Рішення № 12489395, 16.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 рокуСправа №12/2140

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача Дмитрієнка В.П. за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Мало-Бузуківський гранітний карєр»до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 стягнення 13056 грн. 92 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі усної угоди, 12627 грн. 58 коп. основного боргу, 63 грн. 14 коп. 3% річних, 366 грн. 20 коп. інфляційних втрат, що разом складає 13056 грн. 92 коп., та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 102 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення) явку свого представника в засідання суду не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

Згідно з видатковими накладними №№ РН-0012202 від 30.10.2009 року, РН-0013250 від 30.11.2009 року, РН-0013713 від 25.12.2009 року, РН-0013712 від 25.12.2009 року, РН-0013711 від 25.12.2009 року, РН-0012202 від 30.10.2009 року, довіреностей № 17 від 13.10.2009 року, № 903 від 09.11.2009 року, б/н від 30.11.2009 року, № 77 від 18.11.2009 року, б/н від 10.12.2009 року; №34 від року, позивач поставив відповідачу товар (щебінь) на загальну суму 249407 грн. 58 коп.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково в розмірі 236780 грн., згідно розрахунку позивача заборгованість складає 12627 грн. 58 коп.

Письмову вимогу позивача від 10.08.2010 року про сплату заборгованості відповідач отримала, гарантійним листом №9 від 03.09.2010 року зобовязалась розрахуватись за отриману продукцію в термін до 16.10.2010 року, але до теперішнього часу зобовязання не виконала.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що між сторонами виникли зобовязальні відносини, які ґрунтуються на фактичній поставці та використанні товару, здійснюваних без укладення письмового договору.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обовязку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобовязання відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних передбачена ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 130 грн. 57 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 366 грн. 57 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Мало-Бузуківський гранітний карєр», вул. Шевченка, 1, с. М.Бузків, Смілянський район, Черкаська область, інд. 20740, р/р 26006301786129 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Черкаси», МФО 354091, код ЄДРПОУ 05467694 12627 грн. 58 коп. основного боргу, 63 грн. 14 коп. 3% річних, 366 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 366 грн. 57 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов