Рішення № 12489018, 02.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.10                                                                                           Справа№ 32/150 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Іноземного підприємства „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед”, смт.Велика Димерка Броварський район Київська область.

До відповідача: Приватного підприємства „Реліквія”, м.Львів.

Про стягнення 19500,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Малиновський Р.М. – заступник регіонального менеджера з продажу в Західному регіоні (довіреність №418-L від 14.01.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Іноземним підприємством „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед”, смт.Велика Димерка Броварський район Київська область до Приватного підприємства „Реліквія” про стягнення 19 500,00 грн. основного боргу за поставлений товар.

Ухвалою суду від 09.09.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.09.2010р. Ухвалами суду від 28.09.2010р. та 12.10.2010р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даних ухвалах.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити повністю.

В судове засідання відповідач участі повноважного представника повторно не забезпечив. На адресу суду повернулися поштові конверти, в яких була надіслана ухвала від 12.10.2010р. про відкладення розгляду справи, з довідкою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Ухвали надсилались на адреси вказані в позовній заяві, а саме: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 357, та 79053, м.Львів, вул.В.Великого, 71/76.

Суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до витягу наданого на запит позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.09.2010р. за №7047652, вказано, що станом на 22.09.2010р. Приватне підприємство „Реліквія” знаходиться за адресою: 79053, м.Львів, Франківський район, вул.В.Великого, 71/76.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Станом на 02.11.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

01.07.2009р. між Іноземним підприємством „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” (надалі - компанія) та Приватним підприємством „Реліквія” (надалі - замовник) було укладено договір поставки № 2009090 (далі по тексту –договір). Предметом договору є продаж та доставка замовнику продукції з торговою маркою компанії "Кока-Кола" (надалі –товар).

Згідно п.2.1.1. та п.2.1.1. договору компанія зобов’язувалася прийняти від замовника через свого торгового представника замовлення на постачання товару та здійснити доставку товару за адресою, вказаною у замовленні, а замовник зобов’язувався прийняти доставлений товар згідно товарно-транспортних документів з обов’язковою вказівкою кількості отриманих одиниць товару та тари.

Відповідно до п.2.2.2. договору замовник зобов’язувався своєчасно оплатити вартість товару та заставну вартість тари згідно товарно-транспортних накладних.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (продукція з торговою маркою компанії "Кока-Кола") на загальну суму 20 157,48 грн. згідно накладних:

№LVI23924993 від 07.10.2009р. на суму 642,60 грн.;

№LVI23925008 від 07.10.2009р. на суму 444,96 грн.;

№LVI23925016 від 07.10.2009р. на суму 1 274,04 грн.;

№LVI23925024 від 07.10.2009р. на суму 651,96 грн.;

№LVI23925032 від 07.10.2009р. на суму 775,80 грн.;

№LVI23925040 від 07.10.2009р. на суму 190,08 грн.;

№LVI23924977 від 07.10.2009р. на суму 1 567,08 грн.;

№LVI23924985 від 07.10.2009р. на суму 848,88 грн.;

№LVI23972448 від 16.10.2009р. на суму 1 797,12 грн.;

№LVI23972455 від 16.10.2009р. на суму 1 207,80 грн.;

№LVI23972463 від 16.10.2009р. на суму 921,60 грн.;

№LVI24000058 від 22.10.2009р. на суму 1 026,00 грн.;

№LVI24000066 від 22.10.2009р. на суму 575,28 грн.;

№LVI24000082 від 22.10.2009р. на суму 4 401,36 грн.;

№LVI24000090 від 22.10.2009р. на суму 119,88 грн.;

№LVI24000108 від 22.10.2009р. на суму 164,16 грн.;

№LVI24000041 від 22.10.2009р. на суму 1 249,56 грн.;

№LVI24000033 від 22.10.2009р. на суму 2 299,32 грн.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати у строки визначені сторонами в п.3.2. договору, сплативши неповну суму вартості поставленого товару, а саме 657,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням №612 від 12.05.2010р. Відтак основний борг становить 19 500,00 грн.

01.06.2010р. Іноземне підприємство „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” звернулося до відповідача з претензією вих. №26 про сплату заборгованості, проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується товарно-транспортними накладними на загальну суму 20 157,48 грн., а саме:

№LVI23924993 від 07.10.2009р. на суму 642,60 грн.;

№LVI23925008 від 07.10.2009р. на суму 444,96 грн.;

№LVI23925016 від 07.10.2009р. на суму 1 274,04 грн.;

№LVI23925024 від 07.10.2009р. на суму 651,96 грн.;

№LVI23925032 від 07.10.2009р. на суму 775,80 грн.;

№LVI23925040 від 07.10.2009р. на суму 190,08 грн.;

№LVI23924977 від 07.10.2009р. на суму 1 567,08 грн.;

№LVI23924985 від 07.10.2009р. на суму 848,88 грн.;

№LVI23972448 від 16.10.2009р. на суму 1 797,12 грн.;

№LVI23972455 від 16.10.2009р. на суму 1 207,80 грн.;

№LVI23972463 від 16.10.2009р. на суму 921,60 грн.;

№LVI24000058 від 22.10.2009р. на суму 1 026,00 грн.;

№LVI24000066 від 22.10.2009р. на суму 575,28 грн.;

№LVI24000082 від 22.10.2009р. на суму 4 401,36 грн.;

№LVI24000090 від 22.10.2009р. на суму 119,88 грн.;

№LVI24000108 від 22.10.2009р. на суму 164,16 грн.;

№LVI24000041 від 22.10.2009р. на суму 1 249,56 грн.;

№LVI24000033 від 22.10.2009р. на суму 2 299,32 грн., які підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.3.2. договору передбачили, що розрахунки за отриману партію товару здійснюються у гривнях на розрахунковий рахунок компанії протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання товару, або готівкою в момент здійснення доставки компанією у відповідності з лімітами та порядком, які встановлено чинним законодавством України.

Факт часткової сплати боргу в сумі 657,48 грн. підтверджується платіжним дорученням №612 від 12.05.2010р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу за поставлений товар в сумі 19 500,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплачені позивачем судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 530, 612, 629, 627, 655, 663, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Реліквія” (79053, м.Львів, Франківський район, вул.В.Великого, буд. 71, кв.76; ЄДРПОУ 31291589) на користь Іноземного підприємства „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе; код ЄДРПОУ 21651322) 19 500,00 грн. основного боргу, 195,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя