Постанова № 12489885, 11.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13525/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддівШостака О.О., Троян Н.М.;

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.10.2009 р., -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2009 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-6»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішення субєкта владних повноважень, в якому просило:

- визнати нечинним Акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 600/23-9/04012885 від 05 жовтня 2009 року в частині нарахування на ВАТ Трест «Київміськбуд-6»збору за право на використання символіки м. Києва;

- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19 жовтня 2009 року № 0008282314/0 в цілому;

- скасувати стягнення з ВАТ Трест «Київміськбуд-6»суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 98 157,29 грн. (дев'яносто вісім тисяч сто п'ятдесят сім грн., 29 коп.) за платежем: збір за право на використання символіки м. Києва на підставі податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2009 року № 0008282314/0 складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва (а.с. 7-11).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року позов Відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6»задоволено частково, а саме визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0008282314/0 від 19.10.2009 р., в решті позову відмовлено (а.с. 172-175).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, ДПІ у Печерському районі м. Києва подала заяву про апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2009 року по справі № 2а-13525/09/2670 (а.с. 178), а представник ДПІ у Печерському районі міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2009 року по справі № 2а-13525/09/2670 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову у справі № 2а-13525/09/2670, якою в задоволенні позовних вимог позивача повністю відмовити, мотивуючи тим, що при винесенні постанови Окружним адміністративним судом м. Києва було порушено норми процесуального та матеріального права (а.с. 180-183).

Крім апеляційної скарги, апелянтом було подано доповнення до апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2009 року по справі № 2а-13525/09/2670 (а.с. 190-193).

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0008282314/0 від 19.10.2009 р. з прийняттям нової постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи частково позов позивача, суд першої інстанції виходив з того, що назва підприємства ВАТ «Трест «Київміськбуд-6»не відноситься до місцевої символіки, яка могла бути об'єктом справляння збору за право на використання такої символіки відповідно до статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», оскільки не є гербом міста або іншого населеного пункту, ні назвою чи зображення архітектурних, історичних пам'яток. Використання слова «Київ»в назві підприємства лише вказує на місцезнаходження підприємства за територіальною ознакою, зокрема, на те, що місцем розташування позивача є місто Київ.

Також суд першої інстанції вважає, що матеріалами справи не підтверджено обставину використання символіки з комерційною метою, визначене ст. статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»в якості передумови сплати збору за право на використання місцевої символіки.

Таких висновків Окружний адміністративний суд м. Києва доходить з урахуванням тієї обставини, що основною діяльністю позивача є будівництво, обґрунтування отримання позивачем доходу від використання назви «Київ», як складової у власній назві, відповідачем не доведено.

Крім того, Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09 квітня 1996 р. № 514 було затверджено «Положення про збір за право на використання символіки міста Києва», пунктами 1.3 - 1.5 якого було визначено, що використання символіки м. Києва (в назвах підприємств, товарних знаках, при виготовленні продукції, наданні послуг, здійсненні робіт) з комерційною метою дозволяється тільки при наявності дозволу на використання символіки м. Києва з комерційною метою за формою згідно з додатком 1 до цього Положення, (п. 1.3), дозвіл на використання символіки м. Києва з комерційною метою (далі - дозвіл) видається управлінням по охороні пам'яток історії, культури та історичного середовища (п.1.4), юридичні особи та громадяни, які не отримали дозвіл у встановленому порядку, але використовують символіку м. Києва з комерційною метою, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством, (п.1.5).

Таким чином, на думку суду першої інстанції, вищенаведеними нормами розпорядження Київської міської державної адміністрації від 09 квітня 1996 р. № 514 передумовою комерційного використання символіки м. Києва визначено наявність дозволу, використання без дозволу тягне відповідальність в порядку, визначеному законодавством.

Отже, нормами Положення про збір за право на використання символіки міста Києва прямо передбачено застосування заходів впливу, натомість не передбачено стягнення податку.

За таких обставин, позивач не є платником збору за право використання місцевої символіки, відтак донарахування останньому збору на використання місцевої символіки м. Києва є неправомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи невірно надав правову оцінку обставинам справи та порушив норми матеріального права, в звязку з чим, апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині визнання нечинним податкове повідомлення-рішення № 0008282314/0 від 19.10.2009 р. та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, в решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року залишити без змін.

Як вбачається з матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, з 17.08.2009 р. по 28.09.2009 р. співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «Трест «Київміськбуд-6», за наслідками вказаної перевірки було складено Акт від 05.10.2009 року № 600/23-9/04012885 (а.с. 12-89).

Вищезазначеним актом перевірки встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, суб'єктом господарювання збір за право на використання символіки м. Києва не справлявся (не сплачувався, розрахунки за 7 податкових періодів до податкового органу не подавались), чим порушено п. 6.2. та п. 6.3. Рішення Київської міської Ради народних депутатів від 15.02.1994 року № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва»(із змінами і доповненнями).

Вищезазначене було кваліфіковано відповідачем як порушення п. 6.2 та п 6.3 рішення Київської міської Ради № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва»(із змінами і доповненнями), та відповідно до п.п. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0008282314/0 від 19.10.2209 р., яким позивачу визначено суму зобов'язань зі сплати збору на право використання символіки міста Києва в розмірі 98 157,29 грн., в тому числі 64 644,86 грн. основного платежу, 33 512,43 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 90).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що право на внесення певного об'єкту до архітектурної чи історичної пам'ятки Законом України «Про охорону культурної спадщини»від 08.06.2000 р. № 1805-III делеговано Кабінету міністрів України.

Отже, судом першої інстанції, як вбачається з оскаржуваного рішення, не приймаються посилання відповідача на те, що рішенням № 72 від 21.03.1995 року «Про схвалення Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки»виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, було затверджено Перелік назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки.

Проте, відповідно до ст. 22 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (із змінами та доповненнями), територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції. Зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно з законом.

Територіальна громада міста Києва має герб, прапор та іншу символіку. Зміст, опис, порядок використання символіки визначаються Положенням про символіку, яке затверджується Київської міською радою та районними в місті радами (ст. 3 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ»від 15.01.1999 р. № 401-XIV).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується таке питання, як затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади (п. 49 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) відносять збір за право використання місцевої символіки (п. 9 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування»).

У відповідності до ч. 3 ст. 15 зазначеного Закону, місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 «Про місцеві податки і збори»визначено види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення.

Відповідно до вимог абзаців 1 та 2 статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року N 56-93 «Про місцеві податки і збори», збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Згідно статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.

Така ж правова позиція міститься у п. 1.1, п. 1.2 р. І Рішення Київської міської Ради № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва»(із змінами і доповненнями).

До місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 р. N 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (далі по тесту - Перелік).

Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції; зображення об'єктів історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо.

Назву «Київ»(п. 76 Переліку) віднесено до місцевої символіки м. Києва.

Крім того, з метою вдосконалення механізму справляння збору за право на використання символіки м. Києва, змінами від 29.11.2007 р. та від 25.12.2008 р. до Рішення № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва» доповнено перелік підприємств, які звільнені від сплати збору (п. 5.1. розділу «Пільги»).

Назва «ВАТ Трест «Київміськбуд-6»»у вказаному переліку відсутня.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідач під час проведення перевірки позивача та винесення оскаржуваного рішення діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені нормами чинного законодавства, а тому таке рішення податкового органу є правомірним.

Суд першої інстанції припустився помилки, визнавши нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0008282314/0 від 19.10.2009 року.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0008282314/0 від 19 жовтня 2009 року підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ВАТ «Трест «Київміськбуд-6» за порушення п. 6.2 та п 6.3 р. VI Рішення Київської міської Ради від 09.03.2006 р. № 149/3240 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської Ради народних депутатів від 15.02.1994 р. № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва»має сплатити до Державного бюджету суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 98157,29 грн.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи та порушено норми матеріального права, а тому апеляційна скарга представника Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0008282314/0 від 19.10.2009 р. з прийняттям нової постанови.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 41, 128, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року скасувати в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0008282314/0 від 19.10.2009 р. та прийняти в цій частині нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян