копій вантажно-митних декларацій, які б підтверджували вивезення товару, придбаного у ПП «Мегаторгсервіс», за кордон.

Засновник ПП «Мегаторгсервіс»ОСОБА_3 та директор ОСОБА_4 у письмових поясненнях, наданих слідчому органу, вказували, що будь-яких угод, платіжних доручень, банківських і господарських документів, вони не підписували. Крім цього, їм не відомо про будь-яку діяльність очолюваного підприємства у перевіряємий період. У Вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України наводяться факти щодо створення фіктивного підприємства.

Зазначені доводи ДПІ м. Вінниці судом першої інстанції були підтверджені, а позивачем не надано доказів їх спростування.

Посилання позивача про те, що у нього не було можливості перевірити повноваження ОСОБА_3 на підписання договору та інших бухгалтерських документів, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки останній заперечує цей факт.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, рішення постановлено судом з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Черкасибудресурси»на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяЮ.В. Сауляк

СуддіЯ.Б. Глущенко

Г.Г. Федорова

(Повний текст Ухвали складено 30.11.2010 року.)