Рішення № 12489043, 25.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25.11.10                                                                                           Справа№ 4/102

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Шеремети Ю.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства Львівської обласної ради „Нерухомість та майно” до відкритого акціонерного товариства „Сортнасінньовоч” про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №30/07 від 01 липня 2007 року

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Львівської обласної ради „Нерухомість та майно” звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства „Сортнасінньовоч”, з урахуванням уточнень просить суд стягнути з відповідача 3621,46 грн. заборгованості за надані експлуатаційні послуги, 301,39 грн. пені, 125,65 грн. 3% річних, 567,12 грн. інфляційних нарахувань. Підставою позовних вимог називає неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором №30/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг від 01 листопада 2007 року.

Відповідач про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, про що є докази у справі. Проте відповідач вдруге на вимогу суду відзиву, заперечень чи спростувань позовних вимог не надав, про причини суд не повідомив. Тому суд ухвалює розглядати спір згідно з ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Згідно з матеріалами справи 01 листопада 2007 року комунальне підприємство Львівської обласної ради „Нерухомість та майно” (балансоутримувач) і відкрите акціонерне товариство „Сортнасінньовоч” (користувач) уклали договір №30/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг у будинку № 45-а на вул. Чорновола (корпус 13), частину приміщень в якому загальною площею 241 кв.м. використовує користувач, за умовами якого, зокрема: балансоутримувач забезпечує надання експлуатаційних послуг (п. 1.); користувач відшкодовує балансоутримувачу вартість послуг згідно з виставлених балансоутримувачем рахунків (п. 2); користувач зобов’яззується своєчасно і у повному обсязі відшкодовувати витрати балансоутримувача за послуги –щомісяця на підставі висталених балансоутримувачем рахунків (п. 3); користувач зобов’язаний оплачувати рахунки в п’ятиденний строк з дня виставлення балансоутримувачем відповідного рахунку на сплату (п. 4); при несвоєчасному внесенні плати користувач сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу (п. 5).

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач виставляв рахунки відповідачу, як це передбачено п. 2 договору №30/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг. За твердженням позивача, відповідач частково відшкодував вартість наданих експлуатаційних послуг за договором №30/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг від 01 листопада 2007 року, на підставі виставлених рахунків. Заборгованість відповідача за надані експлуатаційні послуги за період з 02 лютого 2008 року до червня 2010 року становить 3621,46 грн.

На дату розгляду справи суду не надано жодних доказів сплати суми боргу 3621,46 грн. за договором №30/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг від 01 листопада 2007 року, а також не надано спростувань чи заперечень позовних вимог.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на суму простроченого грошового зобов’язання начислено 125,65 грн. - 3% річних і 567,12 грн. інфляційних нарахувань –за весь період прострочення до 01 липня 2010 року.

Згідно з наданими суду розрахунками пеня в сумі 301,39 грн. нарахована за період з 01 січня 2010 року до 30 червня 2010 року. Проте, як видно з розрахунку пені, така нарахована на іншу суму грошового зобов’язання, ніж фактична заборгованість за означений період. А саме, в розрахунку заборгованості борг за січень 2010 року становить 165,07 грн., а не 2552,97 грн.; за лютий 2010 року –185,58 грн., а не 2718,04 грн.; за березень 2010 року –184,60 грн., а не 2903,62 грн.; за квітень 2010 року –181,30 грн., а не 3088,22 грн.; за травень 2010 року –168,74 грн., а не 3269,52 грн.; за червень 2010 року –183,20 грн., а не 3438,26 грн. Відтак, за визначений позивачем період - з 01 січня 2010 року до 30 червня 2010 року - та з урахуванням нарахованих позивачем за цей період сум, що підлягають відшкодуванню, стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 17,90 грн.

З урахуванням викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача 3621,46 грн. боргу, 17,90 грн. пені, 125,65 грн. - 3% річних, 567,12 грн. інфляційних нарахувань. Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Сортнасінньовоч” (м. Львів, пр. Чорновола, 45-а, корпус 13; ідентифікаційний код 00492302) на користь комунального підприємства Львівської обласної ради „Нерухомість та майно” (м. Львів, вул. Винниченка, 8; ідентифікаційний код 33358550) – 3621,46 грн. боргу, 17,90 грн. пені, 125,65 грн. - 3% річних, 567,12 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати: 95,74 грн. державного мита і 221,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя